Тетяна Малкова: “Від ролі в "Конотопській відьмі" я хотіла відмовитись”
Фото: instagram.com/tannita_malkova
Акторка Тетяна Малкова — зірка першого українського горора "Конотопська відьма", де вона зіграла головну роль (він стартує в прокаті 22 серпня). "ТиКиїв" зустрівся з Тетяною, щоб поговорити про залаштунки знімального процесу, нові проєкти й, звісно, особисте…
А ще ти міг бачити Тетяну Малкову в серіалах "Козаки. Абсолютно брехлива історія" та "Морська поліція. Чорноморськ", у фільмі "Смак свободи" і ще багато де. А в новому телесезоні акторка з'явиться на каналі ICTV2 в детективному серіалі "Пес Альф", де зіграє красиву та сміливу слідчу — напарницю вівчарки-детектива.
Тетяно, в серпні в прокат вийде український горор "Конотопська відьма", де ти зіграла головну роль. Фільм дуже страшний?
Це питання суб'єктивне. Мені здається, що те, що зараз у головах людей, страшніше за те, що буває у фільмах. У нас в Україні вже десять років відбуваються дуже погані речі, і, як на мене, "Конотопська відьма" — це лайт-варіант того, що буває в реальному житті. Я не сильно люблю жахастики — це не мій жанр. Але ця історія — нетиповий і некласичний горор. Зазвичай у горорах якийсь маніяк переслідує добрих людей, і глядачі дуже переймаються, щоб добрі вижили. В нашому фільмі історія навпаки (про помсту російським окупантам — Прим. Ред.), тому це дуже специфічне кіно, незвичне для нашого глядача. І, що важливо, фільм має дуже світлий фінал. Навіть, я б сказала, психотерапевтичний.
Сподіваюся, що ті, хто не люблять жахи на екрані, все ж прийдуть до кінотеатрів, мотивовані жагою помсти. І є шанс, що з кінотеатру вони вийдуть трішечки іншими. Можна сказати, що це моя мета в цьому фільмі: я реально дуже хочу, щоб бажання помсти в людей зменшилось.
Чи ти вагалася, коли тобі запропонували цю роль? Не боялася, граючи відьму, притягнути до себе щось нехороше?
Треба зрозуміти, що саме я притягую. Коли мені сказали, що це буде кіно, в якому відьма "мочить руських", я сказала: "Ні, мені це не цікаво". Та коли мені розповіли всю історію і пояснили фінальні цілі цього проєкту, я побачила в цьому сенс і свою місію. Не хочу спойлерити...
Що саме впевнило продюсерів фільму в тому, що цю роль відьми маєш грати ти?
На проєкті був серйозний кастинг. Я зробила для нього самопроби, і вони вийшли настільки потужними, що в мого чоловіка, який їх знімав, почали трястися руки.
А мій чоловік, Дмитро Малков, двадцять років працює режисером, тож бачив всяке. Він сказав, що за вісім років, що допомагає мені знімати самопроби, не бачив, щоб я таке робила. Тому це вийшло трохи більшим за звичайні проби...
У фільмі, це видно в тизері, тобі робили дуже крутий пластичний грим...
Це був серйозний творчий пошук образу, на проєкті змінилося декілька художників з гриму... Ми весь час шукали варіанти: де клеїти, де замальовувати, де робити постпродакшн. Це був ще той квест, щоб зробити водночас якісно, ефектно і правильно.
Скільки часу йшло на накладання гриму на тіло?
По 8–10 годин. Потім я працювала 10 хвилин в кадрі, і далі ще три години мені знімали грим. Це було ще те випробовування! Але ми всі розуміли, на що йдемо.
Інші актриси можуть тобі позаздрити, бо мало кому довелося грати таку гарну відьму... Та й взагалі такий потойбічний персонаж.
Найважливіше — глибина історії. Я вважаю, що успіх цього фільму в геніальному сценарії, який написав Ярослав Войцешек. Це, мабуть, був перший сценарій, до якого я не мала жодної претензії. (Я завжди критично ставлюся до сценаріїв, бо там зазвичай дуже багато якихось дірок та недопрацювань). Є багато історій, схожих одна на одну. А цей сценарій не схожий на жодну історію з тих, які я коли-небудь бачила чи читала. У фільмі багато моментів, в яких ти не розумієш, за кого тобі переживати більше. Ти вже геть не знаєш, на чиїй ти стороні та що тобі робити. Як тобі бути, щоб було правильно? Там порушується багато важливих питань.
Єдиний, але суттєвий момент — сценарій, який я прочитала на самому початку, досить суттєво відрізняється від тієї картини, яку ми побачимо в результаті. На жаль, у фільмі не все вийшло зробити так, як було задумано в сценарії: це було зумовлено цілим набором причин.
Із собаками легше
Ще один твій новий проєкт — серіал "Пес Альф", де в тебе головна роль. Хоча зазвичай детективів із собаками грають чоловіки...
Так, головна роль у серіалі жіноча: моя героїня Аліса — слідча, яка любить тварин і весь час шукає пригод, бо не любить нудитись. В Аліси є два напарники — опери Рома й Бодя, яких грають Артур Логай і Антон Височанський. Ну і, звичайно, головний напарник — детектив-вівчарка Альф — теж чоловік. Глядачу буде дуже цікаво спостерігати за стосунками героїв, особливо, коли це — чоловіки й жінка. В серіалі будуть і конфлікти, і з'ясовування стосунків й того, хто головніший. А ще в ньому багато якісного гумору. Тому сумно не буде, обіцяю.
А як ти ладнала з чотирилапим напарником — вівчаркою на прізвисько Альф?
Мені з собаками завжди було легше, ніж з людьми: вони не мають до тебе нічого, крім щирих емоцій. Якщо він злиться, то злиться, якщо любить, то любить. У мене колись було дві собаки, зараз їх вже немає, і я мрію завести песика. Тому, коли я дізналася, що новий проєкт буде про детектива-вівчарку, одразу захотіла зіграти його хазяйку.
Альфа в реальному житті звати Цезарій, і це його перший досвід роботи в кіно. Як він до тебе звикав?
Для мене було дуже важливе здоров'я собаки та щоб він комфортно почувався на майданчику. Заради цього ми з кінологом вирішили, що я заберу Цезарія на якийсь час до себе додому, і ми там шукатимемо контакт. Ми спочатку кілька днів просто гуляли втрьох, потім Альф прийшов до мене в гості, ну й одного дня переїхав. (Сміється.) Все для того, щоб він не стресував і знав, що я його люблю, розумів, що я для нього рятівне коло в усьому. І так ми із псом прожили чотири дні до початку знімання. І це було правильне рішення, бо зараз на майданчику він спокійний. А ви розумієте, що навколо пса на майданчику 50 незнайомих людей, купа локацій, всюди нові запахи. Ми ще притираємося, але з кожним знімальним днем стає легше й легше.
Може він після знімання навіть не захоче від вас піти...
Ой, ми так потоваришували, що я навіть не хочу уявляти, як ми прощатимемось.
Тільки не шоубізнес!
До того, як ти почала свій шлях до акторства, ти робила спробу стати співачкою. Навіть дійшла до фіналу "Голосу країни" 2013 року. Чому співоча кар'єра не склалася?
Я не робила ставок на співочу кар'єру. Так, я люблю співати, тому іноді виступала на закритих вечірках, де ми з бендом виконували класичні джазові твори. А на "Голос" я пішла, коли працювала ведучою на телебаченні. Історія була цікава: одного разу продюсерка каналу почула, як я співаю, і сказала, що не розуміє, чому я не розвиваю вокальну кар'єру, після чого стала мене підбурювати йти на "Голос країни". А вона жіночка така — дуже сувора. Тож після того, як вона пообіцяла мене звільнити, якщо я не подам заявку на конкурс, я її таки подала. Але я не люблю пісенні конкурси: для мене спів — це більше за просто якесь шоу, бо, співаючи, я ділюся з людьми своєю енергією. А шоу "Голос" — це насамперед конкуренція й боротьба. Геть не моє середовище!
Тобто в тебе не було бажання стати зіркою естради?
Бажання, може, й було, але я добре зважила всі плюси й мінуси нашого шоубізнесу. І розуміла, що морально не готова в це пірнати: цей стиль життя мені не подобається. Зрозуміло, що і в акторстві нелегко, в ньому є свої нюанси, але їх набагато менше, ніж у шоубізнесі. З моїм характером, відвертістю і прямим ставленням до життя мені було б там дуже складно.
На початку повномасштабного вторгнення ти з трьома дітьми виїхала до Польщі, й зараз потроху почала зніматися в польських фільмах...
Ну, як — потроху... За два роки в мене вже вісім проєктів у Польщі.
Як ти встигаєш так активно працювати на дві країни?
Ну, це ж не такі масштабні проєкти, як "Пес Альф". Це епізодичні ролі, але крок за кроком... Бо в Польщі, якщо ти не громадянин країни, не навчався в місцевому театральному інституті, ти там фактично ніхто — хіба що ти якась суперзірка. І то: для поляків голлівудські зірки менш значущі, ніж актори з польським громадянством. Поляки — це люди, які дуже цінують свою ідентичність та своїх людей.
Можна сказати, що твоя акторська кар'єра під час війни дуже круто пішла вгору…
Вгору вона почала йти ще до війни, я вклала в це багато зусиль. І те, що зараз зі мною відбувається, було неочікувано, бо, якщо чесно, я з початком війни вже попрощалася зі своєю кар'єрою.
А які з творчих планів не здійснилися через початок повномасштабної війни?
На 25 лютого 2022-го ми з творчою командою планували початок знімання другого сезону серіалу "Моя улюблена Страшко". Влітку 2022-го ми планували знімати другий сезон серіалу "Морська поліція. Чорноморськ". Тобто плани були грандіозні. Але не так сталося, як гадалося. Та я вірю: все, що в моєму житті відбувається, — на краще. Інколи з викликами, інколи не так, як ти плануєш, але все одно на краще!
Текст: Оксана Гончарук
