Чоловіча робота на жіночі плечі: як війна змінила ринок праці в Україні?
Фото: Getty Images
Брак кадрів через війну й мобілізацію позначається на ринку праці, тож працедавці готові навчати жінок й працевлаштовувати на посади, які ще кілька років тому вважалися "не дівочими". Керувати трактором чи електровозом, спуститися під землю у вугільні шахти чи взяти до рук зварювальний апарат — із початком повномасштабної війни українські жінки активно опановують чоловічі професії. Ми з'ясували, які саме.
Актуальна тенденція
За даними Державної служби зайнятості, станом на 1 лютого 2024 року в Україні безробітних українців налічувалося 101,4 тис. Серед них чоловіки становили 24,9 тис. осіб (або 24%), жінки — 76,5 тис. осіб (або 76%). Такий розрив між статями пояснюють як значною кількістю мобілізованих чоловіків, так і тим, що, побоюючись повісток на робочі місця, чоловіки звільняються й працюють неофіційно.
"Є компанії, які вже давно намагаються бути максимально інклюзивними, адже розуміють перспективи нашого ринку праці, а є роботодавці, які щиро впевнені, що "баба — не працівник", і хоч що роби, вони у свої компанії жінок не візьмуть. Але тепер навчання жінок нових професій — це актуальна тенденція, бо мобілізація охоплює певну кількість чоловіків і, ситуативно, більшість роботодавців уже розуміють, що потрібно залучати або чоловіків 60+, або чоловіків із ризиком мобілізації та заміни, або жінок", — розповідає Тетяна Пашкіна, HR-експерт, кар'єрний консультант.
Хіба хочеш? Мусиш!
На початку березня 2024 року в службі зайнятості відмітили стрімке переорієнтування жінок на чоловічі спеціальності. Зокрема, на машиністів насосних установок і кранів, верстатників деревообробних верстатів, слюсарів з механоскладальних робіт, машиністів підземних установок, вантажників, водіїв, операторів верстатів з програмним керуванням, гірників, слюсарів-ремонтників, водіїв тролейбусів...
Торік зі 158 тисяч працевлаштованих через центри служби зайнятості жінок — 677 зайняли робочі місця операторів заправних станцій, 253 — машиністів насосних установок, 14 — водіїв навантажувача тощо.
Глава Міністерства економіки Юлія Свириденко у коментарі виданню The Economist розповіла, що за минулий рік більше жінок почало працювати в промисловості, будівництві та гірничодобувній галузі. У процесі відновлення країни ця тенденція стане ще масштабнішою. "Енергетичний, транспортний та оборонний сектори, які, як очікується, відіграватимуть надзвичайно важливу роль в економіці після війни, також неминуче залучатимуть більше жінок-працівниць", — висловила думку Свириденко.
Цариці підземелля
Вперше в історії вугільної галузі в Україні жінкам дозволили працювати під землею. Так на восьми шахтах Дніпропетровщини на глибині майже 300 метрів під землею працює 500 шахтарок. На такі міри довелося піти, аби не зупиняти процес видобутку вугілля через брак робочої сили, оскільки із гірничого підприємства мобілізували 4 тис. чоловіків.
Серед задач, які стоять перед дівчатами у підземеллі, — обслуговування шахтних потягів, керування електровозами, обслуговування підземних установок. Працювати безпосередньо в забої не пропонують — фізично складно, проте решту підземних робіт значно простішою теж назвати важко.
Взяти у жіночі руки не лише відбійний молоток, але й керування будівельними кранами, екскаваторами й зведенням стін для майбутніх будинків — теж відносно новий виклик для українських жінок. Багато будівельних компаній скаржилися на сповільнення темпів будівництва не лише через брак будматеріалів, але й робочих рук. Найбільш затребувані у галузі будівництва професії різноробочого, будівельника, маляра, фасадника та плиточника. Також попит мають муляри, монтажники, штукатури, зварювальники та сантехніки.
І швець, і жнець, і на дуді грець
Державна служба зайнятості відмічає, що у 2023 році в будівельну галузь працевлаштувалося 1,2 тис. жінок, що становить 38% загальної чисельності всіх працевлаштованих у цій галузі.
"Ще до повномасштабного вторгнення у будівельній галузі були проблеми із фахівцями, бо вони виїжджали працювати за кордон, де більше платять — у Польщу, Чехію, Німеччину. А тепер, звісно, жінок залучають на ті посади, які їм під силу фізично, бо якщо цеглину ще підняти та перенести можна, то з умовною бетонною плитою це вже нереально, замінити чоловіків більшою мірою на будівництві вони не зможуть. Я не дуже багато бачу вакансій в будівельній сфері в Києві — 153, але це мізер, якщо порівнювати з кількістю, приміром, вакансій промоутерів, яких там тисячі", — відзначає Тетяна Пашкіна.
Експерти із підбору кадрів вважають, що надалі професія будівельника матиме в Україні чималий попит і у довгій, і у короткостроковій перспективі, адже для відбудови України знадобиться чимало ресурсу.
У центрі зайнятості відзначають, що з початку 2024 року навчання на нові для себе спеціальності розпочало 6,4 тисячі жінок. Серед них багато тих, хто отримає професії, які вважаються чоловічими. Так у Львівському ЦПТО навчалися 3 трактористки; у Дніпропетровському — 26 жінок стали дронарями; в Одеському — 6 жінок токарів та 7 лицювальниць-плиточниць; в Івано-Франківському, Полтавському та Сумському — 37 операторок котельні та 15 жінок машиністок котельні; у Рівненському — 3 верстатниці деревообробних верстатів та 2 електрозварниці ручного зварювання, а також є жінка, яка отримає кваліфікацію коваля ручного кування.
В інших закладах освіти протягом минулого року жінки навчались за такими професіями: верстатник — 23 особи, електрогазозварник — 18, електромонтер — 6, водій навантажувача — 4.
У Києві в січні оголосили набір на навчання машиністів електропоїздів метро із подальшим працевлаштуванням. Серед кандидатів розглядають як чоловіків, так і жінок.
Професії унісекс
До повномасштабного вторгнення побачити жінку за кермом тролейбусів чи трамваїв можна було нечасто, тепер кількість водійок виросла. Фахівці з кадрів відмічають, що жінок беруть на вакансії, які до цього хоч і вважалися чоловічими, проте певний відсоток жінок там був, тож тепер збільшення їхньої кількості на цих посадах особливо не дивує. Такі собі професії унісекс, проте із переважною кількістю на посадах чоловіків — водії таксі й громадського транспорту, бармени, баристи, менеджери із продажів, кур'єри, експедитори, працівник АЗС тощо.
Проте в певних галузях до розподілу професій на гендери й досі звикнути непросто. Так дедалі частіше жінок запрошують на позиції охоронців, логістів, вантажників.
"Аграрний сектор: ситуативно, наприклад, є сімейний трактор, щоб він не простоював, замість чоловіка за кермо сідає дружина. Якщо говорити про кермування, тут все значно розвинутіше, є навіть ціла компанія таксі, де водії суто жінки. Важливо розуміти, що деякі професії недоступні жінкам саме через фізичні можливості. Що зупиняє жінок бути, наприклад, водійками фур — це безпека, бо є велика ймовірність того, що в дорозі на тебе нападуть або викрадуть вантаж", — пояснює Тетяна Пашкіна, HR-експерт, кар'єрний консультант.
Холодний розум та керівні посади
На заміну чоловікам українки приходять не лише в "силові" професії, все більше жінок працює в інтелектуальних сферах та на керівних посадах.
Глава Міністерства економіки Юлія Свириденко у коментарі виданню The Economist відзначає, що 2023 року з 36 тисяч малих та середніх компаній, зареєстрованих в Україні, 51% бізнесів керують жінки.
Але HR-експерти такій статистиці не особливо довіряють. "Не зовсім зрозуміло як держава рахує керівників, по-перше. А щодо того чи зросла кількість жінок на керівних посадах, то тут частина з них може отримати підвищення дійсно через професійні досягнення, частина — через таке собі заміщення — певна кількість керівників мобілізована, тому підняли жінок із нижніх управлінських поверхів на вищі посади. А, може, компанії переглянули свої принципи щодо жінок-директорів, бо розуміють, що наразі мало варіантів того, що на їхнє місце можуть прийти чоловіки із кращим рівнем кваліфікації. Ну й загалом — українські жінки мобілізувалися, бо хто, як не ми?" — каже Тетяна Пашкіна.
Загалом експерти відмічають, що жінок і в робочих і в інтелектуальних сферах побільшало, а надалі така інтеграція може стати активнішою.
Також все більше жінок йдуть до лав ЗСУ та стають військовослужбовицями.
Станом на січень 2024 року у Збройних силах України служить 45 587 жінок, що на 2 108 більше, ніж у жовтні 2023-го. При цьому 13 487 військовослужбовиць мають статус учасника бойових дій. З кожним днем ця кількість збільшується.
Текст: Ксенія Середа
