Невідомий Шевченківський район: цікаві місця, про які ви не знали

Невідомий Шевченківський район: цікаві місця, про які ви не знали Фото: instagram.com/svetlanakosiach

"ТиКиїв" продовжує інформувати про цікаві пам'ятки столичних районів. Сьогодні ми розповімо про останній з них за алфавітом, але ніяк не за значенням, — Шевченківський. Знамениті історичні об'єкти тут чи не на кожному кроці. Ми ж шукатимемо не такі відомі цікавинки.

Найстаріший міст Києва

  • ДЕ? Вул. Кудрявська

Міст-віадук, що з'єднує Кудрявську вулицю з Вознесенським узвозом, побудували у 1897 році для потреб одного з перших лікеро-горілчаних заводів міста — "Казенного винного складу". Спорудили його, щоб розвантажити Вознесенський яр, який постійно блокували візки, що розвозили продукцію зі складу по місту. Інженер та архітектор Володимир Безсмертний (йому також належить проєкт "Будинку з котами") запропонував розв'язати цю проблему, перекинувши через яр коротенький (усього 10 метрів у довжину) міст-віадук для вантажних візків. 

Кудрявський міст
Фото: go2.kiev.ua

Основу мосту зробили з клепаних металевих балок, а проліт та опори виклали з цегли. Коли Київ почали активно електрифікувати, через міст проклали рейки для вантажного трамвая, який курсував тут певний час. Проте з часом лінія стала непотрібною, і їх розібрали. До 2001 року Кудрявським мостом можна було проїхати на авто, але потім в'їзди на нього перекрили через аварійний стан споруди.  

Фото: go2.kiev.ua

Вознесенський яр, через який проходить міст, — також цікаве місце. Колись він був забудований малоповерховими будиночками та за своєю мальовничістю майже не поступався Андріївському узвозу. Проте у другій половині XX століття вуличка почала занепадати й заростати чагарником, а покинуті мешканцями будівлі — руйнуватися. І зараз вона майже перестала існувати.

Вознесенський Яр, 1898 рік. Архівне фото: wikipedia.org

Загадкові руїни у дворику

  • ДЕ? Пров. Бехтерівський, 8Б

У тихому дворику Бехтерівського провулку є руїни старовинного маєтку, де начебто провів останні роки життя письменник Іван Нечуй-Левицький. Будинок був зведений наприкінці XIX століття, проте, хто був його архітектором або власником — невідомо. За однією з версій маєток належав столичному комерсанту Орлову, а автором проєкту був чи то Володимир Ніколаєв, чи то Владислав Городецький.

Руїни у Бехтерєвському провулку
Фото: instagram.com/svetlanakosiach

За радянських часів тут був гуртожиток, а у 1980-х роках будинок визнали аварійним, і мешканців з нього виселили. У будівлі розпочали ремонт і планували відкрити тут музей Нечуя-Левицького. Проте під час реставрації частина будинку несподівано обвалилась. 

Наприкінці 1980-х напівзруйнована будівля отримала статус пам'ятки архітектури, проте це не допомогло зупинити її руйнацію. З часом більша частина старовинного маєтку завалилась, і зараз від нього залишились кілька фрагментів стін з віконними порталами. У 2010-х навколо руїн облаштували громадський простір з кафе, де проводять культурні заходи. 

Руїни у Бехтерєвському провулку
Фото: instagram.com/svetlanakosiach

Дача Хрущова

  • ДЕ? Вул. Герцена

Взагалі у Києві є три "дачі" Микити Хрущова — у двох він дійсно певний час мешкав, а ще одну будували за його наказом. Нас цікавить та, що на Лук'янівці. 

Садибу для помічника аптекаря Октавіана Більського у стилі неоренесансу збудували у 1890-х роках: спочатку будиночок був дерев'яним, а потім його облицювали цеглою. Після того, як Більський сам став завідувачем аптеки, він розширив свої володіння: викупив сусідню ділянку та звів на ній прибутковий будинок з двома великими квартирами.

Садиба Більського
Фото: Rasal Hague/Wikimedia Commons

За радянських часів у садибі певний час мешкав один з організаторів Голодомору Всеволод Балицький. Облаштувався чекіст з комфортом: зробив реконструкцію, замовив дорогі меблі, розбив парк зі ставком, альтанками та скульптурами. Гроші на цю розкіш він брав з "особливого фонду" за фіктивними рапортами. Після розстрілу Балицького садибу віддали під дитячий табір, а у 1943-1949 роках тут жив Микита Хрущов. Тоді ще перший секретар ЦК КПУ дуже полюбив затишну спецдачу посеред парку. У 1970-х маєток передали Інституту педіатрії, акушерства і гінекології, якому вона належить дотепер.  

Садиба Більського
Фото: JuneHut/Wikimedia Commons

Берлінський мур

  • ДЕ? Вул. Богдана Хмельницького, 25

Один з найвідоміших мурів у світі протяжністю 155 км у 1961-1989 роки розділяв Берлін на дві частини: західну, яку контролювали США, Велика Британія і Франція, та східну — під впливом СРСР. Такий поділ міста віддзеркалював поділ Німеччини після Другої світової війни. Побудували стіну (звісно ж) за наказом керівництва СРСР, щоб зупинити жителів Східного Берліна, які масово тікали на захід. Спойлер: це не дуже допомогло, і люди все одно тікали навіть попри дуже високий шанс загинути від кулі снайпера чи міни. 

Берлінський мур у Києві
Фото: Qypchak/Wikimedia Commons

Після падіння муру у 1989 році та об'єднання Німеччини його фрагменти почали дарувати різним країнам у знак дружби. Зокрема, уламки стіни стоять у Нью-Йорку, Мадриді, Буенос-Айресі, Ризі, перед Європарламентом у Страсбурзі та навіть на кордоні між Південною та Північною Кореєю. А у 2009 році, до 20-річчя падіння Берлінського муру, його фрагмент встановили перед посольством ФРН у самому центрі Києва. 

Берлінський мур
Фото: worldwalk.info

На вигляд фрагмент Берлінського муру — це невиразний шматок бетону з каракулями. І якщо не знати, що це взагалі таке, то можна легко пройти повз нього. Тому поряд встановили інформаційну табличку, яка розповідаю про історію стіни.

Музей декомунізації

  • ДЕ? Вул. Наталі Забіли, 11A

Офіційно у Києві поки тільки збираються створити музей тоталітаризму, де будуть зібрані демонтовані пам'ятники радянським та російським діячам. Неофіційно ж у столиці існує ціле "кладовище", на якому знайшли останній прихисток бюсти Володимира Леніна, Йосипа Сталіна та інші цікавинки епохи СРСР. Створив імпровізований музей місцевий ентузіаст на власній ділянці. Пам'ятники він збирав з різних куточків Києва — вони стояли у парках та скверах, поки їх не декомунізували.

Музей декомунізації
Фото: instagram.com/hidden.kyiv

Окрім радянських вождів тут можна "зустріти" поета Олександра Пушкіна, ідеолога комунізму Карла Маркса, усіляких червоноармійців та доволі відомий пам'ятник "Камінь — зброя пролетаріату", який раніше стояв у сквері навпроти кінотеатру "Жовтень". Також тут є цікаві артефакти радянської епохи на кшталт автоматів для продажу газованої води або першого радянського телевізора.  

Музей декомунізації
Фото: instagram.com/hidden.kyiv

Найстаріша дерев'яна церква Києва

  • ДЕ? Вул. Стара Поляна, 46

Єдиній у Києві дерев'яній церкві, яка збереглася з дореволюційних часів, вже понад 125 років. Збудували Свято-Макаріївську церкву на пагорбах Татарки у 1897 році на честь священномученика Макарія, Митрополита Київського та всієї Русі, якого наприкінці XV століття вбили татари на берегах Прип'яті. Матеріалом для нової церкви послужили залишки дерев'яної Дмитрівської церкви на Байковому кладовищі, яку розібрали, щоб побудувати на її місці цегляний храм.

Свято-Макаріївська церква
Фото: Іван Биков/ Wikimedia Commons

За радянських часів церкву закрили та зняли з неї бані. Певний час у спустошеному храмі діяла майстерня, однак у 1942 році, з дозволу німецької окупаційної адміністрації, богослужіння поновили. Повноцінне відродження церкви почалось у 1945 році: у храмі зробили новий різний іконостас, а нові ікони написав відомий майстер Іван Їжакевич з учнями.

Свято-Макаріївська церква
Фото: Іван Биков/ Wikimedia Commons

Пізніше церкві повернули приміщення колишньої церковно-парафіяльної школи, яке капітально відремонтували. А у 1989-1991 роках відбудували зруйновані за радянських часів бані, і церква повстала у своєму первісному вигляді.

Музей в темряві

  • ДЕ? Вул. Олеся Гончара, 45В

Музей "Третя після опівночі" — це місце, де на певний час можна буквально втратити відчуття. Точніше, одне з них — зір. Музей створили у 2017 році, щоб зруйнувати стереотипи про незрячих та дати можливість іншим людям відчути на собі, як це — взагалі не бачити та пізнавати світ за допомогою інших відчуттів. 

Фото: 0300.com.ua

Відвідувачам музею пропонують кілька видів активностей, під час яких їх супроводжують незрячі гіди. Тут можна влаштувати побачення наосліп (буквально) чи завітати на вечерю в темряві, щоб найповніше відчути смак страв. Або — на півтори години зануритись у цілковиту темряву та спробувати повторити звичайні побутові справи без допомоги очей. Виявляється, навіть налити воду у склянку в таких умовах — не така проста задача.  

Ще можна відправитись на унікальну прогулянку Києвом наосліп. Такий незвичайний досвід дозволить відкрити по-новому знайомі вулички міста та відчути їх на слух, дотик, нюх і навіть на смак.

Фото: 0300.com.ua

Читай також: "Невідомий Солом'янський район: цікаві місця, про які ви не знали"

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Що буде на місці демонтованої "церкви-МАФу" біля Музею історії України - 412x412
Новини

Валентина Твердохліб

Що буде на місці демонтованої "церкви-МАФу" біля Музею історії України

Геннадій Попенко: "Завдяки "Будинку "Слово" я зустрівся з дружиною та доньками на один день" - 412x412
Люди

Ольга Безсонова

Геннадій Попенко: "Завдяки "Будинку "Слово" я зустрівся з дружиною та доньками на один день"

В Оболонському районі на кілька місяців обмежать рух транспорту - 412x412
Новини

Тетяна Трифонова

В Оболонському районі на кілька місяців обмежать рух транспорту

На День Києва у столиці прикрашатимуть тризуба-рекордсмена - 412x412
Новини

Валентина Твердохліб

На День Києва у столиці прикрашатимуть тризуба-рекордсмена

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації