Роботи українського архітектора, містобудівника світового класу Йосипа Каракіса стали невіддільною частиною нашого міста. За своє життя він побудував десятки будівель та став одним із найплідніших архітекторів країни.
Майстер українського конструктивізму, борець за збереження історичних пам'яток у своїх роботах випереджав час, саме тому деякі фахівці вважають, що його ідеї досі актуальні. Проте радянська влада намагалася безжально стерти заслуги Каракіса. Обвинувачений у "впровадженні українського буржуазного націоналізму", він дивом уникнув Колими, а його ім'я на тривалі роки пропало зі сторінок довідників та підручників архітектори Києва.
Трохи більше про життя видатного архітектора Йосипа Каракіса та його роботи у Києві — в нашому матеріалі.
Біографія
Народився зодчий у Балті, що на Одещині, в родині службовця та співвласника цукрового заводу. Навчався у Вінницькому реальному училищі, паралельно проходив клас малюнка у художника Абрама Черкаського. До вступу на архітектурний факультет Каракіс відслужив у лавах червоної армії. У 1922 році вступив у Києві до Інституту народного господарства на юридичний факультет, проте згодом перевівся у Київський художній інститут на факультет живопису.
Вже під час навчання Каракіс починає працювати театральним художником. Проте архітектор так і не закінчив факультет живопису, адже на третьому курсі він переводиться на 1 курс архітектурного факультету.
Пройшовши навчання у видатних архітекторів та столичних фахівців, він активно розпочинає свій професійний, творчий шлях.
Маючи за плечима стажування у відомого архітектора Альошина на проєкті школи № 71, участь у будівництві житлового будинку на вулиці Великій Житомирській, а також у зведенні Київського вокзалу, архітектор швидко отримує проєкт першої самостійної будівлі — Будинок Червоної армії та флоту. Проєкт був вельми успішним, тож Каракіс швидко отримує нові замовлення і стає одним із найбільш затребуваних архітекторів Києва.
У своїх роботах Йосип Юлійович звертається до історії та культури Києва, бореться з владою проти знущання з пам'яток архітектури. Але за свою роботу з мотивами українського бароко на фасаді готелю "Україна" митець зазнає утисків.
Після звинувачень Академії архітектури та звільнення з Київського інженерно-будівельного інституту зодчий майже не має нових проєктів. Адже в радянські часи ніхто не міг працювати з людиною, яку обвинувачували в космополітизмі та буржуазному націоналізмі.
Пізніше архітектор все-таки отримає замовлення — анонімне проєктування київського метрополітену. Друге дихання роботі архітектора дав директор одного з провідних науково-дослідних і проєктних інститутів у галузі планування територій та населених пунктів "Діпромісто", запропонувавши архітектору посаду. Згодом Каракіс керував відділом проєктування шкільних будівель (деякі його проєкти будуються досі по всій Україні).
Центральний будинок офіцерів Збройних Сил України
Будинок, що розташований на вулиці Грушевського на перетині з Кріпосним провулком, є пам'яткою архітектури. Спочатку будівля була збудована за проєктом архітекторів Кричевського та Пещанського та була призначена для літньої школи. У 1928 році Каракіс отримує запит на добудову будівлі для Будинку червоної армії та флоту.
Будівлю було зведено у стилі неоампір — досить незвичний стиль для Києва тих часів.
Ресторан "Динамо"
Ще одна архітектурна пам'ятка, зведена Йосипом Каракісом, розташована у Печерському районі. До проєктування ресторану також був залучений український архітектор Павло Савич.
Екстравагантний ресторан, виконаний у стилі конструктивізму, завдяки своєму зовнішньому вигляду одразу ж став престижним місцем.
Проте у 1963 стеля ресторану під час збору високого військового начальства обвалюється. Тієї ж ночі Каракіс був заарештований, його підозрювали у навмисній шкоді радянській владі, проте покарати зодчого не змогли, адже було доведено, що стеля обвалилася не з вини проєктувальників.
Житловий комплекс Українського військового округу
Складається з житлових будинків 3а та 3-б та дитячого садка заводу "Арсенал".
Дитячий садок № 1 — найстаріший дошкільний заклад міста. Він був збудований у 1924 році на прохання жінок-співробітниць заводу "Арсенал". Будинок, який звів Каракіс, став першою в усьому Радянському Союзі будівлею дитячого садка, зведеною за індивідуальним проєктом.
На жаль, не всі ідеї Каракіса були втілені у життя при розбудові житлового комплексу.
Національний історичний музей України
Спочатку будівля проєктувалась як художня школа для обдарованих дітей і мала перебувати на нинішній вулиці Богдана Хмельницького. Проте згодом поступила вказівка збудувати школу на Старокиївській горі, на місці, де була Десятинна церква. Каракіс неодноразово заперечував таку ідею і до останнього намагався захистити фундамент Десятинної церкви. Проте вибору у зодчого не було: у найкращому разі школу побудує хтось інший, в найгіршому — його відправлять у заслання за відмову у співпраці з радянською владою.
Каракіс погодився на проєкт, але все одно зміг переконати комісію перенести розташування школи і захистив фундамент Десятинної церкви.
