Призи, прем'єри та Чернов у журі: як Україна представлена на Каннському кінофестивалі-2026
Команда фільму "Весна" на Каннському кінофестивалі. Фото: GettyImages
У Каннах з 12 по 23 травня триває 79-й Каннський міжнародний кінофестиваль. Для нас він цікавий присутністю на червоному хіднику й екранах не лише міжнародних зірок, а й українських кінематографістів. Розповідаємо подробиці!
Каннський кінофестиваль порівняно з іншими міжнародними кінофорумами завжди був прихильний до України, і цей рік винятком не став. І хай на церемонії відкриття цьогоріч нашу країну не згадували, як було торік, проте можемо пишатися вже хоча б тим, що в програмах фестивалю є українські стрічки.
Як-от фільм "Весна" режисера Ростислава Кирпиченка, який увійшов до секції "Спеціальні сеанси".

Його головний герой — 35-річний священник Андрій. На окупованих українських територіях, де російські окупанти забороняють поховання страчених українських цивільних, він зберігає тіла вбитих перед відправленням їх до братських могил. Але й чинить таємний опір: ідентифікує загиблих, повертає їх родинам і забезпечує гідне поховання. Чи довго він зможе продовжувати цей спротив?
Стрічка створена в копродукції України, Литви та Франції, а одну з головних ролей в ньому зіграла українська акторка Анастасія Пустовіт, яку цими днями теж можна побачити в Каннах.
До речі, Ростислав Кирпиченко, попри те, що народився в Литві, ще в дитинстві разом із родиною переїхав до України. Режисерську освіту він, щоправда, здобув уже у Франції, проте українцем він від цього бути не припинив.
Ще один український фільм, документальний проєкт Світлани Ліщинської "Пересікаючи Окс", увійшов до програми Cannes Docs: Spotlighted Projects.
Його головна героїня — українська режисерка Марина, яка знайомиться з останнім радянським солдатом, що залишив Афганістан і зберіг особистий архів листів і 8-мм плівок. Через його спогади про виведення військ, розчарування та мовчання після повернення стрічка досліджує травматичну спадщину війни, передачу травми між поколіннями й складність повернення ветеранів до цивільного життя.
Фільм створюється як міжнародна копродукція України, Швеції та Бельгії й поки перебуває на ранньому етапі виробництва. Проте цьогоріч на East Doc Platform у Празі стрічка вже отримала нагороду The Docs Up Fund Award як "потужне та безкомпромісне висвітлення війни в усій її жорстокості, що глибоко резонує із сучасними конфліктами у світі".
Я працюю над цим проєктом уже понад два роки, і для мене важливо проходити цей шлях без поспіху, глибоко занурюючись у матеріал. Відбір до Cannes Docs — це велика радість і знак того, що ця історія може бути важливою не лише для України, а й для інших посттоталітарних суспільств, — каже режисерка Світлана Ліщинська.
Ну і надважлива подія: наш оскароносний режисер-документаліст Мстислав Чернов цьогоріч у Каннах очолив ціле журі — в документальній секції "Золоте око" (L'OEil d'Or).
Пишаємось!
"Укриття" в Українському павільйоні
З першого дня фестивалю в Каннах працює Український національний павільйон — платформа для презентації українського кіно.
На його відкритті можна було побачити українських режисерів, продюсерів, документалістів та інших представників української кіноіндустрії — зокрема, генерального директора кінофестивалю "Молодість" Андрія Халпахчі, режисерок Марію Кондакову, Марію Спрингіс і Марину Ер Горбач. Остання під час відкриття отримала почесну нагороду Legacy Award 2026 від South East European Film Festival (SEEfest) у Лос-Анджелесі за досягнення в сучасному кіномистецтві.
17 травня в Українському павільйоні відбулася спеціальна case-study сесія, присвячена успішним українським копродукціям — "2000 метрів до Андріївки", "Сліди" (Traces), Militantropos та "Пісні повільного горіння Землі" (Songs of Slow Burning Earth).
А до 19 травня тут демонструється VR-документальний фільм "Shelter / Укриття" (360°, Україна / Нідерланди / Бельгія), співрежисеркою та продюсеркою якого є українка Іванна Хіцінська.
Фільм показує життя в Україні під час війни через погляд з укриттів. Серед локацій фільму — підземне пологове відділення в Києві, підвал у Харкові, де виступали артисти оперного театру тощо.
Український павільйон у Каннах є свідченням того, що навіть у час війни Україна продовжує творити й залишатися важливою частиною світового кінематографа, — вважає голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов.
Канни у в'єтнамках
І ще одна вагома для України подія: на новій міжнародній премії Build Your Dream Award в межах 79-го Каннського кінофестивалю українська режисерка Жанна Озірна отримала премію за свій дебютний фільм "Медовий місяць", який визнали кращим за 15 інших дебютних іноземних фільмів, що вийшли у французький кінопрокат протягом року.
Українська режисерка отримала грант у розмірі 40 000 євро для подальшої творчої роботи.
Нагороду вручило міжнародне журі під головуванням китайського режисера Чень Кайге.
Ми були глибоко вражені надзвичайною кінематографічною силою фільму. Завдяки точній режисурі та емоційній інтенсивності фільм "Медовий місяць" перетворює обмежений простір на глибоко зворушливий досвід, — сказав Чень Кайге.
А ще в Каннах цими днями можна побачити українську акторку Катерину Файн і режисерку Тоню Ноябрьову, яка всі покази фестивалю традиційно відвідує... у в'єтнамках.
Отже, пишаємось нашими кіноробами й бажаємо наступного року привезти з Канн "Золоту пальмову гілку" — адже ми цього варті!
Читай також: Кастинг-директорка Алла Самойленко — про відкриття нових зірок, кастинг до фільму "Ти — космос" і суржик у кіно