Чому західні та східні християни святкують Великдень у різні дні
Великодня служба у Володимирському соборі. Фото: Getty Images
Великдень, як відомо, належить до тих небагатьох церковних свят, які не мають фіксованої дати. Ба більше, з року в рік ця дата може дуже сильно "плавати", але обов'язково має припадати на неділю.
То як саме обчислюють, коли треба відзначати Великдень? Чому християни західного та східного обрядів зазвичай святкують день Воскресіння Христова з різницею в один чи кілька тижнів? Та чи вплинув на це перехід української церкви на новоюліанський календар у 2023 році? Розбираємось.
Обчислення дати святкування Великодня — справа доволі заплутана, і у ній переплелися релігія, історія та астрономія. Ще на зорі християнства Великдень був тісно пов'язаний з давнім юдейським семиденним святом Песах (від нього, до речі, походить інша назва головного християнського свята — Пасха), під час якого, згідно з Євангелієм, Ісуса Христа спочатку розп'яли, а потім він воскрес. Песах, своєю чергою, також не має фіксованої дати та вичислюється за єврейським місячним календарем.
Десь у II столітті деякі ранні християни зажадали відмовитись від єврейських обчислень і створити власний алгоритм, який би визначав дату святкування Великодня. Інші ж продовжували відзначати його разом з юдеями. В той час у Римській імперії назріла велика релігійна криза через суперечки християн як між собою, так і з послідовниками старого пантеону.
Перший Нікейський собор 325 року, скликаний імператором Костянтином Великим, мав поставити крапку в усіх релігійних питаннях. На ньому, серед іншого, було вирішено, що усі християни повинні святкувати Великдень разом — у першу неділю після першого повного місяця, який настає за днем весняного рівнодення. З часом для розрахунку точної дати вигадали спеціальну формулу — пасхалію. А для розрахунку використовували 19-річний Метонів цикл, який дозволяв узгодити місячний і сонячний календарі з тропічним роком.
Кілька століть більшість християн відзначали Великдень саме за цими розрахунками. Але з часом стало зрозуміло, що юліанський календар, яким тоді користувалися усі церкви, безнадійно застарів та сильно відстав від реального астрономічного циклу. Адже від часу його запровадження Юлієм Цезарем до XVI століття "набігла" різниця у 10 днів між фактичним та календарним настанням весняного рівнодення — того самого, від якого визначають дату Великодня.
Тож, у 1582 році Папа Римський Григорій XIII запровадив новий та більш точний григоріанський календар, що враховував усі похибки юліанського. Заразом розробили й нову вдосконалену пасхалію, яка також отримала назву григоріанська.
Проте до того часу християнська церква вже десь п'ять століть як остаточно розкололася на католицьку на заході та православну на сході. Тож Патріарх Константинопольський Єремія II, що тоді головував над православною церквою, не тільки не підтримав календарну реформу, а й наклав на неї анафему. А ще були протестанти та інші течії християнства, які також далеко не завжди мали добрі стосунки зі Святим Престолом і тому не квапилися переходити на новий календар.
З часом практично усі західні церкви та деякі східні підтримали календарну реформу та почали відзначати Великдень разом із католицькою церквою. А от Вселенський патріархат продовжував і досі продовжує стояти на своєму, а разом із ним — і більшість православних церков, до числа яких належить ПЦУ (як і церква, яку ми не називатимемо, але яка досі має значний вплив в Україні).
Однією з причин такої впертості православної церкви є те, що за григоріанським календарем дата Великодня іноді випадає раніше або під час святкування Песаху. І це нібито є порушенням одного з апостольських правил, яке забороняє відзначати Пасху "раніше весняного рівнодення з юдеями". Проте католики трактують це правило інакше і цього правила не дотримуються.
Зараз християни західного обряду визначають дату Великодня за все тією ж сталою формулою, відраховуючи її від весняного рівнодення, яке як за григоріанським календарем, так і фактично припадає на 21 березня.
У східних християн розрахунок складніший. По-перше, весняне рівнодення за юліанським календарем припадає на 3 квітня (зараз різниця між двома календарями становить 13 днів). По-друге, у православ'ї дотримуються все того ж апостольського правила, за яким Великдень не можна відзначати перед Песахом або під час нього. І тоді православна Пасха зсувається ще далі, іноді на кілька тижнів.
Цікаво, що раз на кілька років католицький та православний Великдень все ж збігаються у датах — так, наприклад, було у 2025 році, коли всі християни разом відзначали Воскресіння Христове 20 квітня. Майже у половині випадків різниця у датах святкування становить один тиждень, рідше — п'ять тижнів, а ще рідше — чотири. А от різниці у два чи три тижні, через особливості розрахунків, не буває. Цьогоріч католицький Великдень припав на 5 квітня, а православний — на 12 число.
У XX столітті було кілька спроб відновити єдність християнського світу. Так, 1923 року в Константинополі відбувся собор, на якому схвалили новоюліанський календар — вдосконалену форму юліанського календаря, яка максимально наближена до григоріанського. На тому ж соборі пропонували ухвалити новий алгоритм визначення дати Великодня, але далі розмов справа не пішла.
Східні церкви, які перейшли на новоюліанський календар, відзначають Різдво, Водохреща, Благовіщення та майже усі інші церковні свята одночасно із західними. Виключенням є Великдень, який все одно святкують за юліанським календарем. Зараз єдиною православною церквою, яка визначає дату Великодня за григоріанською пасхалією, є Православна церква Фінляндії.
У 2023 році Православна церква України також ухвалила календарну реформу та перейшла на новоюліанський календар. Частково цьому посприяло повномасштабне російське вторгнення, яке підштовхнуло бажання якомога скоріше остаточно позбутися впливу московського патріархату.
Як і у випадку з іншими православними церквами, календарна реформа ПЦУ не вплинула на дату святкування Великодня. Разом з православною, його відзначає Українська греко-католицька церква. А от Римо-католицька церква святкує Воскресіння Христове за західною традицією.
В останні роки як Ватикан, так і представники різних православних церков, в тому числі "перший серед рівних" Вселенський патріарх, не раз заявляли про бажання нарешті дійти консенсусу щодо дати святкування Великодня. Тож можливо, що не в такому й далекому майбутньому християни усього світу знову відзначатимуть найважливіше свято усі разом.
