Перша прогулянка Терапевтичним садом: як на ВДНГ створили простір для відновлення
Фото: пресслужба ВДНГ
17 жовтня на ВДНГ запрацював Терапевтичний сад, який допомагатиме у відновленні й емоційній підтримці ветеранів і ветеранок, захисників і захисниць та всіх, хто цього потребує. Журналісти "ТиКиїв" відвідали локацію й одними з перших прогулялися територією саду. Тож розповідаємо, як він працює, чим особливий і як створювали нову територію відновлення.
На відкриття разом з першою леді Оленою Зеленською завітали міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар'єрності Тетяна Ломакіна, а також представники міністерств і відомств, ветерани, ветеранки, захисники й захисниці.
Терапевтичний сад на ВДНГ створили у співпраці з Міністерством у справах ветеранів, урбан-бюро Big City Lab та архітектурним бюро PUPA в межах Національної стратегії створення безбар'єрного простору, ініційованої першою леді України.
Взаємодія з природою та терапевтичний ефект
Тарас, ветеран із Кременчука, обережно проріджує землю в піднятій дерев'яній грядці. Його рухи — неквапні, уважні. Рік тому він повернувся з російського полону. Каже, що садівництвом ніколи не займався, але тепер знаходить у ньому спокій. Уже вдруге приходить сюди — перший раз ще тоді, коли сад лише планували.
Це простір, продуманий до дрібниць, який має допомагати людям відновлюватися після травматичного досвіду — війни, поранень чи просто емоційного виснаження. Сад побудований на ідеї взаємодії з природою через усі п'ять чуттів — зір, нюх, слух, дотик і навіть смак.
Ми починаємо екскурсію з центральної луки — серця саду. Тут розквітнуть десятки видів багаторічних рослин. Вони висаджені не за лінійками й симетріями, а так, як ростуть у природі — вільно, місцями хаотично. Завдяки цьому сад має живий і трохи дикий вигляд.
Поки що зелень лише приживається, але вже навесні сад розквітне повною силою.
На вході розташована невелика водойма в металевому басейні, піднята над землею для зручності людей на кріслах колісних, щоби було легко дістатися до води — занурити руку та просто побути з нею в контакті.
Ідея саду — це рух, який повертає до життя
Ідея створити сад виникла як відповідь на дуже конкретну потребу — допомогти військовим, які проходять реабілітацію, відчути мотивацію рухатися.
Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар'єрності Тетяна Ломакіна ділиться: після численних відвідувань лікарень вона бачила, як важко людям після поранень просто підвестися з ліжка.
"Після травм людині потрібно заново навчитися функціонувати — по-іншому рухатися, дбати про себе, зорганізувати простір довкола. Але щоб здолати цю розгубленість, потрібна мрія, щось, що буде підіймати з ліжка", — розповідає Тетяна для "ТиКиїв".
Таким приводом може стати садівництво — турбота про живе, що росте й відгукується. За словами Тетяни, у планах — запроваджувати програми терапевтичного садівництва навіть у лікарнях, починаючи з занять на ергокухнях узимку, а влітку — продовжувати роботу просто в саду.
Відновлення відбувається через рух. Але рух допомагає лише тоді, коли він приносить задоволення. Тому тут ми поєднуємо все — адаптивний спорт, тілесні та дихальні практики, заняття з садівництва, спілкування біля вогнища. Це простір, який повертає до життя, — Тетяна Ломакіна.
У саду все продумано для безбар'єрності: тверде нековзке покриття, лавки зі спинками й підлокітниками, підняті мобільні грядки для садівництва, навігація для людей із порушеннями зору, включно з табличками шрифтом Брайля та мнемосхемою всієї території.
Та безбар'єрність — не лише про терапію, а й про доступність міста. На думку Тетяни Ломакіної, після початку повномасштабної війни Україна увійшла у власний "історичний момент безбар'єрності" — схожий на той, який пережили європейські країни після світових воєн.
"Ми бачимо багато людей, які пережили травми й поранення. І тому безбар'єрність — це вже не вибір, це моральний обов'язок. Якщо ти депутат, мер чи просто активний мешканець — ти мусиш вимагати змін. Щоб усі могли дістатися до роботи, на навчання, до красивого простору саду", — наголошує вона.
Кожна локація саду відокремлена доріжками та саджанцями, що формують окремі зелені кімнати.
Далі — зона адаптивного спорту. Тут встановлено степ-тренажер та ділянки з різними типами покриття, щоб допомогти людям відновлювати ходу та відчувати текстури під ногами.
Поряд майданчик для стрільби з лука та гри в петанк. На перший погляд, проста гра, але серед ветеранів дуже популярна: тут немає обмежень за віком чи фізичним станом, проте залишаються азарт і командний дух.
Концепцію саду розробила команда урбан-бюро Big City Lab, шукаючи спосіб поєднати красу, рух і терапію. Його засновник Макс Яковер розповідає, що робота над садом почалася з простої, але фундаментальної думки — природа лікує.
Коли починаєш створювати такий проєкт, все починається з ідеї. Основна ідея цього саду полягає у тому, що природа відновлює. Наша задача була створити простір, який допомагає людині взаємодіяти з нею. Бо саме через взаємодію відбувається відновлення, — Макс Яковер.
За його словами, важливо було забезпечити органічну взаємодію естетичної краси саду і можливість взаємодії з ним.
"Це буде одна з найкрасивіших локацій у Києві, але головне — це можливість для відновлення", — додає Макс Яковер.
Прямуємо до зони тілесних практик, де зараз звучить глюкофон — спеціальний інструмент для саунд-хілінгу. Поруч розташована зелена кімната "Коло тепла", де можна відпочити, поділитися емоціями та погрітися біля багаття.
Головна локація саду — зона терапевтичного садівництва. Тут є підняті грядки та пересувні квіткарки, а також мобільний стіл із регульованою висотою.
У зоні садівництва нас зустрічає пані Лада, керівниця проєкту "Терапевтичний сад ВДНГ", та показує ергономічні інструменти, які полегшують роботу з землею. Вони розроблені для людей з порушеннями функцій верхніх кінцівок.
Насправді навіть просто копання в землі, в просторі, який є безпечним — це важливо. Це допомагає нам заземлитися, бути в моменті й відчувати щось тут і зараз, — розповідає Лада.
ВДНГ — платформа для нового досвіду
За словами Євгена Мушкіна, директора з розвитку ВДНГ, проєкт терапевтичного саду природно вписується у загальну концепцію оновленого експоцентру:
"Ми розвиваємо ВДНГ як культурно-просвітницький парк, який показує приклад кращого майбутнього. Тому цей сад — про гідність, піклування і вдячність нашим захисникам. Це частина нашого спортивно-оздоровчого кластера, але водночас — приклад для інших громад, як можна створювати такі простори".
Євген додає, що ВДНГ не просто змінюється — комплекс "росте" поступово, як і сам сад.
Наш підхід — садівничий. Ми почали ці зміни ще десять років тому, і тільки зараз бачимо перші квіти та плоди. Так само буде й з цим садом: ми його посадили — і він розквітне з часом, — каже Євген Ломакін.
З настанням сутінків включається спеціальне освітлення, яке розробила компанія Expolight — воно формує спокійні маршрути територіїєю та створює відчуття тепла й захищеності навіть у сутінках.
У різних куточках саду є важливі деталі для підтримки птахів та комах: поїлка з лісового каменю, будинки для птахів, які подарував бренд Ruslan Baginskiy, рослини з ягодами та трави, що приваблюють комах.
Терапевтичний сад — пілотний проєкт. Наразі команда розробляє терапевтичні програми, за якими фахівці працюватимуть із військовими, ветеранами, членами їхніх родин і цивільними, що проходять реабілітацію.
За зеленими зонами постійно доглядатимуть два садівники, а в майбутньому, коли поруч з'явиться павільйон, у ньому проводитимуть події — частково комерційні, щоб забезпечити утримання простору.
Простір залишатиметься відкритим для всіх охочих — щоби будь-хто міг просто прийти, посидіти серед дерев і видихнути.
