Як не потрапити на гачок шахраїв та зберегти гроші?

Фото: Getty Images

Кожен з нас хоч раз у житті міг потрапити на гачок шахраїв. Але не всім пощастило уникнути фінансових втрат. Вже за перший квартал цього року кількість справ з шахрайства в Україні побила 12-річний рекорд. "ТиКиїв" поспілкувався з адвокатом, аби дізнатися, як себе захистити.  

Шахраї користуються ситуацією

Генеральна прокуратура України повідомила, що за перший квартал 2024 року в нашій країні відкрили понад 24 тис. кримінальних проваджень за статтею 190 Кримінального кодексу України про "Шахрайство". Це на 20% більше, ніж в аналогійний період торік.

В середньому цьогоріч відкривають по 8 тисяч справ на місяць, тоді як минулого року — майже 7 тис. Для порівняння, у 2021-му цей показник був меншим у 4 рази — 2 тис.

Всього 3,4 тис. (14%) усіх зареєстрованих справ на початку 2024 року дійшли до суду. Ще понад 2 тис. проваджень було закрито. Натомість за відповідний період торік до суду надійшло лише 10% відкритих проваджень, а у 2021 — 19%.

Соціологи та психологи вважають, що зріст рівня шахрайства пов'язаний з повномасштабною війною: через травматичні події люди стали вразливішими та довірливішими. А також з тим, що за останні два роки шахраї почали застосовувати нові схеми.  

Найпоширеніші схеми шахрайства

• Фінансовий фішинг — схема заробітку, яка активізувалась з новою силою після початку повномасштабної війни, коли приходили повідомлення, що багато категорій українців мають право подати заявку на допомогу від ООН. У цій схемі шахраї почали надсилати смс-повідомлення та розсилки в месенджерах із посиланнями на фальшиві сайти, які збирають дані карток. Також в Інтернет-просторі створюють фальшиві сторінки, які ідентичні справжнім, однак вони також націлені на збір персональних даних. Тобто людина переходить за посиланням та вводить усі дані своєї картки (номер картки, термін її дії та CVV-код; паролі від онлайн-банкінгу та PIN-коди). Отримавши цю інформацію, шахраї з легкістю можуть заволодіти твоїми коштами.  

• Збір грошей волонтерам — на жаль, є й таке. Шахраї під виглядом волонтерів організовують збір на допомогу військовим та легко привласнюють твої кошти. Тому будь уважним! Перераховуй гроші лише офіційним благодійним фондам, перелік яких доступний у додатку "Дія" та на офіційному сайті НБУ. Якщо ж є бажання співпрацювати з конкретним волонтером, варто пошукати в інтернеті всю можливу інформацію про нього, запитати знайомих та друзів, чи чули вони про таку людину. Також можна почитати коментарі у соцмережах цієї особи. 
• Евакуація. Так, шахраї зараз заробляють навіть на евакуації. Вони начебто пропонують послуги перевезення з прифронтових територій та просять сплатити передоплату. Але... після отримання коштів — перестають виходити на зв'язок. 

• Оренда житла, якого не існує. В таку пастку потрапляли навіть наші колеги-журналісти. Схема проста: агенція, власник квартири або "рієлтор", які нібито здають квартиру в оренду, просять тебе відразу переказати передоплату на картку, але після отримання грошей зникають. Тож, ніколи не надсилай гроші, якщо ти особисто не бачив житло, власника квартири та його документи на право власності. Також бажано скласти договір або попросити розписку та копію документів власника, як гарантію того, що з тебе взяли кошти.  
• Злам акаунтів у соціальних мережах. Шахраї зламують облікові записи в соціальних мережах та месенджерах (Фейсбук, Instagram, Телеграм). Для цього поширюють фішингові посилання, наприклад, під виглядом пропозицій взяти участь у голосуванні, конкурсі, пропозицій роботи в інтернеті тощо. Перейшовши за посиланнями, громадяни вводять логіни та паролі від своїх акаунтів у соціальних мережах/месенджерах, які автоматично стають відомі шахраям. Далі ті від імені власника акаунта розсилають підписникам однакові повідомлення такого змісту: "Привіт! Позич, будь ласка, гроші до завтра! Дуже треба!". Суму шахраї зазначають різну, вказують номери своїх карток і в такий спосіб привласнюють кошти осіб, які погоджуються їх позичити.
• Всі інші схеми, мабуть, знайомі багатьом нашим читачам: шахрайство у стилі: "Ваша донька або син потрапили у ДТП — відправте кошти". Або класика: "Вашу картку заблоковано".  

Що робити, якщо потрапив на гачок?

"ТиКиїв" поспілкувався з адвокатом об'єднання PRAVO та кандидатом юридичних наук Олександром Барановським, аби дізнатися, як діяти, коли кошти втрачено.

За словами Олександра, перше, що треба зробити — це зупинити всі платежі або транзакції.  

Потрібно зв'язатися з банком або платіжною системою та якнайшвидше сповістити про підозрілу транзакцію. Вони можуть заблокувати картку або вжити інших заходів для захисту вашого рахунку, — пояснює адвокат Олександр Барановський. 

Також одразу необхідно повідомити про це правоохоронні органи: написати заяву в поліцію або інші правоохоронні органи про шахрайство, надати всю доступну інформацію про ситуацію, включаючи будь-яку переписку або докази.

Збережіть будь-яку переписку, транзакційні дані, електронні повідомлення або інші докази, які підтверджують ваші твердження про шахрайство. Це може бути важливим для подальшого розслідування, — додає адвокат.

За словами Олександра, зараз порушено десятки справ, пов'язаних із шахрайством через платформу "OLX", де шахраї просять зробити доставку речей або товару, який продають на цій платформі.

За допомогою "OLX Доставка" одразу скидають посилання для оформлення такої доставки, після переходу за посиланням ви бачите точну копію сайту "OLX", де вам начебто потрібно заповнити форму та вказати реквізити своєї картки для отримання коштів за продану вами річ, однак таким шляхом шахраї отримують номер вашої картки, інформацію про термін її дії та CVV код, після чого декількома транзакціями знімають усі кошти з вашого рахунку, — каже Олександр Барановський.  

Ще одна з розповсюджених схем — списання грошових коштів з твоєї картки за допомогою спам-розсилки у месенджерах, посилань у вигляді реклами, після переходу за якими гроші також списуються автоматично.

Остання новітня схема: на вашу картку приходять грошові кошти від невідомої вам особи та через деякий час вам телефонують на мобільний телефон, представляються особою, яка помилково скинула вам через термінал гроші, та просять їх повернути за реквізитами. Однак таке повернення відбувається на спеціальний сайт, де перша проплата здійснюється з підтвердженням списання грошових коштів, а подальше їх списання з картки відбувається автоматично, таким чином шахраї поступово списують кошти з вашого рахунку, — розповідає Олександр.

Отже, не варто ділитися своїми фінансовими даними з ненадійними джерелами, потрібно перевіряти правдивість будь-якого вебсайту чи послуг, з якими ти взаємодієш. Перш ніж ввести в будь-яку форму дані своєї платіжної картки або паролі до онлайн-банкінгу, перевір адресу необхідного ресурсу, адже мінімальні відмінності можуть свідчити про те, що ти опинився на фішинговому сайті. Якщо необхідно перейти на сайт компанії, адресу якої ти отримав у посиланні, введи у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходь на вебресурс. Зверни увагу на протокол сайту: 

Також можна додатково перевірити посилання сумнівних сайтів:

• на сайті Кіберполіції в розділі "Стоп фрауд". Також у цьому розділі можна перевірити на шахрайство номер телефону та банківську картку; 
• через сервіс Асоціації "ЄМА" CheckMyLink

За словами адвоката, розслідування фактів шахрайства правоохоронними органами в більшості випадків не є результативними, оскільки списання коштів відбувається на рахунки зареєстровані за межами України, а банківські установи повідомляють, що клієнт самостійно надав інформацію шахраям або самостійно підтвердив списання грошових коштів. В такому випадку банківські установи не несуть ніякої відповідальності.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter