Як і де в Києві карбують та друкують гроші
З початку січня та протягом усього року НБУ планує випустити понад 30 нових пам'ятних та інвестиційних монет. Загалом минуло майже 30 років від дати заснування Банкнотно-монетного двору України.
Кожна велика і незалежна країна потребує власних "станків" для карбування та друкування грошей. Тому з 1994-го, після розпаду СРСР, у Києві була відкрита банкнотна фабрика, де підрядником будівництва виступив Австрійський монетний двір, а 1998 року запустили чеканку власних монет завдяки обладнанню з Луганська. Внаслідок чого сьогодні Київ виготовляє понад 1,5 млрд банкнот та 1 мільярд обігових і розмінних монет на рік.
Команда "ТиКиїв" вирішила розібратися з тим, коли і як столиця почала забезпечувати себе грошима.
Хто намалював гроші?
У 1992-му Франція, Італія та Канада надрукували на своєму обладнанні гривню. Того ж року під час операції "Щит України" кораблями та літаками валюта була переправлена в Україну під охороною співробітників спецпідрозділу "Альфа". Робота зі створення банкнот проходила під егідою найвищого керівництва країни, а ескізи розглядала Президія Верховної Ради часів правління Леоніда Кравчука, яка затвердила ескізи заслуженого художника України Василя Лопати. Офіційно гривня була введена як грошова одиниця 2 вересня 1996 року.
Банкнотну фабрику в Києві відкрили у березні 1994 року. Під час друку банкнот використовували технології райдужного орловського (рельєфного) офсетного друку. Відтоді фабрика продукує 1,5 мільярда банкнот на рік.
1 жовтня 2024 року виповниться 30 років від дати заснування Банкнотно-монетного двору Національного банку України. Монетний двір є структурним підрозділом Банкнотно-монетного двору НБУ та здійснює карбування усіх українських монет і виготовлення державних нагород.
Найкращі монети у світі
Шлях до чеканки монет у власному монетному дворі був довгим. До 1998 року українські монети виготовляли в Польщі, Словаччині та Великій Британії. Але наприкінці 1990-х Київ налагодив власне виробництво грошей для забезпечення державних потреб. Наразі Банкнотно-монетний двір НБУ може карбувати 550 розмінних монет на хвилину.
З квітня 1998 року, після закриття Луганського монетного двору через ліквідацію підприємства, обладнання перевезли до столиці. Із запуском допоміг Австрійський монетний двір, який розробив монтажних і пусконалагоджувальних роботів. Завдяки цьому БМД став виробляти пам'ятні та ювілейні монети із дорогоцінних та недорогоцінних металів і сплавів. За більше ніж 20 років роботи у Монетному дворі відкарбували майже 10 млрд розмінних та обігових монет, близько 20 млн пам'ятних та інвестиційних монет і виготовили 75 найменувань державних нагород (орденів, медалей, нагрудних знаків до почесних звань України).
Для чеканки НБУ використовує гідравлічні преси із програмним управлінням, що дозволяє щорічно вводити в обіг понад 30 найменувань пам'ятних монет.
У 2001-му монетний двір став дійсним членом міжнародної організації "Конференція директорів монетних дворів". У тому ж році срібну монету "Різдво Христове", викарбувану в 1999-му, визнали найкращою монетою у світі в номінації "Надихаюча монета". Нейзильберова монета з елементами тамподруку "Українська вишиванка" стала переможцем традиційного конкурсу "Найкраща монета року України" за 2013-й, а монета "Дрофа" перемогла у номінації "Найкраще мистецьке рішення".
Випуск оборотних монет розпочали на початку 2000-х, випустивши партію номіналом 1 копійка. З 2001-го почали карбувати монети номіналом 1 гривня. З 2002 року — 2 копійки. З 2003-го стартував щорічний випуск монет усіх номіналів від 1 до 10 копійок, а з 2006 року — 25 та 50 копійок. Річна потужність монетного двору складає 1 000 000 000 оборотних і розмінних монет, 1 000 000 ювілейних і пам'ятних монет та 200 000 орденів і медалей.
Проте з усіх найменувань одна виділяється найбільше — це срібна монета вагою понад 1 кг. Вона відкарбована у 2006 році. Її тираж — 1501 штука. Присвячена 10-річчю грошової реформи в Україні.
Зміна технологій
У 2010 році було оновлено парк карбувальних пресів: встановлено 10 нових високошвидкісних сучасних карбувальних пресів-автоматів німецької фірми "Гребенер", 6 пресів-автоматів ще однієї німецької фірми "Шулер" й окремий прес призначений для карбування біметалевих монет. Чеканять майбутні монети під температурою 870°C, що загартовує металевий штемпель із вигравіюваним зображенням. Все це дозволило збільшити обсяги виробництва до 1,2 мільярда розмінних монет на рік.
Перші великі зміни на банкноти чекали лише у 2014 році, коли НБУ та Банкнотно-монетний двір розробили проєкт для виготовлення розмінних монет номіналами 10, 25 та 50 копійок. Використання низьковуглецевої сталі з гальванічним покриттям латунню замість дорогої алюмінієвої бронзи лише за рік заощадило державі близько 87 мільйонів гривень.
Через інфляцію у 2018 році Національний банк України замість банкнот ввів в обіг нові монети номінальною вартістю 1 та 2 гривні. У 2019 році було введено 5 гривень, а згодом і 10 гривень.
Що НБУ готує нам на 2024 рік?
Цьогоріч НБУ планує випустити 47 видів пам'ятних та інвестиційних монет України. Серед них будуть монети: "Крапля життя" номіналом 10 гривень, тираж — 5 000, "Пльонтанізм" (Іван Марчук) номіналом 10 грн з тиражем у 7 500 монет, ще можна виділити "Орьнек. Кримськотатарський орнамент" номіналом 5 гривень, що буде випущений тиражем — 7 500. На їх появу з нетерпінням чекають колекціонери.
Отже, майже 30 років українські гроші не просто виконують свою функцію, а й виграють на міжнародних конкурсах краси серед грошових знаків. А чи подобаються вам монети, які випускає НБУ? Пишіть свої думки у коментарях нашого Телеграм-каналу.