Невідома Оболонь: цікаві локації, про які ви не знали

Невідома Оболонь: цікаві локації, про які ви не знали Фото: Getty Images

"ТиКиїв" продовжує розповідати про цікаві пам'ятки столичних районів. Цього разу — про Оболонський. Назва місцевості Оболонь ("болонь", "болоння") має давньоукраїнське походження та означає заплавні луки. Колись тут і дійсно були заплави річок та озер, а ще відбувалися епічні битви київських князів та, можливо, хрестили Русь. Що цікавого є на сучасній Оболоні?

Музей пожежної справи

ДЕ? Вул. Героїв полку "Азов", 6

Музей відкрився у 2004 році на території пожежної частини № 25 (колись найбільшої в Європі). Тут зібрані пожежні автомобілі та інші засоби боротьби з вогнем, які використовували з 1840-х років і до нашого часу.

Музей пожежної справи
Фото: tov-tob.livejournal.com

Найстаріший зразок пожежної техніки у музеї — вози з паровим котлом, якими користувалися у XIX столітті. Також тут є старовинні пожежні машини, помпи, автодрабини та спорядження пожежників різних часів. А під час повномасштабної війни до експонатів додались пошкоджені росіянами рятувальні авто та залишки зброї окупантів.

Музей пожежної справи
Фото: tov-tob.livejournal.com

Відвідувачі музею також можуть побувати на тренувальній базі пожежної частини. Усі екскурсії є безплатними, проте потрібно попередньо записатися.

Церква Серафима Саровського

ДЕ? Вул. Миколи Юнкерова, 42
 
Пуща-Водиця — не тільки популярне місце відпочинку киян, а й місцевість з унікальною архітектурою. Наприкінці XIX століття тут створили дачне селище, візитівкою якого стали дощаті будиночки з "дерев'яним мереживом". У 1910 році у селищі на прохання громади звели дерев'яну церкву Серафима Саровського у стилі історизму з рисами бароко, також дерев'яну.

Церква Серафима Саровського
Фото: go2.kiev.ua

Церква пережила радянські часи та була капітально відреставрована на початку 2000-х. Щоправда, частина її стародавніх ікон не збереглася: перед Другою світовою війною парафіяни розібрали та заховали у навколишньому лісі іконостас, але повернути потім вдалося не все.

На церковній території розташовується ще одна цікава пам'ятка — склеп у мавританському стилі, побудований близько 1913 року. Хто саме був у ньому похований, точно невідомо. У радянський період склеп почав руйнуватися, і в 1990-ті його сховали під залізною обшивкою. А у 2007 році відреставрували.

Фото: Wadco2/Wikimedia Commons

Літописна Почайна

ДЕ? Між просп. Степана Бандери та вул. Електриків

Ця історична річка, що з'єднує систему озер Опечень на Оболоні, колись була притокою Дніпра та впадала у нього в районі сучасної Поштової площі. Вперше назва "Почайна" згадується у "Повісті временних літ". Також, згідно з давніми літописами, саме у цій річці Володимир Великий у 988 році хрестив Русь. На думку столичних істориків, для стародавнього Києва Почайна значила навіть більше, ніж сам Дніпро. 

Річка Почайна
Фото: facebook.com/pochaina.river

Проте з часом, стараннями людей, річка почала занепадати. А після розбудови житлового масиву на Оболоні та будівництва синьої гілки метро за радянських часів майже вся опинилася у підземних колекторах. Територія навколо неї перетворилася на занедбані хащі в оточенні залізничних колій та промислових будівель.  

У 2010-х активісти взялися рятувати Почайну з бетонного полону і домоглися проголошення території навколо річки парком. Його площа складатиме 10 га, і він тягнутиметься вздовж річки Почайна, між проспектом Бандери та вулицею Електриків. Зараз там триває благоустрій, тож за кілька років кияни знову зможуть гуляти біля легендарної річки.

Річка Почайна
Візуалізація майбутнього парку "Почайна"

Кесон у парку

ДЕ? Парк "Наталка"

Бетонний кесон заввишки 12 метрів в урочищі Наталка, що  за формою нагадує підводний човен, був частиною будівництва так званого Сталінського метро — комплексу підземних залізничних переходів під Дніпром, який почали будувати у 1936 році. Цими тунелями планували перевозити боєприпаси та навіть важку воєнну техніку на кшталт танків.

Кесон на Оболоні
Кесон під час будівництва "Сталінського метро". Фото: ЦДАГО

Кесон мали занурити під землю, і від нього почати будувати тунель на протилежний берег Дніпра у бік Вигурівщини. Однак будівництву завадила Друга світова війна, а після її завершення проєкт вирішили не продовжувати. Частину працівників потім залучили на будівництво київського метро.

Довгий час кесон стояв закинутим і був таким собі нагадуванням про нереалізований амбітний проєкт. Він обростав сміттям та графіті, але водночас набув культового статусу серед дослідників історії міста. Наприкінці 2010-х з'явилися пропозиції перетворити кесон на артпростір, а нещодавно почалась його реконструкція, щоправда, за іншим проєктом. Відкрити оновлений кесон планують восени цього року.   

Кесон на Оболоні
Кесон у процесі реконструкції. Фото: Кесон на Оболоні/Facebook

Кам'яний сад

ДЕ? Оболонська набережна, 1

На початку того ж парку "Наталка", ближче до Північного мосту, розташований невеличкий затишний сад з фонтаном, скульптурами та… так, каменями. Заклали сад у 2011 році — тут поставили лави, висадили кущі й дерева та встановили кілька артоб'єктів у вигляді валунів та брил. На них або поряд з ними розмістилися скульптури тварин, комах, людей та міфічних істот. На одному камені сидить русалка, з іншого готовий злетіти хижий птах, а поруч причаївся тигр.

Кам'яний сад Оболонь
Фото: go2.kiev.ua

Деякі скульптури "ховаються" під кущами або між тими самими каменями. У центрі саду — фонтан з фігурами трьох дівчат, які ховаються під великим чи то грибом, чи то парасолькою. 

Кам'яний сад Оболонь
Фото: go2.kiev.ua

Будинок-корабель

ДЕ? Вул. Сокальська, 1

Чотириповерховий будинок № 1 на вулиці Сокольській на Пріорці вирізняється незвичайною для Києва архітектурою галерейного типу, більш притаманного для південних міст колишнього СРСР. Наприклад, Одеси.

Будинок-корабель
Фото: ked-pled.livejournal.com

Усього у столиці звели шість таких будинків, і цей — перший з них. Побудували його у 1940 році за проєктом відомого архітектора Йосипа Каракіса для робітників взуттєвої фабрики № 4. 

Особливість будинку галерейного типу — проходи до квартир на усіх поверхах, окрім першого, облаштовані через відкриту галерею, а сходи розміщені у торцях. Через зовнішній вигляд, який чимось нагадує палуби корабля, будівлю прозвали "будинком-кораблем".

Будинок-корабель
Фото: ked-pled.livejournal.com

Затока Верблюд

ДЕ? Між вул. Богатирською і Дніпром

Мальовнича затока на самісінькій півночі правобережної частини Києва має штучне походження. Утворилась вона на місці колишнього кар'єру, з якого за радянських часів добували пісок для будівництва "подушки" під майбутній Оболонський житловий масив. Водойму, що утворилася, згодом розширили та поглибили, також на ній збудували гребний канал і кілька водних станцій.

Фото: goldfishnet.in.ua

Свою назву затока Верблюд отримала через зовнішній вигляд — якщо подивитися на неї на мапі, можна побачити два різні за розміром горби та шию, що тягнеться до Дніпра.

На берегах затоки є пляжі, причали, спортивні бази та альтанки для відпочинку. Її оточують заливні луки, які раніше займали усю Оболонь та урочища з густою рослинністю, а на півночі у затоку впадають кілька озер. Словом, це — ідеальне місце, щоб на день чи два "втекти від цивілізації" на природу, не покидаючи межі Києва.  

Фото: l-z-foto.livejournal.com

Читай також: "Невідомий Дніпровський район: цікаві локації, про які ви не знали"

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації