Що приховує "Дім невтішної вдови"

Особняк Аршавського, або "Дім невтішної вдови" – це памʼятка архітектури, побудована у 1907 році на вулиці Лютеранській, 23 на Липках. Проєкт в стилі раннього модерну створив архітектор Едуард Брадтман, тому й має статус памʼятки архітектури місцевого значення.
Головний фасад вінчає жіноча маска, камʼяними щоками якої під час дощу невпинно течуть сльози. Саме цей факт й дав у народі будівлі назву "Дім невтішної вдови".
За легендою, будинок належав вдові, хоч і замовником був Сергій Аршавський, родина якого жила достатньо щасливо.
Історія
У 1882 році садибу на розі Лютеранської та Банковій придбав колезький радник Андрій Гербаневський. На цьому місці він збудував деревʼяний будинок на один поверх, а поряд був невеликий сад з фонтаном і каретною, стайнею та коморою.
Пізніше, у 1902 році, садиба перейшла за заповітом помічнику Пирятинського повіту, підпоручику Льву Гербаневському.
Через 3 роки садибу придбав полтавський купець 2-ї гільдії Олександр Аршавський. Він зразу задумав величезне будівництво та знайшов архітектора Едуарда.
Зʼявилися камʼяні двоповерхові служби з двома приміщеннями: для автомобілів, кімнати для прислуги, дві льодовні та два льохи. У дворі також провели каналізацію та водогін, а сад займав площу 125 кв. м.
Однак не все було так солодко для Аршавського. Щоб закрити всі позики, потребувалося здати весь другий поверх на три роки В. Слатвінському. А згодом через великі витрати на підтримку життя в домі він вирішив у 1913 році продати його.
Натомість він придбав ділянку на Крутому Університетському узвозі, 3 та два інші прибуткові будинки по вул. Басейній, 11 та 13, які раніше належали В. Спегальському.
Новим власником садиби став київський купець 1-ї гільдії Тевʼє Апштейн. Після його смерті у 1917 році там ще два роки мешкала його вдова з родиною сина Звичайно, саме через велику тугу за чоловіком дім так і назвали.
У 1918 році садибу націоналізували, тому у 1919 році там розмістилася Федерація іноземних груп при ЦК РКП(б), у 1921 році – "Особливий відділ 12 армії" та з 1922 по 1925 роки – профспілка Південно-Західної залізниці.
Пізніше, коли Україна здобула незалежність, "Дім невтішної вдови" став однією з київських офіційних резиденцій президента. Там зупинялися Леонід Кучма, Мадлен Олбрайт, Кондоліза Райс, принц Андорри, президент Бразилії та інші поважні гості нашої країни.
Ще в період проживання родини Аршавських у дворику збереглося блюдце фонтану з гіпсовим лебедем-вазонкою та три люстри Swarovski, ліпнина й камін в інтер'єрі.