Невідомий Солом'янський район: цікаві місця, про які ви не знали

Невідомий Солом'янський район: цікаві місця, про які ви не знали Фото: l-venina.livejournal.com

"ТиКиїв" продовжує розповідати про цікаві пам'ятки столичних районів. На черзі — Солом'янський. Раніше Солом'янка, Шулявка та Жуляни були невеличкими селами за межами Києва, поки у середині XIX століття у цій місцевості не почали прокладати залізницю. Села активно розбудовувалися і поступово стали частиною міста. Що цікавого тут можна знайти?

Залізнична колонія

  • ДЕ? Вул. Архітектора Кобелєва, вул. Брюлова та околиці

Поселення залізничників виникло тут у 1860-1870-х роках неподалік від новозбудованого залізничного вокзалу. Спочатку будинки були дерев'яними, але з розвитком та розширенням поселення його забудували одно- та двоповерховими цегляними будиночками. Також тут створили залізничне училище та інші навчальні заклади, виробничі приміщення, їдальню, лікарню, клуб, стадіон, притулок для сиріт тощо. 

Залізнична колонія
Фото: club.kyiv.ua

На початку XX століття Залізнична колонія увійшла до меж Києва і довго існувала у незмінному вигляді, поки у 1980-ті роки не знесли низку будівель. Втім більша частина забудови збереглася у первісному вигляді. 2001 року тут звели Південний вокзал, плани побудови якого існували ще з 1900-х років. А потім територія навколо "обросла" торговими центрами, новими ЖК та іншою сучасною забудовою.  

Залізнична колонія
Фото: club.kyiv.ua

Зараз Залізнична колонія — така собі капсула часу посеред сучасних галасливих "бетонних джунглів", де можна побачити те, як  виглядали робітничі поселення кінця XIX — початку XX століття.

Струмок Кадетський гай

  • ДЕ? Від Кадетського Гаю до Першотравневого масиву та Чоколівки

Колись через місцевість Кадетський Гай та на північ від неї протікав відкритий струмок — права притока річки Либідь. Як і саму річку, струмок заховали у підземний колектор: спочатку тільки частково у 1860-1870-х роках, щоб прокласти залізницю, а наприкінці 1950-х років повністю — для будівництва Першотравневого масиву. 

Струмок Кадетський гай
Фото: captain.kiev.ua

Зараз усі два з гаком кілометри струмка Кадетський Гай протікають у підземеллі, а неподалік від мосту Повітряних сил він впадає у річку Либідь. У колекторі, де тече струмок, переплітаються кілька епох: старі конструкції другої половини XIX століття межують з довоєнними радянськими тунелями та більш пізніми, бетонними. Ще тут є найбільший підземний каскадний водоспад Києва, а стеля та підлога за роки обросли сталактитами й сталагмітами. 

Побачити захований у колектор струмок Кадетській Гай можна тільки під час екскурсії — їх час від часу проводять столичні дигери. 

Струмок Кадетський гай
Фото: captain.kiev.ua

Політехнічний музей

  • ДЕ? Просп. Берестейський, 37Є (Корпус 6)

Один з найбільших в Україні музеїв техніки відкрили на території столичного КПІ у 1998 році, до його сторіччя. У семи залах загальною площею півтори тисячі кв. м облаштували експозиції, які охоплюють розвиток науки та технологій в Україні й у світі в цілому. Техніка тут є на будь-який смак: від старовинних телефонних апаратів та перших телевізорів до радянської космічної капсули й прототипу електрокара для перегонів. Загалом — понад 10 тисяч найрізноманітніших технічних експонатів. Більшість з них не можна чіпати, але деякі все ж дозволяють брати в руки або залазити на них (але лише з дозволу персоналу).

Політехнічний музей
Фото: museum.kpi.ua

Найбільша за площею експозиція музею, присвячена Ігореві Сікорському. Тут зібрана історія авіації та космонавтики — можна побачити капсулу космічного корабля серії "Схід", копію пульта оператора космічного зв'язку та імітатор зоряного неба. Відкрили її 2008 року у відреставрованій будівлі інститутських авіаційно-автомобільних майстерень, де частково збереглися елементи промислової архітектури межі XIX та XX століть. 

Політехнічний музей
Фото: museum.kpi.ua

А на території навколо музею виставлена велика техніка, яка не вмістилася у приміщення: два літаки, гелікоптер, танк, паротяг та гармата. 

Відрадний парк та козацька слобода

  • ДЕ? Між вул. Михайла Донця та просп. Любомира Гузара

Парк сформувався одночасно із забудовою Відрадного масиву на початку 1960-х, а офіційно його відкрили у 1971 році. Спочатку парк офіційно називався "Грушки", проте ця назва не прижилася серед тамтешніх жителів, які продовжували використовувати назву місцевості. Зрештою офіційну назву також змінили на Відрадний. Майже через увесь парк проходить ставок, так зване озеро Відрадне, який є одним з витоків річки Либідь. Через водойму перекинули пішохідний місток, на якому закохані пари полюбляють вішати замочки, що символізують їхнє кохання. 

Відрадний парк
Фото: facebook.com/Vidradnyi

У 2006-2008 роках у парку провели реконструкцію: замінили покриття доріжок, облаштували дитячі майданчики, висадили нові рослини та зелений лабіринт. Також тут є кілька скульптур та артоб'єктів і сонячний годинник.

У північній частині парку розташована "Мамаєва Слобода" — тематичний музей просто неба, який відтворює козацьке селище з вкритими солом'яним дахом хатами, вітряками, шинком та триверхою дерев'яною церквою Покрова Пресвятої Богородиці — подібні храми стояли на Запорозькій Січі за часів її розквіту. Музей відтворює не тільки архітектуру, а й побут козацької доби: тут проводять народні гуляння, тематичні заходи, розводять волів, а у шинку можна скуштувати традиційні страви.

Мамаєва Слобода
Фото: facebook.com/mamajeva.sloboda

Свято-Покровський собор

  • ДЕ? Вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 20/1

Збудувати церкву у пам'ять про митрополита Платона (Городецького) наприкінці XIX століття запропонував очільник Києва Степан Сольський. Солом'янка, яка тоді була густонаселеною околицею Києва, не мала жодного храму, тож ідея прийшлась до душі місцевим жителям. Проєкт церкви створив Іполит Ніколаєв, син відомого київського архітектора Володимира Ніколаєва, а звели її у 1895-1897 роках коштом меценатів. При церкві діяли церковнопарафіяльна школа, жіноче благодійне товариство та денний притулок для дітей.

Покровська церква
Покровська церква у перші роки існування. Архівне фото

Церкві майже дивом вдалося пережити часи СРСР. У 1939 році радянська влада закрила храм та спотворила його, щоб наблизити його вигляд до "світської" будівлі. Для цього зруйнували чотири мали бані (залишилась тільки головна) та дзвіницю. Вважалося, що так церква вже не несе "загрози трудящим". Під час німецької окупації Києва церкву знову відкрили, а у 1960-х вона навіть могла стати кафедральним православним храмом Києва, коли столична влада серйозно розмірковувала закрити Володимирський собор.

Покровська церква
Фото: Martofliak/Wikimedia Commons

На початку 2000-х років бані та дзвіницю церкви відновили, повернувши їх первісний вигляд. Зараз історична споруда, яка ледь не стала головним собором Києва, ховається посеред радянської забудови у типових солом'янських дворах. 

Навчальний ангар НАУ

  • ДЕ? Просп. Любомира Гузара, 1

У величезному ангарі на території Національного авіаційного університету зібрані десятки літаків, гелікоптерів, інших літальних апаратів та деталей до них. Побудували ангар у 1972 році для підготовки авіаційних спеціалістів. Фактично у приміщенні відтворили такий собі критий аеродром площею 7200 квадратів із мембранним дахом на висоті 22,5 м. 

Навчальний ангар НАУ
Фото: facebook.com/kiev.klab

Всередині ангару — рай для любителів авіаційної техніки: літаки (АН-2, АН-24, Ту-154, Як-42 та інші), вертольоти (Мі-8, Мі-2, Мі-4, Ка-26), авіаційні двигуни, тренажери, а також різні типи озброєння і ракет, які зараз використовують у війні. Зокрема тут стоїть унікальний АНТ-7 1929 року випуску — один з перших у світі суцільнометалевих літаків. Усі літальні апарати препаровані, тому можна побачити їх "скелет", а у кабінах деяких дозволяють посидіти, уявивши себе пілотом.

Звісно, за площею та наповненням ангар НАУ дещо поступається Державному музею авіації (який, до речі, теж розташований у Солом'янському районі, біля аеропорту "Київ"). Але до головного авіаційного музею міста все ще не пускають відвідувачів. Натомість в ангарі та музеї історії НАУ відновили екскурсії з листопада 2023 року.  

Навчальний ангар НАУ
Фото: relax.com.ua

Галицька синагога

ДЕ? Вул. Жилянська, 97/2

На початку XX єврейська громада, що називалася Галицьким товариством, орендувала садибу на вже зниклому Скомороському провулку. Згодом організація отримала від міської влади дозвіл побудувати на орендованій землі молитовний дім, і у 1909-1910 роках тут звели синагогу у неомавританському стилі. Як і місцеве єврейське товариство, синагога отримала назву від сусідньої Галицької площі.

Галицька синагога
Фото: Кальницький Михайло/Wikimedia Commons

Радянська влада у 1930 році забрала синагогу у єврейської громади — перетворила її на їдальню для працівників електротехнічної майстерні. З часом на місці майстерень збудували завод, який поглинув Скомороський провулок. Його разом із синагогою обгородили високим парканом. 

Їдальня у приміщенні синагоги діяла аж до 1990-х років, і тільки 2001-го її повернули єврейській громаді. Будівлю повністю відреставрували, заново обладнали молитовну залу та відновили у ній юдейські богослужіння. В огорожі заводу облаштували окремий вхід з вулиці Жилянської для відвідин синагоги.

Галицька синагога
Фото: go2.kiev.ua

Читай також: "Невідомі Святошин та Борщагівка: цікаві місця, про які ви не знали"

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Може бути цікаво

Що буде на місці демонтованої "церкви-МАФу" біля Музею історії України - 412x412
Новини

Валентина Твердохліб

Що буде на місці демонтованої "церкви-МАФу" біля Музею історії України

Геннадій Попенко: "Завдяки "Будинку "Слово" я зустрівся з дружиною та доньками на один день" - 412x412
Люди

Ольга Безсонова

Геннадій Попенко: "Завдяки "Будинку "Слово" я зустрівся з дружиною та доньками на один день"

В Оболонському районі на кілька місяців обмежать рух транспорту - 412x412
Новини

Тетяна Трифонова

В Оболонському районі на кілька місяців обмежать рух транспорту

На День Києва у столиці прикрашатимуть тризуба-рекордсмена - 412x412
Новини

Валентина Твердохліб

На День Києва у столиці прикрашатимуть тризуба-рекордсмена

Знайшли друкарську помилку?

Роботу над знаковим проєктом для виликого стримінгового сервісу не зупинила навіть війна.

Цей сайт використовує cookie-файли
Більше інформації