Аеропорт "Київ": від звичайного аеродрому до 600 рейсів на день
Фото: iev.aero
Останні два роки ЗМІ згадають лише аеропорт "Бориспіль", але зовсім забули за меншого брата, який знаходиться прямо у столиці. Від звичайного "Аеродрому" до міжнародного аеропорту "Київ". У 2018 році столичний аеропорт встановив власний рекорд, прийнявши понад 600 рейсів та більш як 11 тисяч пасажирів за один день. У тому ж році аеропорт отримав нову назву на честь авіаконструктора Ігоря Сікорського. А 24 лютого 2022 року відбувся крайній рейс, всі поїздки були скасовані через початок повномасштабної війни.
Аеродром, який став невіддільною частиною авіасполучення східної Європи
Розмови про будівництво аеропорту почалися у 1923 році, коли було створено товариство "Укрповітрошлях". Оскільки у 1924 році з Харкова через Полтаву регулярно відправляли літаки, то було зрозуміло, що Києву потрібні свої злітні смуги. Тому було обране колишнє військове поле у районі Жулян, але будувати сам аеропорт поки не стали.
25 травня 1924 року здійснили перший пробний рейс з Харкова до Жулян. Аеропорт тоді був схожий більше на аеродром, оскільки головним аеропортом на той час залишався термінал у Броварах, де щодня вилітали до 50 літаків. Але його зруйнували під час Другої світової війни.
Жуляни привернули до себе увагу як потенційне місце для повноцінного летовища лише після війні. З першого тестового польоту у 1924 році пройшло понад 20 років і лише у 1949 -му був збудований комплекс аеропорту. Він отримав смугу з бетонних плит завдовжки 1200 метрів. Річний пасажиропотік тоді становив 63,6 тис. осіб. Перший період після війни рейси з аеропорту до обласних центрів та республік СРСР виконували невеликі літаки Іл-2, Іл-12, Іл-14. В ролі архітектора тоді виступив Віктор Єлізаров, який мав досвід будівництва повоєнного Хрещатика, тому в результаті його роботи сумнівів не виникало.
Після "відкриття" в аеропорта понад 10 років не було постійної назви, оскільки він по-різному називався — "Аеродром", "Київський аеродром" та "Київ". Тільки після завершення будівництва "Борисполя", столичний "аеродром" отримав назву — "Жуляни".
Вже у 1959 році смугу в "Жулянах" продовжили до 1800 метрів, але це все одно не дозволяло приймати великі літаки. Тому основні перевезення виконували невеликі регіональні повітряні судна з найбільшою інтенсивністю польотів у СРСР. Так, у 1970 році щорічне відправлення пасажирів досягло рівня 1,25 млн осіб. З Жулян щодня вилітали по 160-180 Ан-24, Як-40, Л-410 та по 50 Ан-2. Збудована Єлізаровим будівля змогла обслуговувати до 7000 пасажирів на день у піковий час.
Лише у 1980-х зняли блокування, яке наклала місцева влада. Аеропорт нарешті отримав дозвіл побудувати новий термінал задля більшого комфорту пасажирів, але після розпаду СРСР у 1990-х роках та через економічну кризу термінал не змогли добудувати.
Що чекало аеропорт за часів незалежності України
Після розпаду СРСР "Жуляни" стояли без змін майже 20 років, до того моменту, поки на горизонті не з'явився чемпіонат "Євро-2012", який повинні були проводити у Києві. Таким чином, у 2009 році держава виділила кошти та подовжила злітну смугу до 2300 метрів. Це дозволило приймати середньомагістральні літаки — Airbus A320 та Boeing 737. А вже за два роки КМДА прийняло рішення передати майно аеропорту в оренду приватній компанії "Майстер-Авіа". В тому ж році у "Жуляни" перейшов лоукостер Wizz Air. Продовжуючи готувати столицю до "Євро-2012", недобудований аеровокзал знесли, а на його місці звели новий.
Ще до 2012 року в аеропорту було збудовано новий термінал "А", який став найбільшим. Пізніше побудували ще два термінали. Того ж року йому присвоїли ім'я авіаконструктора Ігоря Сікорського. Також в аеропорту з'явився і VIP-термінал, а ще великий Державний музей авіації України, де представлена різноманітна авіатехніка. Все це дало змогу "Жулянам" відкрити нові напрямки.
Аеропорт після "Євро-2012"
У 2017 році аеропорт "Жуляни" проводив ремонт смуги. Тоді аеродром було закрито для приймання та відправлення літаків з 14 по 24 травня 2017 року. Ремонтні роботи відбувалися коштом КП "Міжнародний аеропорт "Київ", у власності якого знаходиться об'єкт. За даними системи Prozorro, вартість послуг підрядника — компанії Onur — склала 24,75 млн грн.
На 2023 та 2024 роки аеропорт планував чергову реконструкцію. Про це повідомляв голова ради директорів підприємства Денис Костржевський.
На 2023 рік заплановано реконструкцію аеродрому без закриття аеропорту на прийом рейсів. Вона включатиме роботи на рульових доріжках, — повідомив Костржевський.
Реконструкція мала обійтися від 2,5 до 4 млрд грн. У "Майстер-Авіа" очікували, що роботи профінансує КМДА, яка опікується аеродромом "Жуляни".
Довжину смуги планували збільшити на 460 метрів до 2770 м. Також один із двох курсів смуги мав отримати інструментальну систему посадки ILS категорії II ICAO. Це б дозволило літакам сідати при видимості щонайменше 350 метрів. Наразі аеропорт і досі має застарілу систему ILS категорії I ICAO. Через це скасовуються польоти, коли видимість менше ніж 800 метрів. Роботи з реконструкції аеродрому також мали включати: посилення покриття рульових доріжок та перону зі стоянками для літаків, щоб їх могли використовувати важчі авіалайнери. Тобто, столичний аеропорт зміг би приймати більше різновидів літаків у межах міста, що значно зекономило б час, адже аеропорт "Бориспіль" знаходиться під Києвом. Також це дозволило б столиці приймати ще більше туристів, що надалі додало б "ваги" Києву.
Що з аеропортом від початку повномасштабного вторгнення
24 лютого 2022 року аеропорт скасував всі рейси через початок повномасшабної війни. Згодом стало відомо, що злітно-посадкову смугу в "Жулянах" по всьому периметру було заблоковано автобусами, заправниками, снігоприбиральною технікою та багажними візками для того, щоб там не зміг сісти жоден літак. Про це повідомило міжнародне видання avianews, посилаючись на супутникові фотографії.
Наразі невідомо, що відбувається з аеропортом та чи готують його до відкриття разом з "Борисполем". Редакція "ТиКиїв" відправляла офіційний запит, аби потратити туди та дізнатися більше про ситуацію, але на момент виходу матеріалу так і не отримала відповідь.
