"Мій стендап викликає залежність": комікеса Лєра Мандзюк — про силу гумору, спротив і "Культурний стендап"
"Культурний стендап" у Львівській опері. Фото: Діана Ґузик
З чим ти асоціюєш український стендап? Ми — зі щирістю, культурою та допомогою Збройним силам. Саме так його уособлює одна з найвідоміших комікес України — Лєра Мандзюк.
Для "ТиКиїв" артистка ділиться думками про силу жанру, гумор як елемент спротиву та унікальні риси української комедії. А ще — розвінчує міфи про стендап і запрошує переконатися в цьому на власні вуха під час авторської програми "Культурний стендап".
Гадаю, цю розмову гарно почати з розвінчання думки про те, що гумор — це не серйозно, а стендап — вульгарно та грубо. Розкажи: звідки з'явилося таке уявлення й чи є воно дійсністю?
Гумор — це дуже серйозна й важлива річ. Немає такої критичної ситуації, у якій він не допоміг би психіці знизити рівень стресу.
Мені не подобається, що гумор часто недооцінюють і вважають його неважливим у житті, культурі та комунікації загалом. Назвіть мені найкращих і найвпливовіших ораторів світу — я впевнена, що всі вони використовують жарти, коли доносять важливу інформацію.
А стосовно стендапу — все правильно.
Стендап — це найчесніший жанр комедії.
Тому він може бути незручним, різким, зухвалим. Але важливо розуміти, що він може бути різним. Усе залежить від коміка, рівня його розкутості та інтелектуальних здібностей.
На мою думку, головне, щоб гумор був добрим, особливо зараз, коли навколо так багато зла й агресії.
Як змінився український гумор від початку повномасштабного вторгнення?
Гумор змінився, бо змінилися коміки. По-перше, комедія стала якіснішою, бо з'явилося більше коміків. По-друге, ми всі подорослішали, а разом із нами — і продукт, який ми створюємо.
Як би ти описала український стендап сьогодні? І кого варто послухати, щоб полюбити жанр?
Я раджу слухати добрий гумор, який відволікає і розслабляє. Насамперед рекомендую всім прийти на мій новий сольник "Культурний стендап", а також подивитися "Інтимний стендап", який скоро з'явиться на моєму YouTube-каналі.
З колег можу порадити Романа Щербана та Василя Байдака. Вони дуже позитивні люди й мають добрий гумор. Рекомендую від щирого серця!
У складні часи гумор часто стає розрадою. Чи відчуваєш ти це на особистому та професійному рівнях?
Звісно, так! Згадайте перші дні повномасштабного вторгнення — як ми сприймали новини через меми. Чим сумніші новини, тим більше мені хочеться посміятися наприкінці дня. Думаю, моїм глядачам так само.
Гумор — це й форма спротиву. Що для тебе означає працювати у цій сфері в час, коли країна щодня виборює своє право на існування?
Для мене ще до повномасштабного вторгнення мій стендап був формою спротиву, тому що я ніколи не говорила російською. Мій стендап завжди був україномовним, а починала я в часи, коли більшість коміків казали: "ґаварілі — пєрєхаді на рускій". Ба більше, я завжди використовувала закарпатський діалект.
Я точно знаю, що мова гумору важлива, бо сміх — це задоволення. Глядачі отримують задоволення від якісного україномовного контенту.
Як, на твій погляд, гумор функціонує в культурній площині? У чому його цінність для суспільства?
У наш час гумор — це не просто розвага. Це необхідність, ресурс виживання і спосіб підтримувати ментальне здоров'я. Сміх — це здоров'я для психіки в стресових ситуаціях. Він покращує настрій і зменшує тривожність.
Я хочу, щоб лікарі виписували мій "Культурний стендап" як курс лікування.
"Культурний стендап" Лєри Мандзюк у Києві відбудеться вже 17 травня у МЦКМ ("Жовтневий палац") за підтримки лейблу Pomitni. Шукай квитки за посиланням.
Стендап-концерти сьогодні часто збирають великі суми на підтримку війська та волонтерських ініціатив. Чи підтверджує вже цей факт місце жанру в сучасній культурі?
Звісно. Як і будь-який інший спосіб підтримки ЗСУ. Для мене це честь і велика гордість, що своєю улюбленою справою я можу не лише допомагати глядачам тримати менталочку, а й фінансово підтримувати військо.
Усі глядачі, які купують квитки на мої стендапи, також беруть у цьому участь, бо відсоток із квитків іде на дуже важливий збір.
Чому, на твою думку, суспільство часто готове визнавати музикантів, режисерів чи письменників, але не завжди — коміків?
По-перше, нас, коміків, небагато. По-друге, через несерйозне ставлення до комедії загалом. Але за останні кілька років це сильно змінилося, бо коміки своїми турами й смішними зборами зібрали величезні суми на допомогу Збройним силам України.
Ти не лише говориш про стендап як частину культури, а й показуєш це на практиці. Як народилася ідея "Культурного стендапу" та в чому його родзинка?
Для мене "Культурний стендап" — це виклик і бажання показати глядачу, що стендап — це складний жанр мистецтва. Що він може бути якісним, культурним і цінним.
Як киянам підготуватися до цієї події: чого чекати від вечора, яка там атмосфера і з яким настроєм варто приходити?
Чекатиму глядачів у будь-якому настрої, бо точно знаю, що після стендапу настрій покращиться. Тому чим важчий у глядача був день, тим більше задоволення я отримую, коли бачу, як люди розслабляються і їхній стан змінюється.
Наостанок: чому на "Культурний стендап" варто прийти навіть тим, хто досі скептично ставився до жанру?
Мені шкода тих, хто не зможе прийти 17 травня в "Жовтневий" або не встигне купити квиток, бо це буде особливий вечір.
Тих, хто ставиться до стендапу скептично, особливо сильно й наполегливо запрошую.
Щоб ваш скептицизм зник і розвіявся, як неприємний сон. Познайомлю вас із чесною, якісною комедією. Але будьте обережні, бо мій стендап викликає залежність.
Читай також: "Ми всі стали свідомішими": Катерина Мотрич — про міський простір, культуру пам'яті та Київ, який став домом
