Софія Київська у 3D: як оцифровують культурну спадщину України
Фото: st-sophia.org.ua
В умовах війни стало актуальним 3D-відтворення архітектурних пам'яток та музейних експонатів України. Розберімося, як працює культурне оцифрування на прикладі Софії Київської та віртуальних галерей від українських студій.
3D-Софія: як це працює
У листопаді 2024 року з'явився інтерактивний вебсайт "Хроніки Графіті. Історії зі стін Софії": там зібрані 9 оцифрованих написів зі стін Софійського собору.
Кожен із символів демонструє погляд на освіту, релігію та громаду стародавнього Києва. Це зокрема:
- розетка з вісьмома променями — на фресці з невідомим святим видряпане зображення фігури, що нагадує хрест із чотирьох точок;
- абетка — імовірно, та сама "Азбучна молитва", яка була популярна в середньовічній Україні;
- Святий Хрест — зображення тризуба, що нагадує князівський знак із печатки київського князя Ізяслава Ярославича;
- заклинач змій — боротьба зі злом зображена у вигляді чоловіка, який тримає змію за шию, демонструючи перемогу.
Це, до речі, не перша спроба зберегти надбання Софійського собору в диджитал-форматі. Цьогоріч власний проєкт цифрової документації уже представляли шведські професори Гуннар Альмевік і Джонатан Вестін. Втілюється він завдяки напрацюванням Софії Київської, Національного історичного музею України та Ґетеборзького університету (Швеція). А придбання необхідного сучасного обладнання профінансували численні шведські грантодавці.
Мета україно-шведської співпраці — отримати 3D-макет зображень графіті для створення їх цифрової документації і зберігання. Для цього застосовується лазерне сканування, фотограмметрія та технологія Reflectance Transformation Imaging (трансформація зображення за допомогою відтиску).
Фото: st-sophia.org.ua
Наразі дуже важливе використання таких провідних технологій, як 3D-сканування об'ємних структур, адже подібна цифрова фіксація вкрай необхідна для збереження і популяризації нашої культурної спадщини, ще й в умовах війни, — зазначила генеральна директорка заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська.
Надалі вся інформація для науковців та широкого загалу зберігатиметься на серверах в Україні та Швеції. Перший етап цифрової документації графіті команда планувала завершити до кінця 2024 року.
А торік команда львівської компанії Skeiron оцифрувала комплекс собору "Софія Київська". Лазерне сканування храму зробили в грудні 2022 року за підтримки Європейської асоціації архітекторів кафедральних соборів та Посольства Австрії в Україні. Екстер'єр та інтер'єр собору Skeiron диджиталізувала в понад 800 позиціях сканування лише за один тиждень! В Instagram можна осягнути процес 3D-відтворення пам'ятки:
А що далі?
Не Софією єдиною: навесні 2025 року на базі Києво-Печерської лаври запустять проєкт ARK III (Ковчег). Його мета на найближчі два роки — оцифрувати пам'ятки культурної спадщини України. Відповідну декларацію підписали Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" та Міністерство культури Чеської Республіки.
Проєкт передбачає роботу двох мобільних станцій вартістю 10 та 20 мільйонів крон, що дозволять оцифрувати старовинні манускрипти та зробити 3D-сканування культурних об'єктів.
У мобільних центрах працюватимуть команди з трьох фахівців. Вони зможуть швидко пересуватися по всій території України. Оцифрування буде можливе безпосередньо у спеціально обладнаному фургоні та в музеях.
Перший кандидат на цифровізацію — музей Маріуполя.
У Києво-Печерській лаврі будуть виставлені декілька експонатів, які збереглися з того знищеного музею, що в Маріуполі повністю згорів. І найближчим часом ми будемо вести перемовини з оцифрування цих реліквій, які дуже важливі для історії міста Маріуполя та його громади, — сказав генеральний директор Києво-Печерської лаври Максим Остапенко.
Тим часом "Суспільне" повідомляє, що цифрова агенція Linza запустила віртуальну експозицію "Музею вкраденого мистецтва". Там за принципом відеогри від третьої особи можна оглянути цифрові копії викрадених, знищених або зниклих безвісти через російську агресію творів мистецтва й об'єктів культурної спадщини.
У віртуальній галереї нині доступні пам'ятки Маріуполя:
- 3D-модель драмтеатру, створена командою Skeiron;
- образотворчі роботи українського художника Архипа Куїнджі;
- маріупольські мозаїки, вітражі палацу культури "Макрохім";
- фонди маріупольського краєзнавчого музею: половецькі баби, зразки тисячолітнього посуду, бронзовий людиноподібний амулет, зразки стародавніх монет;
- синьо-жовтий в'їзний дорожній напис "Маріуполь".
У майбутньому метавсесвіт музею поповнять зображення постраждалої культурної спадщини Херсонщини, Сумщини, Чернігівщини, Харківщини, Донеччини, Луганщини та Криму.
Активно розвивається й співпраця студії Skeiron із Google у межах проєкту "Україна поруч". А загалом на платформі Google Art and Culture доступні 3D-моделі понад 240 архітектурних об'єктів та музейних експонатів з України! Приміром, як тобі ідея оглянути в доповненій реальності Свято-Миколаївський собор чи Національну оперу України? А "помацати" пам'ятник засновникам Києва не бажаєш?
У своїй роботі Skeiron використовує вимірювальну техніку, як-от лазерні сканери, фотоапарати, дрони та інші геодезичні прилади. Цифровий формат дає змогу зберегти інформацію буквально про кожен аспект пам'ятки: її колір, розмір, текстуру. Усі ці дані студія конвертує в 3D-модель. Потенційно ця інформація стає основою для відбудови чи реставрації об'єкта.
Ймовірно, наступного року ми побачимо ще більше 3D-інновацій у царині культури. І це чудово: навіть у разі найгірших воєнних сценаріїв культові українські пам'ятки назавжди залишаться в інтернеті для теперішніх та майбутніх поколінь.
