"Ми вирішили відірватися на повну": гурт The Hardkiss — про створення нового альбому Grey Hound
Гурт The Hardkiss. Фото: Дмитро Мунтян
11 червня гурт The Hardkiss презентує свій п'ятий студійний альбом Grey Hound — найальтернативнішу та музично найсміливішу роботу у власній творчості. Концептуальна платівка об'єднує 12 треків навколо образу часу — невидимого героя, що супроводжує людину крізь любов, розлуку, відстані, зцілення та пошук дому.
"ТиКиїв" поспілкувався з музикантами про створення альбому, його головні сенси та історії, у яких багатьом із нас вдасться знайти себе.
The Hardkiss існує вже понад десять років, у вашій дискографії чотири студійні альбоми. Коли ви починаєте роботу над новим матеріалом, що найскладніше: знайти щось нове чи не загубити власну ідентичність?
Цієї осені гурт відсвяткує своє 15-річчя. Ми написали п'ять альбомів і дуже багато синглів. Чим більше вже написано, тим важче чимось здивувати слухача. Деякі гурти мають в арсеналі один-два хіти й працюють на цьому все життя. У The Hardkiss достатньо багато пісень, які надовго оселилися в плейлистах людей, — і це мене дуже радує. На щастя, ми весь час багато експериментували: у нас є і легкі композиції — Kiss, і альтернативні — Hard. Нашій аудиторії з нами ніколи не сумно.
Як розподіляються ролі усередині гурту під час створення нових пісень?
Авторами всіх пісень є ми з Валом. Зазвичай одразу можна вгадати, яку ідею принесла я, а яку — Вал. Мої ідеї завжди лірично-драматичні, я пишу їх переважно під фортепіано. Ідеї Вала — це завжди драйв, шалена динаміка. Потім ми сідаємо разом і допрацьовуємо всі пісні. Вал працює над аранжуваннями, драммер Женя і басист Клим долучаються далі — придумують свої партії. Ось так і народжуються The Hardkiss.
Ви називаєте новий альбом одним із найальтернативніших і нетипових у своїй кар'єрі. Як би ви описали його людині, яка ще не чула жодної пісні?
Це музика, яка допомагає втекти від реальності на деякий час і прожити ті емоції, які треба прожити. Буває музика для танців, буває для вечірок.
Музика The Hardkiss — для почуттів.
Цей альбом ми поєднали концептуально: сірий колір як колір невизначеності й пошуку. Grey Hound як образ часу, який стрімголов біжить і якого не зупинити. Час — мовчазний свідок наших життів і водночас найкращий друг, що лікує всі рани. Дуже багато пісень саме про зцілення людської душі.
Коли ви зрозуміли, що цього разу хочете відійти від звичного звучання й спробувати альтернативніший саунд?
На якомусь етапі перед нами постав вибір: або закривати проєкт, або написати принаймні ще один альбом. Коли ми відчули, що нам є що сказати, — вирішили писати. І відразу зрозуміли: він має бути максимально творчим. Ми мусили втілити всі ідеї, на які здатні, і зробити альбом таким, яким би пишалися. Нас завжди тягнуло до альтернативи — і тут ми вирішили відірватися на повну.
Наскільки складно було наважитися на такий експеримент? І що це нове звучання, на вашу думку, додає до образу та характеру гурту?
Було нескладно, завдяки тому, що ми завжди багато експериментували, у нас були і ліричні композиції — як "Журавлі", і драйв — як Perfection. Слухачі теж розділилися: одні люблять лірику, інші — драйв. Ми давно не випускали музику для другої категорії, і зараз на кожен сингл отримуємо купу компліментів — що ось нарешті той Hardkiss, який був на початку і за яким так скучили. Нам, звісно, приємно це читати. Але ті, хто любить лірику, теж обов'язково знайдуть в новому альбомі одну-дві композиції в традиційному звучанні.
У центрі альбому — тема часу. Ви говорите про нього як про силу, яка здатна лікувати людські душі. Чи є у вас особистий досвід, який привів вас до такого розуміння часу?
Ми завжди любили закладати філософію у свої пісні, а цей альбом захотілося зробити єдиним концептуально.
Все почалося із сірого кольору — і потім виник образ у сірому костюмі, уособлення часу, який з'являється в кожному кліпі. Ми назвали цей образ Grey Hound, що символічно перегукується з найшвидшою у світі породою собаки.
Ці пісні про те, що всі ми проживаємо всередині.
Сьогодні дуже багато тем, які болять і які важко пояснити собі. На якомусь моменті дорослішаєш і розумієш, що в цьому світі немає правил, немає справедливості. І з цим знанням доводиться якось жити. Дуже часто лише час розставляє все по місцях і латає душевні рани.
Пісні Day After Day та Stay звернені до людей, які сьогодні почуваються відірваними від дому та розкиданими по світу. Наскільки ці композиції стали способом осмислити власні відчуття від життя далеко від дому?
Нас таких зараз, на жаль, до болю багато. Відірваних від своєї зграї. Я впевнена, що ці пісні дуже відгукнуться тим, хто сьогодні перебуває у вимушеній еміграції.
Звісно, в основу закладені власні почуття. Можу говорити лише за себе: я дуже прив'язана до Києва і емоційно залежна від свого рідного міста. Тут я почуваюся щасливою і наповненою — і тому за кордоном постійно ставиш собі запитання: чому все так?
За ці чотири роки я навчилася шукати опору в родині, у своїй дитині. Безпека дитини — мій пріоритет сьогодні. Тому відчуття дому у мене розділено навпіл: там, де моя родина, і там, де Київ.
Окрема історія на платівці — співпраця з The Hara. Якщо не помиляюся, усе почалося з коментаря Юлі в Instagram. Розкажіть трохи більше про цю колаборацію.
Ми познайомилися з гуртом The Hara після того, як я прокоментувала їхнє відео. Час від часу реагували на сторис одне одного і були в колі зору одне одного. Коли альбом був майже готовий, ми зрозуміли, що для цілісності не вистачає колаборації — драйвового треку з чоловічим вокалом. І тут згадали про The Hara.
Ми дуже швидко й органічно написали трек, а згодом зняли відео. Для нас це був досвід зсередини — побачити, як працює британський музичний ринок, і розширити свою аудиторію: наш трек потрапив у великі європейські метал-плейлисти. Я дуже задоволена, що ця випадкова взаємодія в соцмережах переросла у повноцінну співпрацю.
В альбомі також звучать українськомовні пісні. Якими вони будуть за настроєм і змістом? Які сенси вам було особливо важливо закласти саме в ці композиції?
В альбомі мало бути три пісні, але одну ми вирішили випустити окремим синглом восени — чекайте, це буде дуже красива композиція. Тож в альбомі залишилися дві.
Ursula — драматична, але водночас якась дуже побутово-проста. Я вже отримала купу повідомлень про те, наскільки вона відгукується жінкам. І "1000" — пісня про кохання, секс, потребу в іншій людині. Дуже стильова, більш електронна, ніж усі інші.
І наостанок: що б ви хотіли сказати своїм українським слухачам, які скучили за новою музикою The Hardkiss і саме зараз відкривають для себе цей альбом?
Хочеться подякувати за любов і підтримку. Вже 15 років The Hardkiss стабільно створює якісну музику, якою хочеться ділитися, яка для багатьох стала саундтреком до важливих моментів і допомогла пройти крізь складні епізоди в житті. Для мене це найцінніший показник — і те, що спонукає нас творити й писати далі попри все.
