Українські документальні фільми, які варто чекати

Українські документальні фільми, які варто чекати Кадр з фільму "Залізні метелики". Фото: Arthouse Traffic

20-й Міжнародний кінофестиваль Docudays UA вже пройшов цього місяця, але деякі його прем'єри тільки почнуть свій шлях кінотеатрами України. На які з них варто буде звернути увагу в найближчому майбутньому на показах або у прокаті, ми з'ясовуємо в цьому матеріалі.

Спеціально для "ТиКиїв" кіножурналістка Єлизавета Сушко розповіла про п'ятірку українських документальних фільмів із цьогорічного Docudays UA, які варто запам'ятати й чекати.

Залізні метелики

Режисер: Роман Любий

Перший український гібридний документальний фільм, який через висвітлення трагедії малайзійського "Боїнга" рейсу МН17 порушує тему російської пропаганди. Її безглуздість, але й безпорадність світу на противагу.

Окрім влучного монтажу, який тільки підкреслює силу ворожої брехні, режисер Роман Любий використовує перформанси тілесного театру та анімацію, сконструйовану з малюнків художників із синдромом Дауна. Цими елементами загострює емоції від документальних свідчень, кадрів та офіційних документів.

Фінал стрічки — ірпінський міст у березні 2022 року, коли толерування насилля та брехні прийняло нову форму. У цей момент немає жодних сумнівів — фільм дуже актуальний сьогодні. 

Стрічку вже показали на головному фестивалі документального кіно "Санденс", Берлінському кінофестивалі, а також у Гаазі. Українська прем'єра відбулася на Docudays UA, а 20 липня почнеться національний прокат. 

Крихка пам'ять

Режисер: Ігор Іванько

Якби міністр культури чи голова Держкіно представляли цей фільм, вони б сказали, що кіно не на часі. А воно як ніколи має бути помічене зараз, під час повномасштабної війни.

Оператор-документаліст з об'єднання "Вавилон'13" Ігор Іванько закарбував теплу пам'ять про свого дідуся Леоніда Бурлаку — відомого оператора радянського періоду, який працював на Одеській кіностудії.

Ігор розпитував дідуся про його життя, професійну діяльність і друзів. А коли той протягом зйомок почав втрачати пам'ять — став копатися в архівах. 

Так частиною фільму стали плівкові фото з пошкодженою емаллю, а також були знайдені роботи Одеської кіностудії в жахливих умовах зберігання. Завдяки режисеру всі матеріали перевезли в архів Довженко-Центру, який нині намагається знищити українська влада. Саме тому це тепле, наповнене любов'ю до родини й спогадів кіно важливе для перегляду в Україні.

На Docudays UA фільм отримав спеціальну відзнаку в національному конкурсі "Docu/Україна" і головний приз від студентського журі, а режисер промовив важливі слова до кіноспільноти. Дата прокату поки невідома. 

20 днів у Маріуполі

Режисер: Мстислав Чернов

Фільм, що фіксує найстрашнішу сторінку початку повномасштабного вторгнення в Україну — події в Маріуполі.

Мстислав Чернов — журналіст і фотограф, який працює в американському інформаційному агентстві Associated Press. Разом з фотографом Євгеном Малолєткою напередодні 24 лютого 2022-го вони поїхали в Маріуполь. Бо розуміли, що повномасштабна війна почнеться і потрібно обрати точку, в якій знімати події. Так опинилися в обложеному місті, де залишалися єдиними представниками ЗМІ. 

Завдяки їхньому героїзму в американському інформаційному полі швидко з'являлися докази воєнних злочинів росіян у Маріуполі. Згодом із записів змонтували цей фільм — неймовірно складний, болісний, але вкрай важливий для світу та України.

Це кіно неможливо дивитися без сліз та клубка в горлі, але його особливість і потрібність вже оцінили у світі: приз глядацьких симпатій на кінофестивалі "Санденс", нагорода пам'яті Ґреґа Ґунда,  нагорода "Кіно за мир", а також головний приз національного конкурсу та приз глядацьких симпатій на Docudays UA. Нині дата прокату невідома.

Іван і Марта

Режисер: Сергій Буковський 

Ще один ностальгійний фільм добірки — нова робота глиби української документалістики Сергія Буковського. Цього разу режисер знайомить глядача з історією Івана і Марти Дзюб — представників українських шістдесятників.

У стрічці спогадами ділиться Марта — дружина публіциста, чия робота "Інтернаціоналізм чи русифікація?" була визнана владою як антирадянська. Вона згадує знайомство з чоловіком, прем'єру "Тіней забутих предків" Сергія Параджанова, обшуки, арешти й життя в 1960-х. Дата прокату ще не оголошена.

Чорнобиль 22

Режисер: Олексій Радинський 

Єдиний короткий метр цього списку — новий фільм Олексія Радинського — вже отримав важливі нагороди.

Його роботу про торішню окупацію Чорнобильської атомної електростанції росіянами нагородили гран-прі фестивалю в Обергаузені, що дає можливість висунути стрічку на "Оскар". Також картина отримала спеціальну відзнаку в конкурсі "Docu/Коротко" на Docudays UA і нагороду на міжнародному фестивалі глядацького кіно "Миколайчук Open" у національному короткометражному конкурсі.

У кадрі працівники ЧАЕС розповідають, чому не покинули свої робочі місця, як поводилися окупанти, а також про саму станцію та війну. 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Фанат культури. Пишу про кіно, театр, образотворче мистецтво, музику, літературу. Закінчив Інститут філології КНУ ім. Тараса Шевченка. Понад п'ять років працюю культурним журналістом.

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації