Історія Маршів рівності в Києві: від димових шашок до Президента й метро
Фото: facebook.com/kyivpride
16 червня столичними вулицями має пройти Марш рівності на підтримку рівних прав для ЛГБТК+. Це перша хода "КиївПрайду" від початку повномасштабної війни — але такі події проводилися й до 2022 року. То скільки Маршів рівності знає Київ та які українські зірки цьогоріч підтримали прайд-місяць?
"КиївПрайд" — українська громадська організація, на меті якої є обізнаність щодо ЛГБТ-спільноти серед українців. Представники "КиївПрайду" та інших ЛГБТК+ спільнот нерідко наголошують: Марш рівності — це не гей-парад.
- Мета гей-параду — розважальна, поєднана з карнавальною культурою. У західних країнах це найчастіше костюмована хода з використанням автобусних платформ, звукопідсилювальної апаратури тощо. Правозахисні елементи (наприклад, гасла) на гей-параді — річ можлива, проте другорядна.
- Натомість Марш рівності — це не парад, а прайд (від англійського слова pride — гордість). Головна його мета — правозахисна. Проходить він у вигляді маршу, а також виставок, кінопоказів, публічних дискусій з ЛГБТ-проблематики тощо. Ідея прайду — показати, що в суспільстві існують ЛГБТ-люди, які хочуть мати такі ж права, як і решта громадян.
2012
Перший Марш рівності в Києві мав відбутися 20 травня 2012 року. Ходу планували розпочати біля станції метро "Дніпро", а тоді пройти Набережним шосе в бік Поштової площі. Участь у заході мали взяти близько 150 осіб — українці, а також гості з Білорусі та Латвії.
Та врешті Марш рівності скасував оргкомітет самого "КиївПрайду" — тоді ще не організації, а Міжнародного форуму-фестивалю ЛГБТ. Це рішення мотивували тим, що до місця проведення акції прибули націоналістичні та релігійні організації. Ультраправа політична партія "Свобода" трактувала це як свою перемогу, заявивши, що "силами громади не допустила проведення гей-параду".
2013
25 травня 2013 року, за добу до Дня Києва, таки відбувся перший столичний Марш рівності. Уздовж Берестейського проспекту (тоді ще Проспекту Перемоги) від Шулявки і до кіностудії Довженка вишикувалися кількасот міліціонерів і спецпризначенців. До самої ж ходи доєдналися близько 70 учасників, які тримали райдужні прапори — щонайменше п'ятьох затримали.
Серед учасників був, зокрема, й тодішній мер Мюнхена Хеп Монатцедер. Він висловив подив, що Марш рівності проігнорував ексголова КМДА Олександр Попов. За день до проведення ходи український можновладець від "Партії регіонів" заявив, що "гей-парад у День Києва — це знущання з киян".
2014
Рік по тому Марш рівності знову скасували. За словами співголови оргкомітету "КиївПрайд" Назарія Боярського, столична міліція заявила, що не зможе забезпечити порядок зібрання. "Свобода" натомість грозилася вивести тисячі небайдужих громадян на протести, щоб не дати "гей-параду" відбутися.
2015
Марш рівності-2015 пройшов 6 червня на Оболонській набережній. Участь у ході взяли близько 250 осіб, їхню безпеку гарантували кількасот правоохоронців.
Врешті між міліцією та противниками акції відбулася сутичка: десятки агресивно налаштованих людей кидали в учасників маршу та правоохоронців петарди та димові шашки. Зіткнення відбувалися по всьому району від Дніпра до станції метро "Оболонь" та "Мінська". Один міліціонер отримав осколкове поранення шиї.
2016
Марш пройшов 12 червня. Місцем збору оголосили площу перед Червоним корпусом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За безпекою на ході стежили понад 6 тисяч правоохоронців. За різними оцінками, у Марші взяло участь від однієї до двох тисяч осіб. Міжнародна організація Human Rights Watch вперше була задоволена проведенням Маршу рівності в Києві. Хоча на сайті КМДА була петиція проти проведення "гей-параду" в столиці — вона набрала необхідні 10 тисяч голосів вже за тиждень після оприлюднення.
2017
2017 року столичний Марш рівності відбувся 18 червня. До нього долучилися близько 3 тисяч осіб. Серед них — посол Канади Роман Ващук, посол Великої Британії Джудіт Гоф, депутатка Європарламенту Ребека Гармс, а ще перший заступник міністра економіки України Максим Нефьодов.
Планувалося, що колона учасників пройде від Будинку вчителя до площі Українських Героїв вулицями Володимирською та Павла Скоропадського. Утім, активісти Правого сектору заблокували маршрут, тому колона дісталася кінцевого пункту бульваром Шевченка та вулицею Терещенківською.
2018
2018 року Марш рівності відбувся 17 червня. Задля безпеки учасників акції київська влада перекрила станції метро "Палац спорту", "Театральна" та "Площа Українських Героїв". У марші взяли участь близько 5 тисяч осіб. Дехто мав при собі плакати #FreeSentsov. Для участі у заході треба було пройти через рамки металошукачів. Крім того, сталися сутички між поліцією та учасниками акції, які ночували в центрі міста, щоб висловити протест. Поліція повідомила про затримання 57 людей.
2019
Марш-2019 відбувся 23 червня під наглядом поліції. Гасло — "Наша традиція — це свобода!". У ході взяли участь понад 8 тисяч осіб, вдалось організувати близько 30 колон. Серед них:
- колона ЛГБТ+ військових на чолі з Віктором Пилипенком,
- колона ЛГБТ+ людей з інвалідністю,
- колона батьків ЛГБТ+ дітей.
На Марш рівності-2019 "КиївПрайд" запросив також новообраного Президента України Володимира Зеленського. Гарант на запрошення не відреагував.
2020
Через пандемію COVID-19 Марш рівності 2020 року відбувся в режимі онлайн — уперше в історії українського прайд-руху. Протягом події глядачі могли залишати власні мітки на гугл-картах із лозунгами за права ЛГБТК+.
2021
Марш пройшов 19 вересня — медіа характеризували його як "на диво спокійний". Тема акції — "Країна для всіх. Закони для життя. Держава для безпеки". Учасники ходи вимагали запровадити законодавство про злочини на ґрунті нетерпимості. Поруч із місцем початку маршу зібралися його противники. Утім, поліція зауважила, що всі заходи в центрі міста пройшли без порушень правопорядку.
2024
Якщо "КиївПрайд" утілить свій задум, цьогоріч відбудеться перший столичний Марш рівності від початку повномасштабного вторгнення.
Ми вже писали, що спершу акцію планували провести у столичному метро. Та в КМДА заявили, що не давали дозволу на проведення такого заходу. У відповідь організатори Маршу рівності заявили, що івент може відбутися в метро й без офіційного погодження КМДА чи Київського метрополітену.
Зрештою "КиївПрайд" відмовився від ідеї проведення ходи під землею. Натомість Марш рівності має відбутися на вулицях Києва, неподалік від укриття. Гаслом прайду у 2024 році стане — "Разом до рівності та перемоги". Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій уже виступила проти.
Утім, чимало українських зірок публічно підтримали представників ЛГБТК+ спільноти та Місяць гордості, який розпочався 1 червня. На захист ЛГБТК+, зокрема, став Євген Галич, військовий та фронтмен рок-гурту О.Torvald. На концерті артист вийшов на сцену з райдужним прапором і причепив його до мікрофона, а далі зачитав вірш. Проте оригінальне відео вже видалене з його акаунту.
Співачка Оля Полякова обурилася, що два законопроєкти — №5488 та №9103 — досі не можуть ухвалити. Перший посилює відповідальність за злочини на ґрунті ненависті за різними ознаками, зокрема й сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Другий пропонує запровадити реєстроване партнерство як добровільний сімейний союз двох повнолітніх людей однієї чи різних статей.
Не лишився осторонь і ведучий Анатолій Анатоліч. Він дав зрозуміти, що вважає існування "ЛГБТ-пропаганди" маячнею та з повагою ставиться до вибору людей.
Через Instagram підтримав прайд-місяць і телеведучий Олексій Суханов. У коментарях до нього долучились телеведучий та багатодітний батько Григорій Решетнік, а також телепродюсер 1+1 ("Голос країни", "Танці з зірками") Володимир Завадюк — відкритий гей, який нещодавно оприлюднив спільні фото з бойфрендом.
Переможниця "Євробачення-2016" Джамала підтримала прайд-місяць лаконічно: додала логотип веселки до аватара на власній сторінці в Instagram.
Чи готова столиця до нового Маршу рівності — ми дізнаємося вже цієї неділі. А якої думки ти?
