Київ варто відвідати не тільки заради Хрещатика, Золотих воріт чи Ботанічного саду. У місті навіть готелі мають архітектурну й історичну цінність – туристам різного віку сподобаються казкові легенди, які розповідають міські стіни. Послухай і ти бурхливу історію Києва, розказану його легендарних готелях.
Палас-готель
Уперше цей готель відчинив свої двері для гостей у 1912 році. Спочатку він називався "Палас-готель". 7-поверхова будівля налічувала півтори сотні комфортабельних та затишних номерів. За бажанням гості могли замовити автомобіль чи кінний екіпаж. А кафе та ресторан при "Палас-готелі" приймав до тисячі відвідувачів.
За кілька років після відкриття готель прославила гучна подія. Саме тут гетьман Павло Скоропадський підписав документ про зречення від влади. Так закінчилася чергова спроба створити українську державу. На згадку про історичні події в готелі облаштували тематичний люкс під назвою "Гетьман".
Коли ж під час Другої світової війни з Києва у 1943 році йшли німецькі війська, будівля готелю постраждала. Після відновлення його з'єднали з будинком, розташованим по сусідству – на бульварі Шевченка. Площа будівлі становила 3000 квадратних метрів. У 1953 "Палас-готель" було перейменовано на готель "Україна". А нинішню назву "Прем'єр Палац" готель отримав лише на початку 2000-х.
Континенталь
Легендарний готель стояв на вулиці Миколаївській, 5. Ця місцевість одержала назву "Київський Париж". Архітектори будівлі – Георгій Шлейфер, Едуард Брадтман та Владислав Городецький.
Будівля була зведена у 1897 році на території садиби доктора Мерінга. Її будівництво обійшлося в мільйон карбованців. Готель мав сотню номерів. Ціна проживання в них варіювалася від 2 до 15 карбованців за добу. Тут були кафе, ресторан, зимовий та літній сади. А ще – більярдні зали, бібліотека, ліфти.
До речі, у путівнику 1906 року зазначалось: "Готель "Континенталь" є доволі точною копією першокласних американських готелів".
Будинок готелю "Континенталь" постраждав від вибуху в 1941 році. Після війни його відбудували. А сьогодні тут розміщена Музична академія.
Гранд-готель
"Гранд-готель" стояв на місці сучасного Головпоштамту. Власником готелю був підприємець Густав Ейсман. Наприкінці ХІХ століття він двічі обіймав посаду міського голови Києва.
Готель налічував 120 номерів. До речі, телефон і ванна були далеко не у кожному з них. Через це вартість проживання варіювалася від 75 копійок до 30 рублів. До послуг відвідувачів були ліфти та більярдні.
У другій половині 1930-х готель повністю реконструювали. Але, на жаль, у вересні 1941 року "Гранд-готель” знищила війна. У 1950-х роках на цьому місці побудували Головпоштамт.
Прага
Готель "Прага" був розміщений за адресою вулиця Володимирська, 36. Архітектор – Олександр Шиле. Спочатку тут був готель під назвою "Номери Іллінської", названий за ім'ям власниці цього закладу. На початку ХХ століття господарем готелю став Вацлав Вондрак, чеський громадський діяч. Він і перейменував "Номери Іллінської" в готель "Прага" – на згадку про свою батьківщину.
Вондрак перебудував будинок на 6-поверховий. Тоді ж нагорі надбудували терасу для літнього ресторану. Тут відвідувачам відкривалася чудова панорама Києва.
У рекламному проспекті йшлося: "Той, хто не милувався панорамою міста з тераси готелю "Прага", – не бачив Києва".
Франсуа
Колись на розі вулиць Володимирської та Фундукліївської (сучасна назва – вул. Богдана Хмельницького) стояв готель "Франсуа". Нині там – бізнес-центр "Леонардо".
Наприкінці ХІХ століття купець Голомбек придбав двоповерховий особняк у генерала Вороновича. Колишній господар також займався готельним бізнесом і тримав тут номери "Метрополь". М'яко кажучи, його бізнес просувався не дуже успішно. Іншими словами, Воронович збанкрутував.
Новий власник надбудував два поверхи, а восени 1900 року відкрив оновлений готель для відвідувачів. Назву йому також дали нову: "Франсуа".
Тут було 36 номерів "комфортабельно мебльованих за зразком першорозрядних закордонних готелів". Принаймні так стверджувалося в рекламному проспекті. Як бачимо, про просування готелю Голомбек подбав непогано.
У 1913 році тут зупинявся письменник Володимир Короленко з дружиною та дочкою. Пізніше при готелі "Франсуа" працювало відоме в місті кабаре "Кривий Джиммі". А в 1919-му воно перетворилося на ексцентричний театр "Арлекін".
