Що таке дизайн-код міста та що не так з кодом Києва?
Фото: Unsplash
"Правила чистого міста", або дизайн-код — це чіткі правила, які формують комфортний та безпечний оточуючий простір на вулицях, без візуального шуму зовнішньої реклами. Сюди також входять хороше освітлення, зручна інфраструктура, інклюзивність та навіть елементи громадського мистецтва, як-от мурали. Остання тема особливо актуальна для Києва, вуличне візуальне мистецтво якого не регулюється належним чином. У результаті з'являється стінопис з Есмеральдою на історичній будівлі Києва, шквал обурення і петиція про мурали. Розбираємось, у чому проблема та до чого тут дизайн-код міста.
У чому проблема?
Вивіски на будівлях — це спосіб ідентифікації магазину або бренду, і аж ніяк не реклама. Вони, радше, слугують додатковим елементом для навігації містом, а не намагаються вам продати свої послуги. У більшості випадків вивіски на фасадах торговельних центрів, історичних будівель та інших об'єктів мають вигляд величезного напису з додатковими алюмінієвими підкладками, що значно псують як вигляд, так і сам фасад.
Часто орендарі змінюють колір фасаду орендованого приміщення. У результаті ми бачимо центр міста з безліччю вивісок та кольорових фасадів, що створюють загальний інформаційний шум. Не надто приємна картина для прогулянок, погодьтесь.
Що регулює дизайн-код?
Дизайн-код це цілісна система, яка не просто регулює зовнішню рекламу та вивіски, а й допомагає місту уніфікувати вказівні знаки та створити стратегію руху міста на роки вперед. Нижченаведені 6 аспектів регулюються правилами системи, а саме:
- Громадські території (як-от парки, сквери, тротуари, зупинки громадського транспорту та місця для паркування);
- Навігація (містить елементи вуличної, дорожньо-транспортної та велосипедної інфраструктури);
- Благоустрій (зовнішня реклама, інформаційні вивіски та освітлення вулиць);
- Тимчасові споруди (наприклад, літні тераси, вбиральні, кіоски);
- Малі архітектурні об’єкти (фонтани, вуличні меблі, артоб'єкти тощо);
- Елементи озеленення (ландшафтний дизайн).
Хто встановлює правила?
Дизайн-коди можуть існувати на різних рівнях урядової адміністрації, і їх впровадження може бути ініціативою конкретних місцевих органів або громадських активістів. Кожне місто має свої вимоги, але всі вони затверджуються міською радою.
Наприклад, в Одесі узгодження зовнішньої реклами проводиться у відділі архітектури міста разом із головним архітектором, і основною вимогою дизайн-коду є "увага до архітектури". Рекламні вивіски класифікують за типами, є прописані вимоги до шрифтів, оформлення вітрин та місця, де вони мають бути.
У 2020 році Кривий Ріг запровадив дизайн-код міста, де службовці інспекції з благоустрою проводили зустрічі з рекламними агентствами, з виробниками реклами і навіть з головами ОСББ будинків. Одеса прийшла до цього раніше: у 2015 році організатором розробки дизайн-коду став Олександр Левицький. Тернопіль затвердив правила щодо реклами у 2022 році. Хороші кейси — Львів і Дніпро. Останнє трансформується в кращий бік з 2019 року: у Дніпрі працюють над уніфікацією знаків і поєднують брендбук міста з архітектурними рішеннями зупинок.
А як щодо Києва?
У 2017 році Київська міська рада обмежила розміщення зовнішньої реклами у столиці, а в історичному її центрі заборонила зовсім. Згідно з рішенням КМДА, місто поділили на 5 зон, де нулем вважається центр Києва, вільним від реклами. Сюди потрапили також центральні вулиці, площі та парки, а також низка транспортних розв'язок. Згідно з проєктом, за кілька років потому у Києві зникло 75% зовнішньої реклами у центральній частині міста.
У 2021 році до КМДА надійшла петиція ввести у столиці єдиний дизайн-код. Було зібрано 338 підписів із 6000 потрібних, і на цьому все завершилось. Водночас за 2021 рік було демонтовано 25 тисяч незаконних рекламних вивісок і конструкцій, що стало рекордом порівняно з попередніми роками, а сума штрафів зросла на 87% проти 2020 року. З такої нагоди у Центрі української культури та мистецтва (м. Київ) навіть відкрили фотовиставку незаконно розміщеної реклами.
Усі ці недолугі вивіски та білборди були можливі лише до ухвалення міських Правил розміщення рекламних засобів. Наразі вони є незаконні, а організатори вирішили наочно продемонструвати наслідки некерованої рекламної політики, — пише The Village з посиланням на першого заступника голови КМДА Валентина Мондриївського.
Тенденція зі зменшення вивісок і реклами триває й досі. Відтак, за останній місяць літа 2023 року в Києві демонтували понад 1300 заборонених конструкцій. У "Київрекламі" просять дотримуватися дизайн-коду, який діє у місті, й оформлювати конструкції згідно з порядком.
Громадяни можуть подавати звернення на розміщення вивісок через спеціальний портал КМДА. Для ще більшої зручності рік тому Управління з питань реклами навіть запустило чат-бот у телеграмі, що допомагає розібратись у процедурі оформлення зовнішньої реклами та вивісок.
Окей, а як за кордоном?
Спойлер: все працює. Вітрини магазинів, вивіски та білборди підпорядковуються архітектурному стилю міст. Усі вивіски зроблені у мінімалізмі, ба більше, існують задокументовані шрифти, кольори, форми і текстури, аби тільки мінімізувати вплив зовнішньої реклами на архітектурний стиль міста. Існують навіть норми, які визначають, що в історичній частині міста вивіски рекомендується виготовляти із природних матеріалів, наприклад, металу, смальти, скла, кераміки та дерева, використовуючи традиційні техніки: ковальство, литво, гравіювання, різьбу, вітраж, гнуте скло, емаль, розпис чи мозаїку.
Гарним кейсом є історичний Зальцбург (Австрія), де вулиці оздоблені металевими вивісками відомих магазинів, кав'ярень та ресторанів. Метал ідеально поєднується з фасадами старовинних будівель, натомість сучасні матеріали є заборонені законодавством щодо зовнішньої реклами.
У Лондонському дизайн-коді міста прописано, які будівлі і як саме можуть змінювати вигляд фасадів житлових та інших приміщень без візуальної шкоди. В цьому випадку бачимо кейс нової забудови з 4-ма квартирами на вищих поверхах та двома комерційними приміщеннями на першому поверсі.
Столиця Британії, так само як й інші європейські міста, має список матеріалів, що вважаються міцними та стійкими до старіння чи природних умов (останнє є дуже актуальним для дощового Лондона). Вони є найбільш пріоритетними при внесенні будь-яких змін у виглядах фасадів історичних будівель міста.
Ще один гарний приклад — Мілан (Італія), де можна побачити найрізноманітніші матеріали будівель та їхні кольори, але при цьому не боятись яскравого відтінку червоного чи величезної вивіски Макдональдсу. Ні, усе виглядає з дотриманням унікальної барокової стилістики, сучасні панорамні вікна гармонійно поєднуються з настінними розписами, ліпниною та натуральним каменем.
Є куди прагнути
У більшості міст України вивіски та зовнішня реклама регулюються на офіційному рівні, однак на практиці не всюди. Зайві навіси над фасадом, часто повторювана назва бренду у всіх можливих варіаціях, безліч текстур на один квадратний метр — це все про центральну вулицю міста Рівне. Це поганий кейс, з яким частково почали справлятися активісти міста, однак ситуація там не з найкращих.
Мінімальне навантаження вивісок на фасаді та збереження історичних будівель — це один із аспектів дизайн-коду міст, мінімальний. Такі прості правила призводять до покращення вигляду міст України, до глибшого контакту людини з ним. І якщо Київ десь між Рівним та Міланом, то нам однозначно є куди прагнути.
Авторка тексту: Дарія Никитенко
