271 рік тому побудували Андріївську церкву в Києві. Як це було?
Фото: Pixabay
27 травня 1753 року в Києві завершили будівництво Андріївської церкви. Нині, за 271 рік, ця споруда — візитівка столиці та Ставропігія Вселенського патріархату. А держава пропонує внести Андріївську церкву до списку ЮНЕСКО.
Ставропігія — це автономна православна церковна одиниця, яка підпорядковується не місцевому ієрарху, а патріархові особисто та має спеціальні права (догляд за духовенством тощо).
18 жовтня 2018 року Верховна Рада України передала Андріївську церкву в постійне та безоплатне користування Вселенському патріархату Константинополя.
Андріївська церква збудована за проєктом італійського архітектора Франческо Бартоломео Растреллі. Її почали зводити на місці Хресто-Воздвиженської церкви. До речі, Растреллі започаткував і Зимовий палац у Петербурзі, дотичний до Жовтневого перевороту — саме довіра до зодчого вберегла наш храм у радянську добу.
Побудувати церкву наказала російська імператриця Єлизавета Петрівна: під час відвідин Києва вона була вражена пейзажами Подолу та Дніпра. У серпні 1744 року московська правителька особисто заклала перший камінь в основу храму на Андріївській горі. Це мала бути нова палацова церква у резиденції імператриці.
Назвали споруду на честь апостола Андрія Первозванного. Як переповідав Нестор Літописець у "Повісті минулих літ", апостол благословив столичні пагорби та промовив, що тут постане місто з багатьма церквами.
На будівництво храму витратили понад 23 тисячі цеглин, майже 30 пудів цвяхів, а на позолоту верхів — майже 1600 книжок і 20 аркушів листового золота.
Над іконостасом працювали майстри канцелярії на чолі з російським художником Іваном Вишняковим. Різьблення й орнаменти виконували київські майстри: Йосип Домаш, Христофор Орейдах, Андрій Карловський і Григорій Левицький.
Ікони "Розп'яття", "Христос у вертограді" та "Святий Дух" розписав український маляр Іван Чайковський. На зворотній частині іконостаса — його апокаліптична картина "Поклоніння царів земних Царю Небесному".
Постало питання щодо безпечності схилу, на якому зводили церкву — він був частиною укріплень Старокиївської фортеці. Рішення знайшов московський архітектор Іван Мічурін, який курував будівництво на місці. Зодчий поєднав кам'яний підмурок храму зі спорудою священницьких покоїв. Так фундаментом церкви став двоповерховий будинок — 14-метровий стилобат.
27 травня 1753 року Андріївську церкву добудували. Освятили її вже 19 серпня 1767-го. А рік по тому — передали Київському магістрату.
А ось палацовою церква так і не стала: за кілька років до освячення імператриця Єлизавета померла, і споруду викреслили зі списку царських храмів.
Нині Андріївська церква — єдина українська пам'ятка архітектури й живопису XVIII століття, збудована у стилі імперського бароко. Вона є частиною Національного заповідника "Софія Київська". А 2002 року київський храм увійшов до німецького каталогу "100 чудес світу".
