Косити чи не косити — ось питання. Екологічний експеримент у Києві

Фото: "ТиКиїв"/Ігор Кузнєцов

У Києві вже другий рік триває експеримент з відмовою від скошування трави на окремих ділянках міста. Ця ініціатива викликала значний інтерес як серед екологів, так і серед звичайних киян. Проте, як виявилося, повністю відмовитися від скошування трави в мегаполісі неможливо. Чому?

Про це повідомив Олександр Возний, очільник Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.  

В інтерв'ю LIGA.Life він пояснив, що наразі в Києві визначено 39 ділянок, де газони не скошують взагалі, і ще 17 ділянок, де висаджують луки та різнотрав'я. Це експериментальні зони, де міська влада вивчає вплив такого підходу на екосистему міста. Планується, що до 2025 року кількість таких ділянок значно зросте, що свідчить про серйозні наміри щодо розширення експерименту.

Однак повністю відмовитися від скошування трави в місті неможливо. Олександр Возний пояснює: "Тут потрібно зберігати баланс. Ми робимо це там, де це доцільно. Це — схили, ділянки, де не відпочивають люди. А є місця, де люди виходять на прогулянку з дітьми, займаються спортом. І там залишати нескошену траву — не ок, ми будемо отримувати скарги".

Ця позиція міської влади викликає неоднозначну реакцію серед киян. Багато хто підтримує ідею повної відмови від скошування газонів. На їхню думку, така практика матиме лише переваги: економія ресурсів, підтримка біорізноманіття, зниження температури у спеку. Крім того, рослини зволожуватимуть і очищуватимуть повітря, що особливо важливо для великого міста.

Для вивчення громадської думки щодо цього питання провели опитування у застосунку "Київ Цифровий". Результати показали, що думки киян розділилися. З понад 41 тисячі опитаних:

• 66% підтримують ідею не скошувати різнотрав'я на більшій кількості ділянок у місті;
• 21% вважають, що різнотрав'я слід скошувати;
• 13% не змогли визначитися з відповіддю;
• 6% виступають проти розширення практики відмови від скошування.

Ці дані свідчать про те, що більшість киян підтримують екологічну ініціативу. 

Експерти-екологи наголошують на численних перевагах відмови від скошування трави. По-перше, це сприяє збереженню біорізноманіття. У високій траві живуть багато видів комах, птахів та дрібних тварин, що важливо для підтримки екологічного балансу столиці. По-друге, нескошена трава краще утримує вологу в ґрунті, що особливо важливо в умовах літньої спеки. Це допомагає знизити температуру повітря в місті та створює більш комфортний мікроклімат.

Крім того, відмова від постійного скошування трави дозволяє заощадити значні кошти та ресурси. Це включає не лише витрати на паливо для газонокосарок, але й на оплату праці робітників, які займаються скошуванням. Ці кошти можна спрямувати на інші важливі міські проєкти.

Однак є й аргументи проти повної відмови від скошування. Деякі кияни побоюються, що висока трава може стати притулком для кліщів та інших небезпечних комах. Також мешканці столиці незадоволені тим, що нескошені газони мають неохайний вигляд і псують естетику міста. 

Регулярне косіння, а, відповідно, і мульчування газону, — запорука здорової вегетації. Зрізання трави в період між весною та пізньою осінню сприяє кущінню рослини, утворенню нових листових пластинок та паростків. Косіння газону забезпечує розвиток кореневої системи та зміцнення багаторічної дернини, оскільки газони створюються не на один рік, а також скошування запобігає проникненню бур'янів.

Висота та періодичність скошування регулюється відповідно до процесів розвитку, чим він активніший, тим частіше та нижче скошується газон, і навпаки, чим повільніше — тим рідше та на вищу висоту. В Україні за вегетаційний сезон партерні газони викошують у середньому 15-18, звичайні — 10-14, лучні — 2-5 разів.

Несистемне скошування з великими інтервалами негативно впливає на розвиток трав: витягування стебел, зниження їхньої пружності, що своєю чергою призводить до вилягання пагонів, випадання тонкостеблових злаків із флористичного складу, зниження декоративності газону та його стійкості до витоптування.

Здоровий та доглянутий газон має добре розвинений та щільний дерновий покрив, що запобігає вимиванню ґрунту під час дощу та утворенню ґрунтових ерозій, швидкому випаровуванню вологи.

Враховуючи всі "за" і "проти", міська влада Києва обрала шлях поступового впровадження нової практики. Експеримент із відмовою від скошування трави проводиться на ретельно відібраних ділянках, де це не заважає відпочинку людей і не створює незручностей. Такий підхід дає змогу вивчити всі аспекти нової практики й зробити виважені висновки перед тим, як приймати рішення про її масштабне впровадження.

Київ не єдине місто, яке експериментує з відмовою від скошування трави. Подібні ініціативи впроваджуються в багатьох європейських містах, де вже давно усвідомили важливість збереження природного середовища в умовах урбанізації. Деякі міста створюють "міські луки" або "дикі куточки", "острівці біорізноманіття" в парках та інших зелених зонах. Ці ділянки не косять, що дозволяє рослинам повністю пройти свій життєвий цикл. Часто такі проєкти супроводжують освітніми кампаніями, щоб пояснити жителям переваги невтручання людини у світ природи. 

Можна сказати, що цей експеримент із відмовою від скошування трави в Києві є кроком у напрямку створення більш екологічного та комфортного міського середовища. Однак, як і будь-яке нововведення, він потребує уважного підходу та врахування думок усіх зацікавлених сторін. На жаль, рослини не можуть нам відповісти, що вони думають з цього приводу. 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter