Свят Загайкевич: "Усі стендап-коміки — це трішки міські божевільні"
Колаж: "ТиКиїв"
Ми продовжуємо досліджувати столицю разом із коміками наймасштабнішого українського стендап-проєкту "Підпільний Стендап". Як знайти кумедне в повсякденному та повсякденне в кумедному? Поговоримо з нашим четвертим героєм — Святославом Загайкевичем!
Святослав Загайкевич (більш відомий як Свят Загайкевич) — український стендап-комік, ведучий, актор і режисер. Засновник і керівник проєкту "Підпільний Стендап". Характерна особливість його стилю — впізнавана манера подачі матеріалу та регулярне використання своїх "коронних" жартів, які подобаються публіці.
Святе, які твої улюблені місця з дитинства в Києві?
Я народився у селі Горенка, що поблизу Києва і межує з Пущею-Водицею, де я закінчив школу. Тому мені складно визначитися, чи я киянин, чи ні. Бо для корінних киян я, наче не киянин, я з села під Києвом. Але для людей з інших міст, що переїхали до Києва, я корінний киянин, тому що я закінчив школу в Пущі-Водиці.
Мої улюблені місця дитинства не змінилися й дотепер: Пуща-Водиця — найкраще місце на землі, там дуже гарна природа. У самому Києві я люблю район Львівської площі та Золотих воріт.
До слова, мій батько — скульптор, член Спілки художників і заслужений скульптор України. Саме в Будинку художників розташована Спілка художників, куди дитиною з батьком іноді їздив на роботу. У тата в районі площі Українських Героїв також була майстерня. Тому я люблю центр Києва, і навіть зараз регулярно буваю тут, адже у нас є стендап-клуб на Золотих воротах.
Колись я був актором театру "Чорний квадрат" (він на вулиці Січових Стрільців) і теж часто бував на Львівській площі. І зараз, коли подорослішав, я теж дуже часто гуляю по протоптаних батьком стежках.
У якому районі живеш? Назви три найулюбленіші локації твого району!
У районі метро "Святошин", як я люблю казати на своїх стендапах — дуже концептуально, що Свят зі Святошина. Мої улюблені локації тут: це бульвар Вернадського, одне із найкращих місць для прогулянок, а також поруч парк "Нивки" — гарне мальовниче місце.
Метро "Нивки" — ще одна з таких особливих локацій із дитинства, тому що саме сюди їздила 719 маршрутка. Це була відправна точка, з якої можна було добратися в місто. Також варто згадати ресторан "Святошин двір": прикольний заклад із класичною українською кухнею.
Пригадую, у минулому на районі також був клуб "Бінго". Зараз на його місці побудували супермаркет. Однак тут ще залишився Центр культури "Святошин", де я одного разу давав сольний стендап-концерт.
Назви своє улюблене місце в Києві?
Напевно, Золоті ворота, тому що я тут часто працюю і тут дуже відчувається творча атмосфера. Ще одне з моїх найулюбленіших місць — Поділ. У 2011 році мені випала нагода пожити на Подолі, тоді я вперше з'їхав від батьків і почав винаймати житло самостійно. Фішка Подолу в тому, що там є все: кінотеатр, різні розваги, смачна їжа тощо. Коли ти живеш на Подолі, тебе дуже складно витягнути кудись в інші частини міста.
Пригадай першу локацію, де у тебе відбувся стендап у Києві!
Це дуже культове місце — будівля нині зачиненого кінотеатру "Київ" на метро "Площа Українських Героїв". У цій будівлі працював ресторан "Клуб Толстой". Там влаштував вечірку Андрій Шабанов. Це було 21 вересня 2012 року. І я тоді з першого виступу підсів на "голку стендапу".
Відчувалось, що стендап — класний жанр, і в нього велике майбутнє. Я пишався тим, що починав будувати нову українську комедію, і за декілька років, у 2015-му, заснував свій "Підпільний Стендап". Цікаво, що саме 21 вересня виповнюється 12 років, як я у стендапі.
На цій локації за деякий час з'явився клуб-ресторан "Апельсин". Ми з командою навіть там виступали зі стендапом на Гелловін. Було небагато глядачів, але фотографувати подію я покликав тоді ще невідомого режисера Антоніо Лукіча. Зараз він вже крутий і потужний режисер, я дуже його люблю та поважаю!
Як би ти описав типового киянина у своєму стендап-виступі?
Ой, дуже складне питання! Типовий киянин — це той, що знає, що Лівий берег — це не Київ. (Сміється).
Якби ти створював стендап-шоу на основі історії Києва, яку епоху б обрав?
Попри те, що за історію нашого стендап-клубу ми пройшли пандемію і повномасштабне вторгнення росії, можна сказати, що все одно це хороша епоха. Для стендапу це дуже гарна епоха, як би це парадоксально і жахливо не звучало. Коли в країні — трагедія, розцвітає комедія, яка рятує, розряджає ситуацію. Стендап для того, щоб знімати напругу в суспільстві, розв'язувати в такий спосіб соціальні проблеми. Тому епоха, що мені випала, цілком мене задовольняє. Я думаю, краща епоха та, де ти молодий. Мені все подобається.
Як Київ змінив тебе, чого навчив?
Всьому. Це невіддільна частина моєї особистості. Київ мене виховав і відкрив мені очі на життя. Я вважаю, що тільки в мегаполісі можуть вирости справжні, потужні, сучасні, прогресивні стендап-коміки. Всі стендап-коміки — це трішки міські божевільні, які мають розважати публіку та знімати суспільну напругу.
