Раменна Naushi: one-handed тарілки — це один з інструментів розширення доступності міста для людей з інвалідністю
Фото: колаж ТиКиїв
Ми продовжуємо серію матеріалів у рубриці "Київ інклюзивний" і поговоримо з власниками, працівниками та відвідувачами столичних закладів харчування різних форматів про доступність та інклюзивність цих просторів. Дослідимо цю тему з керівницею раменних Naushi Анастасією Плющ!
Анастасіє, місяць тому ви запровадили у ваших раменних one-handed plates — тарілки для людей, які їдять однією рукою. Чия це була ідея, чи почало до вас більше ходити людей з інвалідністю після цього?
Це ідея нашої піар-менеджерки Анастасії Писаревої. Вона побачила відеоогляд на ці тарілки в колишнього спортсмена, а нині блогера й автора YouTube-каналу "Однією правою" Владислава Хільченка і запропонувала їх інтегрувати в наших закладах. З цим ми звернулися до керамістки Вікторії Білявської, і вона з радістю втілила ідею в життя.
Один із найдавніших варіантів такої тарілки створила німкеня, на прізвище Кеттнер (на її честь назвали компанію, яка зараз продає one-handed plates). Вона розробила спеціальну тарілку Kettner Teller для свого чоловіка, який через травму не міг повноцінно користуватися обома руками. Один із країв блюда вищий за інші, щоби було зручніше набирати їжу.
На основі тарілок пані Кеттнер почали створювати нові, більш удосконалені варіанти посуду. У 2018 році німкеня Марі Руддек розробила one-handed plate як університетський проєкт. Тоді ж створили компанію Frau Kettner, яка продає тарілки по всій Європі. Наприклад, у Німеччині такий посуд виготовляють за рецептом лікаря.
Нас почали підтримувати в медіа, щоб до нас йшло більше людей з інвалідністю, а також, щоб інші ресторани побачили ще один інструмент для розширення доступності міста. Наразі людей з інвалідністю в ресторанах більше не стало, але інші заклади харчування після цього інтегрували one-handed тарілки.
Як користуватися one-handed тарілками
На тарілках є спеціальні штифти, які розташовані на різних відстанях. Так їжа менше "бігає" по блюду, тож людині не треба витрачати зусилля на прості страви. Між штифтами можна покласти будь-які продукти й нарізати. Наприклад, у найширшій частині тарілки можна закріпити шматок м'яса, бутерброд, яєчню, а в менші, "трикутні" комірки, порізати помідори або інші овочі. Високий задній край тарілки допомагає захоплювати маленькі шматочки їжі. Також на блюді є спеціальне місце, де ложкою можна захопити соус. Передній край тарілки нижчий, що забезпечує зручність під час нарізання їжі. Крім того, для тарілок треба силіконові килимки або силіконові ніжки, щоб посуд не совався по столу.
Чи облаштовані ваші ресторани пандусом для людей, які користуються кріслами колісними?
Заклад на Майдані Незалежності (вул. Грінченка, 4а) адаптований під крісло колісне саме на вхід, але наразі ми ще чекаємо спуск для сходинки. Заклад на Подолі (вул. Сковороди, 7) розміщений в старому будинку, де ми можемо переробити вхід, але водночас не можемо розширити туалет, через що простір не є цілком доступним.
Наскільки зручні й доступні для людей з обмеженими можливостями вхідні двері, зали, столики та інші приміщення?
Заклад на Майдані має адаптовану вхідну групу і на фасаді кнопку виклику персоналу. Всередині ми чекаємо на спуск для порогу на вході від наших підрядників, щоб приміщення стало повністю доступним.
У закладі люди з інвалідністю можуть скористатися будь-яким столиком, туалет також обладнаний поручнями.
Чи проходить персонал навчання з обслуговування людей з інвалідністю? Як співробітники готуються до взаємодії з такими клієнтами?
Наразі ми маємо текстові чеклисти, з якими знайома команда. За основу ми брали "Довідник безбар'єрності" (створений за ініціативи першої леді України у співпраці з ГО "Безбар'єрність", іншими громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, що виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами), де розглядали всі розділи, які були б корисні закладу. Говоримо з персоналом про коректні визначення, етику взаємодії з гостями, про проведення подій.
Чи є біля ресторану спеціальні місця для паркування, призначені для людей з інвалідністю?
Так, на обох локаціях.
А були випадки, коли відгуки клієнтів допомогли зробити певні зміни в організації простору ресторану, щоб забезпечити його інклюзивність?
Ми часто намагаємося бути на крок попереду, тому багато різних корисних штук інтегруємо ще до того, як на них з'являється великий попит. Від клієнтів не було відгуків, які б допомогли зробити простір доступнішим, але ми до таких відгуків відкриті. Скоріше, допомагає спільне генерування ідей та спостереження, а також досвід наших колег у ресторанній справі.
Якою ви бачите роль ресторанного бізнесу у створенні інклюзивного середовища для людей з обмеженими можливостями?
Ресторанний бізнес є сервісно-орієнтованим, саме тому тут можна швидше інтегрувати всі інструменти доступності. Також ресторанний бізнес має меншу кількість бюрократичних процесів у порівнянні з державним сектором. Тобто ми побачили-запропонували-інтегрували. До речі, для державного сектору ці ж напрацювання вже можна брати в роботу після підтвердження їхньої ефективності.
Важливо!
Нагадаємо, що з 1 квітня 2019 року в Україні діють нові будівельні норми — ДБН "Інклюзивність будівель і споруд", згідно з якими введено обов'язкове влаштування доступного простору для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп у всіх нових і реконструйованих закладах харчування: ресторанах, кафе, піцеріях, бістро тощо. Згідно з цими ДБН, місця для осіб з інвалідністю у закладах харчування повинні розміщуватися для їх зручності — поблизу від входу, а не у прохідній зоні. Доступ до будівель та приміщень має бути забезпечений пандусами/підіймачами або ліфтами. Крім цього, мають бути доступні туалетні кімнати. Але в Києві й досі багато закладів не мають навіть пандусу на вході, вже не кажучи про спеціальні вбиральні чи меню зі шрифтом Брайля.
Читай також: One-handed тарілки та гойдалки з чайником: 8 кухонних винаходів для людей з інвалідністю
