Мережа ресторанів "Привіт": справжня інклюзивність — це створення комфортних умов для всіх гостей

Фото: колаж "ТиКиїв"

Ми продовжуємо серію матеріалів у рубриці "Київ інклюзивний" і поговоримо з власниками, працівниками та відвідувачами столичних закладів харчування різних форматів про доступність та інклюзивність цих просторів. Дослідимо цю тему з  проєктною менеджеркою Тетяною Хук та креативною копірайтеркою мережі ресторанів "Привіт" Анастасією Калитою. 

Нещодавно у закладах "Тайський" та "Японський Привіт" з'явилося друковане меню для людей з порушенням зору. Розкажіть про нього. Чи багато гостей встигли ним скористатися?

Меню дозволяє людям з порушенням зору самостійно ознайомлюватися з асортиментом. У планах найближчими місяцями розробити таке меню для "Китайського" і "Вʼєтнамського Привіту".  Це стало важливим кроком до впровадження інклюзивності. Ми запустили його до Міжнародного дня незрячих людей — 13 листопада — разом із Ресурсним центром "Безбарʼєрна Україна". Звернутися до центру нам порадили урбан-бюро Big City Lab, оскільки РЦБУ роблять вироби від верстки до друку, а шрифт Брайля вичитує тифлопедагог. Там працюють люди з порушенням зору, і це дозволяє отримувати якісніший фідбек щодо впровадження інклюзивності. 

У меню назви страв прописані збільшеною кирилицею на контрастному фоні та продубльовані шрифтом Брайля. Порівняно зі стандартним меню, у цьому фото також суттєво збільшені. Вартість —  у форматі наліпок і також зі шрифтом Брайля. Сторінки меню зібрані на кільцях, щоб у разі змін страв можна було легко оновити меню. Ці рішення дозволяють швидко оновлювати інформацію, без перероблення з нуля.

Також онлайн-меню у закладі можна прочитати скрінрідером смартфону. Разом із Big City Lab наша команда пройшла тренінг із супроводу гостей з порушенням зору, тому завжди може допомогти.

Чи облаштовані ресторани пандусами для людей, які користуються кріслами колісними? 

Окрім меню, ми створили сайт, де ділимося своїми кроками до безбарʼєрності. Зокрема згадуємо там і про пандуси. 

"Тайський" і "Китайський Привіти" потребують допрацювання пандусів. Зараз у "Тайському" він не відповідає нормам ДБН. У "Китайському" пандус є, але сходи на другий поверх та -1-й поверх — суттєвий барʼєр, з яким ми плануємо працювати. В "Японському Привіті" пандус не потрібен, бо там немає перепаду висоти. 

Чи зручні й доступні для людей з інвалідністю вхідні двері, зали, столики та інші приміщення? 

Ми активно працюємо над цим. Водночас не у всіх закладах можна впровадити зміни. Утім, ми прагнемо не лише фізичної безбар’єрності, а й ментальної. 

Менш ніж за рік ми провели обстеження закладів щодо фізичної безбар’єрності та зрозуміли, що не можемо назвати себе безбар’єрними на 100%. На нашому сайті можна ознайомитись із детальним описом цього шляху. Ми будемо поступово розповідати про кожен крок. Сайт також буде корисний для інших бізнесів, які хочуть розпочати свій шлях у безбарʼєрності: там є контакти експертів, з якими ми радилися та працювали, а детальні описи барʼєрів у наших закладах дають змогу іншим перевірити себе.

Більше інформації тут.

Як проходить навчання персоналу з обслуговування людей з інвалідністю? Як співробітники готуються до взаємодії з такими клієнтами? 

У нас відбувся ряд тренінгів з експертами Big City Lab — Ніною Мацюк, Веронікою Селегою.  Основна мета таких тренінгів — дізнатися більше про різні напрями у темі безбар’єрності. Люди з інвалідністю — частина суспільства, як і всі інші. Якщо щось буде потрібно, вас про це попросять. Важливо не порушувати кордони, як і будь-якої іншої людини. Якщо ви побачили людину, у якої явно є інвалідність, не варто їй про це нагадувати або занадто наголошувати на цьому.

Чи є в ресторані спеціальні меблі та посуд для людей з інвалідністю? 

Ми вважаємо, що справжня інклюзивність — це створення комфортних умов для всіх гостей, без виокремлення окремих категорій. "Привіти" дотримуються принципу рівності. Безбар’єрність означає, що кожен має рівний доступ до послуг, а не виділення окремих "особливих" рішень. Спеціальні предмети можуть створювати відчуття виключеності.

Ми прагнемо змінити архітектуру та дизайн меблів і посуду, які вже є у закладах, щоб кожен гість міг почуватися комфортно. У "Привітах" з'являться тарілки для людей з протезами. Причина полягає у позитивних відгуках щодо зручності посуду від людей з протезами.

Чи обладнані туалетні кімнати за стандартами доступності для людей з інвалідністю?  

На жаль, не скрізь нам це вдалося змінити. Наприклад, в "Тайському Привіті" ми більшу вбиральню зробили зручною для всіх, насамперед завдяки тому, що приміщення має достатньо простору для маневру на кріслі колісному. Додатково встановили поручні та мнемосхему, плануємо — дзеркала з нахилом і поручень для умивальника. 

А от в "Японському" це змінити ніяк не вдасться. Загальна рекомендація від експертів: зробити перепланування двох кабін. Одну зробити меншу, лише з унітазом та рукомийником, іншу — доступну для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Між вбиральнями наразі зашиті комунікації води та каналізації, які не можуть бути перенесені. 

Чи є біля ресторану спеціальні місця для паркування, призначені для людей з інвалідністю? 

"Привіти" не мають власних паркувальних місць. Парковка поруч із закладами — на балансі міста.  

Чи були відгуки клієнтів, які допомогли зробити певні зміни в організації простору ресторанів, щоб забезпечити його інклюзивність?  

Так, протягом підготовки проєкту до Міжнародного дня незрячих людей ми зустрілися із Денисом Луценком в "Тайському Привіті". Денис впроваджує рішення для незрячих людей в Monobank, а також є засновником проєкту Blind Free, навчальних курсів для людей з порушенням зору. Денис — незряча людина. На нашій зустрічі в "Тайському" він зазначив, що йому не вистачає механізму для виклику офіціанта. Зазвичай гості без порушення зору можуть зустрітися поглядом із нашою командою, махнути рукою, але для людини з порушенням зору це барʼєр. Тому ми замовили для "Тайського" та "Японського" на тестування механізм виклику офіціанта за мобільною кнопкою.  

Також ми отримали фідбек, що було б добре додати до гігієнічних наборів засоби догляду за немовлятами: одноразові пелюшки й памперси. Тепер ці речі можна запитати в команди. Звісно, всі вбиральні в "Привітах" мають сповивальні столики.

Якою ви бачите роль ресторанного бізнесу у створенні інклюзивного середовища для людей з інвалідністю?  

Наша команда неабияк мотивована у цьому питанні, тому ми підходимо до нього з великим ентузіазмом. Ми не прагнемо (і спойлер — навряд можемо) змінити весь світ, але віримо, що зміни починаються з нас. В умовах війни Україна стикається з новими викликами безбар’єрності — не лише фізичної, а й ментальної. Останній аспект поки залишається недостатньо розвиненим, але ми вже шукаємо шляхи, щоб активно працювати й в цьому напрямку. Ми хочемо створювати середовище, яке сприятиме довгостроковим позитивним змінам та надихатиме інших на подібні ініціативи.

Ресторанний бізнес — це сфера обслуговування. Нам хочеться, щоб люди з інвалідністю почували себе комфортно у "Привітах". 

Чи співпрацює ресторан з організаціями або ініціативами, що сприяють адаптації людей з інвалідністю в суспільстві?

Ми проходили тренінги у різних організацій або експертів, про які згадували раніше в розмові.

Наразі ми встигли зробити збір для проєкту Blind Free. На цих курсах люди з порушенням зору опановують професію оператора кол-центру. Працевлаштування для людей з інвалідністю дає змогу інтегруватися в суспільство та стати більш фінансово незалежними.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter