У Києві пропонують встановити пам'ятник Симону Петлюрі
У Києві з'явилась ініціатива щодо встановлення пам'ятника українському державному та військовому діячеві Симону Петлюрі.
Ідея належить активісту Даніілу Шаповалову, який опублікував 7 серпня на офіційному сайті Київської міської ради відповідну петицію. У своєму зверненні він наголосив на визначній ролі Симона Петлюри у формуванні української державності на початку XX століття.
Журналіст, літературний і театральний критик, Симон Петлюра обіймав посаду Головного отамана військ Української Народної Республіки та був другим головою Директорії УНР. Ця діяльність припала на буремні 1917–1921 роки, коли вирішувалася доля української незалежності.
Автор петиції пропонує встановити монумент Петлюрі на перетині вулиці Симона Петлюри та бульвару Тараса Шевченка. Ця локація має символічне значення, адже вулиця має ім'я самого Петлюри. Крім того, на цьому місці вже є порожній постамент, який залишився після демонтажу радянського пам'ятника Щорсу.
Нагадаємо: в листопаді 2023 року пам'ятники поету Олександру Пушкіну та більшовицькому військовому діячеві Миколі Щорсу позбавили охоронного статусу, після чого у грудні їх демонтували.
Вулиця Симона Петлюри — одна з центральних у Києві — з'єднує Вокзальну площу з бульваром Тараса Шевченка. Спочатку вона називалася Ігнатіївською, на честь землевласника, який жив тут, потім — Безаківською, а пізніше — Комінтерну. Вулиця зберегла більшу частину старої дореволюційної забудови, тому цікава туристам, дослідникам й архітектурознавцям. Перейменування у 2015 році цієї вулиці на честь Петлюри вже стало кроком до вшанування його пам'яті, а встановлення монумента могло б логічно завершити цей процес.
Ініціатива встановлення пам'ятника Симону Петлюрі є частиною ширшого процесу декомунізації та відновлення історичної пам'яті, який активно триває в Україні протягом останніх років. Цей процес включає не лише демонтаж радянських пам'ятників, але й вшанування діячів, які боролися за незалежність України.
Проте постать Симона Петлюри залишається дискусійною в українському суспільстві. Деякі історики та громадські діячі критикують певні аспекти його діяльності. Зокрема, звинувачують у недостатніх зусиллях для запобігання погромам під час громадянської війни.
Голова Директорії Винниченко вперто вірив у можливість домовитися з росією. Але росіяни почали з Українською Народною Республікою війну, і вже на початку лютого 1919 року керівництво УНР евакуювалося до Вінниці, де 10 лютого Володимир Винниченко подав у відставку. Державу очолив Симон Петлюра. Та було вже пізно — після декількох місяців безнадійних боїв, у листопаді 1920 року, залишки українських військ відступили до Польщі, де були інтерновані.
Симон Петлюра 1923 року виїхав до Австрії, потім — до Угорщини та Швейцарії. З 1924 року оселився в Парижі, де продовжував виконувати обов'язки голови Директорії УНР й Головного отамана УНР в екзилі. Активно займався публіцистичною діяльністю, друкувався в часописі української еміграції "Тризуб".
У підрадянській Україні більшовицька влада вважала його одним із найважливіших ворогів. Пропаганда зробила з нього польського шпигуна, активного ворога України й організатора єврейських погромів.
Провокацією, на яку вони витрачають величезні суми, вони хотять розкласти нас зсередини, підкуплюючи злочинний елемент, який підбурює наших козаків до різних бешкетів і погромів над невинним єврейським населенням, і цим хотять накласти тавро погромників на чоло лицарів, які несуть визволення всім народам на просторах України. Кара на смерть мусить упасти на голову погромників і провокаторів. Більше карности і дисципліно-карности я вимагаю від вас в цьому відношенні, щоб ні один волос не упав з голови невинного, — із відозви Симона Петлюри до Українських військ. 27 серпня 1919 року.
Петлюра загинув 25 травня 1926 року в Парижі від кулі більшовицького агента Самуїла Шварцбарта. Поховали Головного отамана 30 травня на паризькому цвинтарі Монпарнас.
Я вірю і певний, що Україна, як держава, буде. Може, не зразу такою великою, як нам хотілось би, але буде. Думаю я, що шлях для Української Державности стелиться через Київ, а не через Львів. Тільки тоді, коли Українська Державність закріпиться на горах Дніпра і біля Чорного моря, тільки тоді можна думати, як про реальну річ, про збирання українських земель, захоплених сусідами, — із листа Симона Петлюри до його друга Юрія Гуменюка, 1926 рік.
Петиція щодо встановлення пам'ятника Симону Петлюрі ще має набрати необхідну кількість голосів, щоб бути розглянутою міською владою. Якщо ініціатива отримає підтримку киян, це може стати важливим кроком у вшануванні пам'яті видатного українського діяча та сприятиме подальшому переосмисленню української історії.
Встановлення такого монумента могло б також стати важливим елементом освітнього процесу, допомагаючи новим поколінням українців краще зрозуміти складний і драматичний період української історії початку XX століття. Та й наших часів — теж.