Українські документальні фільми, які варто чекати

20-й Міжнародний кінофестиваль Docudays UA вже пройшов цього місяця, але деякі його прем'єри тільки почнуть свій шлях кінотеатрами України. На які з них варто буде звернути увагу в найближчому майбутньому на показах або у прокаті, ми з'ясовуємо в цьому матеріалі.
Спеціально для "ТиКиїв" кіножурналістка Єлизавета Сушко розповіла про п'ятірку українських документальних фільмів із цьогорічного Docudays UA, які варто запам'ятати й чекати.
Залізні метелики
Режисер: Роман Любий
Перший український гібридний документальний фільм, який через висвітлення трагедії малайзійського "Боїнга" рейсу МН17 порушує тему російської пропаганди. Її безглуздість, але й безпорадність світу на противагу.
Окрім влучного монтажу, який тільки підкреслює силу ворожої брехні, режисер Роман Любий використовує перформанси тілесного театру та анімацію, сконструйовану з малюнків художників із синдромом Дауна. Цими елементами загострює емоції від документальних свідчень, кадрів та офіційних документів.
Фінал стрічки — ірпінський міст у березні 2022 року, коли толерування насилля та брехні прийняло нову форму. У цей момент немає жодних сумнівів — фільм дуже актуальний сьогодні.
Стрічку вже показали на головному фестивалі документального кіно "Санденс", Берлінському кінофестивалі, а також у Гаазі. Українська прем'єра відбулася на Docudays UA, а 20 липня почнеться національний прокат.
Крихка пам'ять
Режисер: Ігор Іванько
Якби міністр культури чи голова Держкіно представляли цей фільм, вони б сказали, що кіно не на часі. А воно як ніколи має бути помічене зараз, під час повномасштабної війни.
Оператор-документаліст з об'єднання "Вавилон'13" Ігор Іванько закарбував теплу пам'ять про свого дідуся Леоніда Бурлаку — відомого оператора радянського періоду, який працював на Одеській кіностудії.
Ігор розпитував дідуся про його життя, професійну діяльність і друзів. А коли той протягом зйомок почав втрачати пам'ять — став копатися в архівах.
Так частиною фільму стали плівкові фото з пошкодженою емаллю, а також були знайдені роботи Одеської кіностудії в жахливих умовах зберігання. Завдяки режисеру всі матеріали перевезли в архів Довженко-Центру, який нині намагається знищити українська влада. Саме тому це тепле, наповнене любов'ю до родини й спогадів кіно важливе для перегляду в Україні.
На Docudays UA фільм отримав спеціальну відзнаку в національному конкурсі "Docu/Україна" і головний приз від студентського журі, а режисер промовив важливі слова до кіноспільноти. Дата прокату поки невідома.
20 днів у Маріуполі
Режисер: Мстислав Чернов
Фільм, що фіксує найстрашнішу сторінку початку повномасштабного вторгнення в Україну — події в Маріуполі.
Мстислав Чернов — журналіст і фотограф, який працює в американському інформаційному агентстві Associated Press. Разом з фотографом Євгеном Малолєткою напередодні 24 лютого 2022-го вони поїхали в Маріуполь. Бо розуміли, що повномасштабна війна почнеться і потрібно обрати точку, в якій знімати події. Так опинилися в обложеному місті, де залишалися єдиними представниками ЗМІ.
Завдяки їхньому героїзму в американському інформаційному полі швидко з'являлися докази воєнних злочинів росіян у Маріуполі. Згодом із записів змонтували цей фільм — неймовірно складний, болісний, але вкрай важливий для світу та України.
Це кіно неможливо дивитися без сліз та клубка в горлі, але його особливість і потрібність вже оцінили у світі: приз глядацьких симпатій на кінофестивалі "Санденс", нагорода пам'яті Ґреґа Ґунда, нагорода "Кіно за мир", а також головний приз національного конкурсу та приз глядацьких симпатій на Docudays UA. Нині дата прокату невідома.
Іван і Марта
Режисер: Сергій Буковський
Ще один ностальгійний фільм добірки — нова робота глиби української документалістики Сергія Буковського. Цього разу режисер знайомить глядача з історією Івана і Марти Дзюб — представників українських шістдесятників.
У стрічці спогадами ділиться Марта — дружина публіциста, чия робота "Інтернаціоналізм чи русифікація?" була визнана владою як антирадянська. Вона згадує знайомство з чоловіком, прем'єру "Тіней забутих предків" Сергія Параджанова, обшуки, арешти й життя в 1960-х. Дата прокату ще не оголошена.
Чорнобиль 22
Режисер: Олексій Радинський
Єдиний короткий метр цього списку — новий фільм Олексія Радинського — вже отримав важливі нагороди.
Його роботу про торішню окупацію Чорнобильської атомної електростанції росіянами нагородили гран-прі фестивалю в Обергаузені, що дає можливість висунути стрічку на "Оскар". Також картина отримала спеціальну відзнаку в конкурсі "Docu/Коротко" на Docudays UA і нагороду на міжнародному фестивалі глядацького кіно "Миколайчук Open" у національному короткометражному конкурсі.
У кадрі працівники ЧАЕС розповідають, чому не покинули свої робочі місця, як поводилися окупанти, а також про саму станцію та війну.