Місця поховань домашніх тварин у Києві: ДВРЗ, Русанівка, Троєщина та "стихійні" кладовища
Ілюстративне фото: instagram.com/mountauburncemetery
Багато киян мають домашніх тварин. Котики, собачки, хом'ячки, папуги, морські свинки, черепахи, мініпіги та змії швидко стають повноправними членами родини. Та, на жаль, їхнє життя набагато коротше за людське. І рано чи пізно настає момент прощання з улюбленцем — саме тоді виникає питання: де його поховати?
Проблема в тому, що в Києві досі немає офіційного кладовища для тварин. Ба більше, за українським законодавством, тіла померлих тварин мають піддаватися кремації — інші варіанти передбачають штраф від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів.
У цій статті ми розповімо про неофіційні місця поховань у столиці, їхню історію та реальність, у якій доводиться прощатися з чотирилапими друзями.
Трохи історії
Почнемо із сивої давнини. Культ тварин і їхніх поховань сягає глибокої давнини. Князів Русі нерідко ховали разом із улюбленими конями. У дохристиянські часи собак і котів вважали найкращими друзями людини — захисниками не лише від диких тварин, а й від нечистої сили. Вони були частиною природної Божої сили, їм присвячували капища та приносили символічні жертви.
З прийняттям християнства такі стосунки з тваринами поступово змінилися. Їх, звісно, тримали, але релігія не заохочувала пускати тварин до житла — здебільшого вони мешкали у дворі разом з іншою худобою.
У топоніміці Києва й досі зберігається багато "анімалістичних" назв, що беруть початок ще з давніх часів: Волова Гора, Песій Острів (згадується в 1169 році), Теличка, Собаче гирло тощо. Деякі з них безпосередньо пов'язані з похованням тварин. Наприклад, серед мешканців села Кухмістерська Слобідка (територія сучасних Березняків) у вжитку була назва "Кошачка". Так називали невеличке озеро — колишню частину Тельбіну (воно існує й сьогодні), де нерідко топили кошенят, яких вважали небажаними. Згодом ця зловісна водойма стала південною частиною Русанівського обвідного каналу.
Стихійне кладовище домашніх тварин на Русанівці
За іронією долі, ще з 1980-х зовсім неподалік від колишньої "Кошачки" — біля залізничної платформи "Русанівка" — з'явилося одне з перших і найбільших стихійних кладовищ тварин у Києві. Протягом останніх десятиліть тут виник цілий пантеон поховань. Більшість могил — скромного розміру, але деяким можуть позаздрити навіть люди.
Якось автор статті йшов увечері повз поховання на Русанівці й у темряві побачив гігантського ротвейлера. Виявилося, що безутішні власники встановили пам'ятник собаці в натуральну величину. Локація — гідна знаменитого "Кладовища домашніх тварин" Стівена Кінга.
У 2015 році значну частину поховань зруйнували заради будівництва комунікаційного колектора. Це викликало обурення у господарів померлих тваринок. Тоді ж почалися розмови про знесення кладовища комунальними службами. Головний аргумент чиновників — антисанітарія, яку створюють безсистемні поховання, близькість водойм та житлових будинків, а також відсутність необхідної інфраструктури.
Недобудоване офіційне кладовище на Троєщині
На початку 2000-х у Києві розпочали облаштування єдиного офіційного цвинтаря для домашніх тварин. Проєкт передбачав зал прощання, урочисту браму, крематорій та колумбарій. Замовником виступало Головне управління комунального господарства КМДА, генеральним підрядником — товариство "КСК БЛОК", а проєкт розробив інститут АТЗТ "Київдіпропобут".
Майданчик для майбутнього некрополя для тварин обрали біля озера Алмазне на сході Троєщини, із заїздом з вулиці Пухівської. Неподалік розташоване Лісове кладовище — один із найбільших цвинтарів столиці (для людей).
Будівництво цвинтаря для тварин так і не завершили через припинення фінансування проєкту. Майже готовий комплекс багато років стоїть покинутим, але на території залишається охорона. Загалом для поціновувачів "заброшок" Троєщина — дуже цікавий район. Тут розташовані недобудований опіковий центр, асфальтний завод, трамвайне депо тощо.
Де ще ховають тварин у Києві
З часом кількість стихійних цвинтарів для домашніх тварин тільки зростає, і тепер майже в кожному районі міста можна знайти значні скупчення поховань улюбленців. Наприклад, у лісових насадженнях по обидва боки вулиці Братиславської розташовано аж два великі неофіційні некрополі для братів наших менших. Ще один — на Лісовому, обабіч вулиці Космонавта Поповича.
Є своє кладовище й на ДВРЗ, неподалік вулиці Климента Квітки. Тут навіть можна натрапити на поховання котиків під… хрестами, що, безумовно, суперечить християнським віруванням.
Подібні некрополі можна знайти на вулиці Білицькій (напроти музею "Хата на Пріорці"), на хуторі "База" (поблизу залізничної станції "Борщагівка"), у Святошинському лісопарку, у Виноградорському лісі (біля Кільцевої дороги), на північ від Синього озера, на вулиці Некрасова (біля Київської обласної клінічної лікарні), в парку "Дубки" (біля бульвару Павла Вірського), на Оболонському проспекті (біля озера Йорданське), в парку на вулиці Прирічній, у парку Багряного (біля лікарні № 14), на вулиці Оноре де Бальзака (урочище Вербняки), в парку "Супутник" (вул. Уманська), у Протасовому Яру, поблизу вулиці Дмитра Луценка, в парку "Лиса Гора", біля озера Алмазне (під парканом Лісового кладовища), на вулиці Богатирській (біля дачного кооперативу "Чорнобилець").
Всього в місті — близько 30 стихійних кладовищ. Також є точкові, але доглянуті поховання тварин, кількість яких важко підрахувати.
Дехто з власників навіть наважується ховати улюбленців просто серед людських могил. Так, автору цієї статті доводилося бачити поховання кота Борі в закутку елітарного Байкового кладовища, де місце під поховання людей може коштувати дорожче за квартиру у столиці.
Інші проблеми та як їх розв'язати
Не так давно, під час облаштування паркової зони біля озера Кирилівське, що неподалік станції метро "Оболонь", було знищено великий стихійний цвинтар домашніх тварин. Це спричинило конфлікт серед місцевих мешканців, які розділилися на два табори.
Такі інциденти ще раз підкреслюють необхідність якнайшвидшого введення в експлуатацію недобудованого цвинтаря на Троєщині або облаштування будь-якого іншого офіційного майданчика, де безутішні господарі могли б поховати тваринок, яких любили як справжніх членів сім'ї.
Примітно, що у столиці вже існують приватні платні сервіси кремації тварин та створення надгробків і статуй на будь-який смак. Та жоден із них не пропонує безпосередньої організації поховань. Очевидно, створення приватного кладовища для тварин мало б значний попит. Але перед цим слід отримати юридичну експертизу — наскільки це взагалі законно.
Невдовзі в Україні має нарешті запрацювати Єдиний реєстр домашніх тварин. Також потребує гуманного, але рішучого розв'язання й проблема безпритульних тварин. Залишені напризволяще у великому місті, вони часто стають жертвами автомобілів, а їхні понівечені тіла ще довго залишаються на вулицях. Це не лише порушує санітарні норми, а й суперечить елементарним нормам моралі.
Читай також: "Від мормонів до церкви на Троєщині: що всередині п'яти сучасних храмів у спальних районах Києва"
