27 березня 2025 11:30

Вишні для Остапа Вишні, ризото для Соломії Крушельницької: де в Києві спробувати улюблені страви українських класиків

Фото: колаж "ТиКиїв"

Вони писали про життя, мріяли про свободу і... щиро любили смачно поїсти. Зазвичай ми уявляємо класиків із пером у руці, за письмовим столом серед книжок та рукописів. Але ж вони були простими людьми — цінували добру їжу, запивали її вином, сміялися за трапезою із друзями... Ми вирішили пофантазувати: куди б ходили українські класики, якби вони жили зараз поряд із нами?

Тарас Шевченко & Klukva&Brukva

Тарас Григорович у своїх творах згадує й устриці, й смажену качку з яблуками, але особливо він любив прості страви — борщ, вареники з капустою, пиріжки з цибулею і грибами... За спогадами сучасниці Шевченка, письменниці Стефанії Крапівіної, гостюючи в родичів у Києві, поет-візіонер насолоджувався пісним борщем із сушеними карасями, свіжою капустою та пшоняною кашею на раковій юшці, щедро присипаною кропом.

Якби сьогодні Шевченко гуляв вулицями Києва, то неодмінно завітав би до Klukva&Brukva на Великій Житомирській. Уяви, як би він насолоджувався пампушками з борщем. Узявши ложку гарячої страви, Тарас би заплющив очі й тихо промовив: "Оце ж воно, справжнє…" А на десерт — вареники з вишнею в ягідному киселі. Мабуть, з таким смаком навіть "Кобзар" легше писався б!

У меню:

Борщ з карасем — 320 грн;
Пиріжки з куркою та грибами — 95 грн;
Вареники з вишнею в ягідному киселі — 250 грн.
ДЕ? Вул. Велика Житомирська, 10

Остап Вишня & Ресторація Petrus-ь

Гуморист Остап Вишня був справжнім гурманом. Він обожнював життя, риболовлю, добру компанію та просту українську кухню.

Любив посиденьки з друзями за кухлем пива та тарілкою раків, а ще — курив цигарки "Казбек". Його щодня можна було зустріти то в кафе, то в більярдній, то на літній терасі... А коли їхав у село, обов'язково вирушав на полювання — "для душевного спокою" — або на риболовлю. Глядачам на пристані завжди було цікаво, що ж цього разу витягне гуморист — коропа чи сома?

Уяви його в ресторації Petrus-ь із келихом пива та тарілкою наваристої рибної юшки. "З душі скинути втому і в голові навести лад" — саме так він би описав цей обід. А до юшки — вареники з капустою, бо що краще нагадає дитинство та бабусину хату на хуторі Чечва біля села Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині?

І сидів би Остап Вишня, сміявся голосно й казав: "А життя — воно смачне, як ця юшка!"

У меню:

Вареники з капустою — 190 грн;
Вареники з вишнею — 185 грн;
Навариста рибна юшка — 295 грн.
ДЕ? Вул. Еспланадна, 28

Соломія Крушельницька & Casa Nori

Діва світових оперних сцен Соломія Крушельницька знаходила натхнення в середземноморській кухні. Перед сніданком вона любила прогулюватися морським узбережжям, після чого сідала за стіл і смакувала каву з пшеничним хлібом.

Племінниця Крушельницької Одарка Бандрівська згадувала й про інші гастрономічні вподобання співачки під час її життя в Італії: "Точно о годині першій сходилися всі на обід, подібний до нашого, тільки замість зупи на перше було ризото або макарони, або кукурудзяна каша, на друге — м'ясо або риба, багато ярини (овочів), обов'язково салата з оливою і часником, на третє — солодка потрава і щось із фруктів. До обіду подавали воду і червоне кисле вино свого виробу".

Сьогодні Соломія точно обрала б Casa Nori — за легкість, італійський шарм і повагу до продукту. Тут вона знайшла б те саме ризото з трюфелем і Грана Падано — і, напевно, згадала б італійське узбережжя та найкращі зали світу, де їй доводилося виступати.

У меню:

Різотто з Грана Падано та трюфелем — 650 грн;
Чокколозо — 330 грн;
Салат з телячими щічками — 430 грн.
ДЕ? Вул. Борисоглібська, 1

Михайло Коцюбинський & Ponchyk boy

Михайло Михайлович обожнював життя у всіх його проявах: каву, морозиво, м'ясо, вино... Він бував в Італії, любив салат капрезе, морепродукти, пасту...

А ще він мав слабкість до пончиків. Літературознавці кажуть, що саме під солодкий присмак народжувалися "Тіні забутих предків" та Fata Morgana. У листі до дружини від 6 липня 1908 року письменник зізнавався: "Почуваюся добре, хоч учорашній обід був для мене незвичний: сардини, балик, мариновані карасі, раковий холодець, мед (питний)".

Можливо, сьогодні Ponchyk Boy став би його улюбленим місцем. Михайло Коцюбинський обрав би пончик "Міша", заплющив би очі від насолоди — і, хто знає, може, в його голові вже народжувався б новий літературний шедевр.

У меню:

Пончик "Міша" — 109 грн;
Пончик "Панч" — 119 грн;
Пончик "Бей" — 129 грн.
ДЕ? Вул. Олеся Гончара, 24

Іван Франко & "Товста Качка"

Він ловив рибу, писав вірші й варив кавовий меланж — особливий вид австрійської кави. Зранку дружина Ольга Хоружинська обов'язково готувала йому до напою щось смачненьке, наприклад булочки з маком.

Ще з дитинства Іван Якович любив риболовлю й частував друзів смаженою, маринованою чи солоною рибою, а також юшкою. Бувало й таке, що він одразу підкопчував здобич на диму біля річки.

Донька письменника, Анна Франко-Ключко, згадувала, що улюбленою батьковою стравою була молода картопля з присмаженими грибами. Тож якби він жив у наш час, то, без сумніву, обідав би у закладі "Товста Качка". Франко сидів би там годинами — смакував би юшку, картоплю з грибами, філософствував і сміявся б крізь вуса…

У меню:

Картопля смажена з грибами — 108 грн;
Юшка рибна — 152 грн;
Юшка карпатська грибна вершкова — 218 грн.
ДЕ? Вул. Прорізна, 15А

Леся Українка & "Файні льоди"

Життя Лесі Українки було непростим, але навіть у найважчі часи вона знаходила радість у простих речах — прогулянках на свіжому повітрі, хороших розмовах і, звісно ж, у смачній їжі.

Поетеса любила цікаві страви: сало, устриці та, особливо, ожинове морозиво. В останній рік життя, коли сили вже згасали, саме цей десерт, який готували її мама Олена Пчілка та сестра Ізидора, приносив Лесі бодай крихту полегшення. (Її не стало у грузинському курортному селищі Сурамі 1 серпня 1913 року. Поетеса хворіла на туберкульоз нирок від 1907 року.)

Здається, якби сьогодні Леся Українка прогулювалася б Києвом, вона неодмінно зайшла б у "Файні льоди". Смакуючи сорбет із лісовими ягодами, подумки цитувала б Поля Верлена:

Il pleure dans mon cœur

Comme il pleut sur la ville ;

Quelle est cette langueur

Qui pénètre mon cœur ?

У меню:

Лісова ягода без цукру — 160 грн;
Лимон М'ята — 160 грн;
Дорблю зі смородиною — 160 грн.
ДЕ? Вул. Васильківська, 100А

Ольга Кобилянська & КАНАПА

Сувора, мудра, з тонким почуттям гумору, Ольга Кобилянська знала ціну простим речам. На її кухні не було місця вигадливим наїдкам — натомість панували страви з душею й історією: мамалига, каші, домашні зрази. (Письменниця народилася в багатодітній родині в містечку Гура-Гумора, що в Південній Буковині.)

Особливо вона любила мамаличку — кукурудзяну кашу, яку готували з молоком, сиром або навіть мармеладом. А ще — пампушки тітки Олі з її твору "Апостол Черні", пляцок зі сливами, яблуками, торти з пінкою й мармеладом, макові коржі — все це було частиною її світу.

Якби в наші часи Ольга Кобилянська гуляла б Андріївським узвозом, вона б неодмінно звернула до ресторану "Канапа". Саме тут, за тарілкою баношу з кукурудзяним кремом і шкварками, вона б, напевно, згадала свої улюблені Чернівці, де захопилася творами Марка Вовчка та Івана Франка.

У меню: