Що читає актор Слава Бабенков: корисні книжки про кіно й не лише
Актор Слава Бабенков. Колаж: "ТиКиїв"
Слава Бабенков — актор театру і кіно. Він працює в Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, де його можна побачити у виставах "Копи проти Равликів", "Кавказьке крейдяне коло" та "Море… Ніч… Свічки…". Також зіграв у фільмах "Дон Жуан із Жашкова", "Корпорат" і "Дві сестри", серіалах "Ховаючи колишню", "Перші дні" та інших.
Спеціально для "ТиКиїв" Слава Бабенков розповів про читання у своєму житті та про книжки, які він читає сам і рекомендує іншим.
Як часто й де ви зазвичай читаєте?
На превеликий жаль, художню літературу читаю рідко. Не дуже хороша риса, як для творчої людини. Переважно читаю професійну. Часто купу книжок одночасно. Тому читання кожної затягується й не завжди завершується.
Зазвичай читаю, коли на щось чи на когось чекаю. Раніше постійно читав у громадському транспорті. Нині теж, коли знаю, що буду кудись довго їхати, беру книжку. Сподіваюся, скоро випрацюю звичку читати перед сном. Бо раніше мав уже схожу звичку. Коли був студентом, любив читати під час обіду чи вечері.
Як обираєте книжки?
Нині книжки обираю за принципом "Щось десь цікаве почув чи побачив — треба прочитати про це". Або якщо потребує професія: для підготовки до ролі чи написання сценарію.
Що вам дає читання?
Читання дає мені інформацію та, сподіваюся, розвиток. Не завжди виходить отримувати якісь емоції, бо не вдається повністю зануритися у книжку хоча б на пів годинки через власну непосидючість.
Книжкові рекомендації Слави Бабенкова
Гомер, "Одіссея"
Вирішив перед фільмом Крістофера Нолана прочитати "Одіссею", щоб нагадати собі, про що там ідеться. Це виявилося настільки складно. Окрім того, що вона написана піснями, там купа персонажів, які комусь сват, брат чи напівбог, і важко втримати, хто де живе й де працює. Так і не встиг прочитати до прем'єри. Але класний український переклад Петра Байди-Ніщинського.
Філіп Кемп, Cinema: The Whole Story та Дженніфер Ван Сійлл, Cinematic Storytelling: The 100 Most Powerful Film Conventions Every Filmmaker Must Know
Дві книжки читаю паралельно для вивчення режисури та історії кіно. У першій — Cinema: The Whole Story — про якийсь фільм, що вплинув на кіномистецтво й жанри, про те, яка там нова кіномова використана чи режисерський прийом. А у другій — Cinematic Storytelling — дізнаюся, як цей прийом працює та яким режисером і де був застосований. Потім одразу дивлюся цю стрічку чи стрічки, щоб побачити наочно.
Рекомендую тим, хто вивчає режисуру, хто бажає розказувати історії та й усім, хто створює кіно.
Вільям Шекспір, "Гамлет"
Один знайомий режисер сказав мені, що хоче поставити "Гамлета" і спробувати мене в цій ролі в цікавій інтерпретації. Тому я кинувся перечитувати твір Шекспіра. Ще й так збіглося, що паралельно подивився неймовірний фільм Хлої Чжао "Гамнет" за романом Меґґі О'Фаррелл, який теж захотілося прочитати. Вистава поки що лишилася в розробленні, але "Гамлет" цікавий.
Блейк Снайдер, "Врятуйте кицьку!"
Це книжка для сценаристів. Одна із сотень, але для мене найбільш зрозуміла, коли справа стосується побудови структури сценарію. Постійно до неї повертаюся, коли беруся писати щось нове. Рекомендую тим, хто починає створювати сценарії.
Ларрі Мосс, The Intent to Live: Achieving Your True Potential as an Actor
Моя перша книжка з акторської майстерності. Тішуся, що прочитав першою саме її, а не Станіславського. Хоча всі акторські техніки важливі — і Сенфорд Мейснер, і Стелла Адлер, і Лі Страсберг, і Герман Чехославський. Що більше ти їх дослідиш, то швидше зрозумієш, що працює саме для тебе як актора.
Мрію колись потрапити до Ларрі Мосса на майстер-клас. Але, на жаль, після ковіду він їх наживо вже не проводить. А його книжку раджу акторам-початківцям.
Дитячі казки
Моєму синові зараз два роки, і я потроху читаю йому різноманітні дитячі казки та коротенькі історії. Тож нині досліджую цей жанр. А пізніше хочу спробувати читати йому казки, які напишу сам. Кожен день — новий розділ, нові кілька сторінок.
Створю цілий всесвіт. Спочатку щось елементарне, як для його віку, а згодом щоб це розвивалось у повноцінні історії — спершу для дітей, потім для підлітків, а після цього для дорослих. Але почну з казок.
Читай також: Від Рея Бредбері до Всеволода Нестайка: актор Павло Текучев поділився книжками, до яких хочеться повертатися
