"Феномен Курбаса": творча кухня фільму про фундатора українського модерного театру

Фото: колаж "ТиКиїв"

Нещодавно на YouTube вийшов документальний фільм "Загону Кіноманів", присвячений українському актору, драматургу, режисеру, засновнику театру-студії "Березіль" й Молодого театру Лесю Курбасу, представнику сузір'я Розстріляного відродження. Ми поспілкувалися зі співавтором стрічки Віталієм Гордієнком про творчу кухню, постать Курбаса, сучасний український театр й роботу над фільмом. 

Віталію, 15 жовтня стрічку "Феномен Курбаса" показали у 12 містах України. Чи будуть організовані додаткові благодійні покази на великих екранах? Адже поки що фільм доступний лише на YouTube.    

Невдовзі плануємо благодійний показ у столичному театрі ім. І. Франка, який відбудеться з нагоди сторіччя першої вистави Леся Курбаса на його сцені. Ми сподіваємося запросити театральну спільноту, розіграти вхід для глядачів за донати. А ще зробити розіграш подарунків і підкріпити цю подію збором у соціальних мережах "Загону Кіноманів". 

Як створювався сценарій до фільму? Розкажи про роботу з історичними документами та джерелами!

Сценарій до стрічки писав мій близький товариш, актор та режисер Українського малого драматичного театру Станіслав Весельський. Я в цьому фільмі був продюсером, актором, оператором, монтажером. Сценарій затверджував я, але Стас — його автор, і фільм вийшов у світ таким завдяки його ідеям і креативному баченню. Він вивчив безліч історичних джерел, їх список можна побачити в титрах до стрічки. 

Також під час роботи над фільмом ми спілкувалися з дотичними до цих праць людьми, які практикують творчі методи Курбаса в сучасності, дізнавалися, як вони відкривали для себе його історію ще за радянських часів.

Чому вирішили звернутися саме до постаті Леся Курбаса? 

Ми зі Стасом театральні актори, і Лесь Курбас завжди був для нас незвіданим островом, який вабив своїми скарбами. Дослідження надзвичайно зацікавили нас. Тож тепер історія українського театру не прихована за вуаллю таємничості, ми відкрили для себе всю його красу. Ми розуміємо, звідки йде коріння нашого театру, знаємо, яким новатором був Лесь Курбас і як він вплинув на сучасний український театр. Тому ми вирішили створити фільм про нього, щоб відкрити це ім'я великій аудиторії. Бо театр майже не вивчають у школі. Це приємна місія — відкрити для глядачів постать режисера, який має величезне значення у нашій історії.

Як охарактеризуєш жанр фільму? Стрічку заявлено як документальну, але в ній є пластилінова анімація та інші, нетипові для цього жанру, елементи.

У "Феномені Курбаса" використані прийоми документалістики, але водночас є ведучий, який розповідає цікаві факти, як у YouTube-ролику. Крім того, в стрічці розгортається сюжет, за яким герой народжується, отримує певні запропоновані обставини, проходить крізь різні періоди прийняття, руйнації, деформування, будування нової ідентичності та приходить до фіналу. Все це викликає у глядачів яскраві враження, які запам'ятовуються, і цей фільм хочеться переглядати знову. 

Режисер побудував сюжет таким чином, що кожен його аспект перегукується з іншим. Є багато відсилань у другій та третій частині фільму до першої. Усе це пронизано невидимими художніми нитками. 

Ще один цікавий прийом — пластилінова анімація для візуалізації періоду, у якому жив і творив Лесь Курбас (1887-1937 роки). Адже документальних відео- та фотоматеріалів із ним майже немає. Під час роботи ми зрозуміли, що потрібна повноцінна історія, розказана методом анімації, щоб оповідь була не такою сухою, як зазвичай в документальних фільмах з чорно-білими фотографіями. 

Що ти відкрив для себе про Курбаса під час роботи над фільмом?

Я відкрив для себе перш за все людину. Не рядок із книжки чи ім'я з підручника історії, а глибоку творчу людину. Зрозумів, з якими проблемами він стикався, глибше відчув епоху й відкрив для себе, наскільки важливо навіть у найтемніші часи залишатися натхненним, не зупинятися. Театр "Березіль" не тільки рухався вперед, а й був новаторським. Сьогодні нам теж потрібно постійно рухатися до чогось нового і променіти, як сказав актор Олег Стефан у стрічці.  

Під час роботи над "Феноменом Курбаса" вдалося дізнатися безліч нових фактів про нього. А ще для мене стала зрозумілішою історія України та історія українського театру. 

Як вам з командою вдалося передати в кіно атмосферу театральної революції, яку започаткував Курбас? Які творчі задуми вдалося втілити?

Гадаю, нам вдалося передати атмосферу театральної революції за допомогою і театральних вставок, і візуальних прийомів. Ми використовували здебільшого старі радянські об'єктиви, щоб картинка не виглядала суперчіткою, сучасною, а була трохи розмитою, затуманеною. У стрічці втілено практично все, що заплановано, й наскільки це вдалося — судити глядачам. Так, у нас є деякі претензії до себе чи до якихось обмежень за часом або ресурсами. Фільм створювався протягом 10-11 місяців, і, я вважаю, що ми зробили роботу на 90-95%. 

Чи допоміг твій особистий театральний досвід краще зрозуміти Курбаса та його епоху? 

Я театральний актор, тож для мене розуміння мистецтва було набагато ближчим, хоча від тієї епохи мене відділяють 100 років. Наприклад, розумію порив акторів після того, як Курбас сказав їм: "Я не знаю, за що ми будемо жити, не знаю, де зароблятимемо гроші, але знаю точно, що ми станемо творити нове мистецтво". Коли ти театральний актор, то ти трошки егоїст, який хоче бути визнаним і творити щось інноваційне, давати емоцію глядачу, а не просто існувати. Ти намагаєшся вийти на авансцену, під світло софітів. Тож коли тобі пропонують створити щось абсолютно нове, й це робить натхненний режисер, запевняючи, що знає, як це робити, — ти віриш йому й погоджуєшся. У стрічці багато таких моментів, які я розумію через свій театральний досвід. 

Чи вплинула постать Леся Курбаса на твоє бачення мистецтва й режисури?

Звісно! Передусім, тому що я бачив його глибину, а це завжди викликає бажання бодай трохи доторкнутися до того ж рівня. Лесь Курбас мав величезну бібліотеку та був повністю занурений у процес мистецтва. У нас нині зовсім інші часи, інші обставини, але я після роботи над стрічкою переосмислив свої погляди. Я хочу створювати глибше мистецтво, щоб люди знаходили у наших відео нове для себе, ставали освіченішими. У фільмі є уривок, де ми говоримо про те, що Микола Хвильовий порушував дискусію: орієнтуватися на смаки глядачів чи все-таки виховувати їх... Після роботи над "Феноменом Курбаса" я зрозумів, що хочу виховувати аудиторію, а не йти за її смаками. 

Яким був твій емоційний стан під час першого перегляду стрічки?

Коли я переглядав фінальну версію на своєму ноутбуці, то вже майже нічого не відчував, був виснаженим, втомленим. Я сподівався, що, коли ми додамо всі деталі й завершимо технічні аспекти, людям сподобається фільм. Але коли побачив його у кінотеатрі на великому екрані разом із глядачами й відчув відгук аудиторії, то був захоплений, гордий і навіть вражений роботою всієї нашої команди. Я неймовірно вдячний кожному, хто долучився до роботи над "Феноменом Курбаса", бо разом ми змогли створити те, що залишиться в історії на довгі роки! 

Чи можна провести паралелі між часами Курбаса й нинішньою ситуацією в українській культурі? 

Ми намагалися провести ці паралелі й показати, що під час революції, пандемії, війни Лесь Курбас продовжував творити. Гадаю, наразі ситуація в українській культурі набагато краща — ми маємо всі можливості й волю для того, щоб розвиватися. В нас набагато більше креативних людей, які не бояться висловлюватись та творити. Бо в ті часи український культурний простір був обмеженішим. Усім сучасним культурним діячам в Україні потрібно брати Курбаса за приклад, але розуміти, що ми нині маємо набагато більше можливостей. Тож варто користуватися ними, будувати самостійний контакт із західним світом.

Чи планується вихід фільму на іноземну аудиторію? 

Випускати цей фільм для іноземної аудиторії не плануємо. Ми хочемо зробити титри й додати їх у YouTube, щоб оптимізувати стрічку під англомовний сегмент. На мою думку, "Феномен Курбаса" — перш за все для українців, які хочуть глибше пізнати свій культурний код. Для іноземної аудиторії історію Леся Курбаса потрібно подавати під іншим кутом.

Кому б ти порадив переглянути цей фільм?

Ми не створювали стрічку під конкретну аудиторію, а хотіли охопити й масового глядача, і "нішевих" театральних експертів, яким теж може бути цікавий такий погляд на цю постать. Тож раджу переглянути "Феномен Курбаса" всім українцям!

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter