Покоління Z шукає роботу: до чого треба бути готовим працівникам та роботодавцям
Фото: Unsplash
Зараз на ринку праці активно себе пропонують фахівці покоління Z. Що це за люди, як з ними співпрацювати? До чого треба бути готовими самим співробітникам та роботодавцям, якщо вони з іншого покоління...
Покоління Z (англ. Generation Z; в розмовній мові відомі як "зумери") — термін, що застосовується для людей, які народилися у двохтисячних (2000-2012). Зазвичай, людей покоління Z вважають дітьми покоління X, рідше покоління Y. Те, що попередники називали "технологіями майбутнього", покоління Z вважає невіддільною частиною повсякденного життя. Саме це передусім відрізняє їх від покоління Y, позаяк їх дитинство минуло ще до "технологічного буму".
Перше, що спадає на думку — "зумери" — диджитальне покоління, бо його представники, за статистикою, проводять зі смартфоном в середньому понад 5 годин на добу, — так вони пізнають світ (вчаться, шукають інформацію, щось створюють або критикують, комунікують, працюють). Друге — вони більш незалежні й самостійні на відміну від попередніх поколінь, бо ще не настільки "прибиті проблемами", як їх батьки. Вони менше звертають увагу на обмеження, сміливо висловлюють свої думки й не погоджуються з тим, що нав'язує суспільство як норму поведінки.
Соціологи відзначають, що особливістю міленіалів є їхнє прагнення до ідеалізму — для них робоче місце часто повинно бути "справою" життя, яка несе сенс та користь. А ось поколінню Z на це байдуже, зумери при виборі місця роботи більше схиляються до безпеки та грошей. На відміну від міленіалів, особливістю яких є вміння працювати в команді, покоління Z є досить конкурентоспроможним та здебільшого покладатиметься на себе, а не на членів команди.
Теорію поколінь розробили американські вчені Нейл Хоув і Вільям Штраус в 1991 році. Основою цієї моделі є цінності людей. Так, на думку сучасних учених, саме цінності і їх схожість, а не вік, формують і визначають покоління як групу людей, народжених у певний віковий період, що випробували вплив одних і тих же подій та особливостей виховання.
Як працювати з "зумерами"?
Про це вже навіть пишуть книжки: приміром, книга "Покоління Z на роботі" Девіда та Йони Стіллманів саме про них. У ній батько (дослідник поколінь) та син (голос "зетівців") проводять опитування й соціальні дослідження та пояснюють, що світ покоління Z — фізично-цифровий. Це перше покоління у світі, де кожному фізичному об'єкту (людям і місцям) відповідають цифрові еквіваленти. Для покоління Z реальний і віртуальний світи природно переплітаються. Віртуальність — просто частина їхньої реальності.
Зазвичай українське робоче середовище повільно опановує цифрові рішення, тож у процесі завоювання свого місця у фізично-цифровому світі перед компаніями постають небачені досі виклики. 91% представників покоління Z зазначає, що рівень технологічної оснащеності компанії впливає на їхнє рішення працювати чи не працювати в ній.
Диджитальність для покоління Z означає, що реальний і віртуальний світи тісно поєднанні. І їм хочеться працювати в обох одночасно, що не завжди можуть запропонувати роботодавці (матеріальний світ не встигає за віртуальним). Для "зетівців" — це не перебірливість, а прагнення максимально реалізуватися, опанувати щось нове та різноманітне.
Одночасно вони дуже зосереджені на тому, аби бути яскравими індивідами, і не просто бути, але й інформувати про це своє оточення (наприклад, через соцмережі або месенджери). В роботі це означає, що вони прагнуть персонального підходу як у назві посади, так і на кар'єрному шляху. Тому критично ставляться до стандартних посадових інструкцій та функцій — 56% представників покоління Z швидше самі напишуть посадову інструкцію, ніж дотримуватимуться її стандартного варіанта.
І ще один виклик від "зумерів" — вони очікують на партнерські відносини з роботодавцями, незалежно від кількості та якості їх внеску у робочі ситуації. Але вже тут і зараз вони розраховують на можливість добре заробити — 81% респондентів віком від 15 до 25 років вважають це головним.
Теорія шести поколінь: покоління переможців або GI (народилися в 1901 – 1922); мовчазне покоління (1923 – 1942); покоління бумерів або бебі-бумери (1943 – 1963); покоління Х (1963 – 1983); покоління Y (1983 – 2003); покоління Z (2003 – 2023).
Заради цього вони готові йти "по головах" — для них абсолютно нормально конкурувати за роботу з колегами і йти неторованими стежками. Але також важливим фактором професійного розвитку для "зетівців" є баланс між роботою та особистим життям — для 74% так точно. Звісно, вертикальна кар'єра теж цікава, але вона має бути не нудною і не тривати довгі роки на одному місці. І, до речі, така кар'єра подобається не всім: опитування 1000 американських працівників, проведене програмною компанією Visier, виявило, що менше половини — 38% — хочуть стати менеджерами.
Зумерам важливо мати можливість не тільки працювати на хорошій роботі, але й робити значний внесок поза роботою — їх девіз "нічого не пропускати". 71% голосує за різноманіття в роботі, тому працедавцям буде вкрай складно вмовити їх на нудну механічну рутинну працю. А опитування Resource Solutions показало, що 73% працівників готові піти на скорочення зарплати або взагалі зі своєї поточної посади, щоб побудувати більш повноцінну кар'єру. Причому "більш повноцінну" саме з їхнього погляду, а не з позиції виконання бізнес-показників компанії. І це великий розбіг з попередніми поколіннями. Як і готовність "зетівців" цю кар'єру кардинально змінювати — в середньому тричі за життя, що частіше, ніж у попередників. І, звісно, не питаючи дозволу у поточного роботодавця та не узгоджуючи з ним свій кар'єрний шлях.
Проаналізувавши історію, вчені-засновники Теорії поколінь встановили, що розвиток поколінь повторюється! Приблизно через 80-річний цикл, за який встигає змінитися відповідно чотири покоління.
Що робити роботодавцям?
Керівникам старших поколінь доведеться змінювати власну управлінську роль, бо покоління "зет" не любить авторитарних або наполегливих керівників, які керують в стилі: "Просто зроби, як я кажу!". Все змінилося — новачкам потрібен оперативний та регулярний зворотний зв'язок, ще й частіший, ніж було до цього, бо покоління Z в кілька разів швидше обробляє інформацію.
За даними дослідження Center of Generation Kinetics 2018 року, 65% співробітників покоління Z хочуть отримувати зворотний зв'язок мінімум один раз в тиждень. Але при цьому, їм важливо, щоб тривалість зворотного зв'язку була не більше 5-10 хвилин. Що стосується подачі зворотного зв'язку, для 75% "зетівців" важливо, щоб фідбек їм надавали особисто, а не в онлайні. А ще їх мотивує можливість працювати на проєктній основі, щоб був простір для генерації та реалізації ідей.
Знову-таки, прагнення до свободи та різноманіття часто приводять їх до лав підприємців, 72% планують відкрити свою справу. Вони не згодні, що потрібні роки досвіду для доведення своєї цінності, а вірять в силу хороших ідей, інновацій та творчості. І, звісно, їм потрібні гроші. Поточний економічний стан та постійні кризи формують у "зетівців" бажання мати стабільну фінансову подушку. І підприємництво як реалізація принципу "Хочеш зробити щось добре — зроби це сам!", яким керується 71% представників покоління Z, дає таку змогу.
Американський психолог Джин Твендж, який теж досліджує тему поколінь, каже, що "вік дорослішання" у дітей нових поколінь затримується: "18-річні зараз поводять себе, як колись себе поводили 15-річні, а 15-річні поводяться більш як 13-річні. Дитинство зараз затягується".
Х'юстон, у нас проблеми!
Наразі покоління Z має тих менеджерів, що є представниками старших поколінь і працюють в компаніях вже давно. Це або їхні батьки, представники незалежного покоління X, або ідеалістичні міленіали, тож вірогідність виникнення непорозумінь величезна.
Тому на початку співпраці часто виникають конфлікти. Враховуючи більшу схильність "зумерів" до зміни місця роботи, вже зараз ми маємо багато звільнень та шалену плинність кадрів. А також вимушену необхідність перегляду деяких бізнес-процесів, аби втримати представників покоління Z у штатному розписі компанії. І тут постає головна проблема: а хто далі буде на ролях середнього менеджменту, якими так гидує покоління Z?
Можливо, нам допоможе ШІ — ну, хоча б з рутинними управлінськими завданнями на кшталт розподілення задач та складання звітності. Чи, може, покоління Z, яке поки має здатність змінюватися, зробить крок назустріч "розумній бюрократії". Або структури майбутніх компаній стануть такими пласкими, що матимуть лише одного керівника, все інше вирішуватимуть експерти. Зараз цю роботу вивозять в основному "ікси" та "ігреки", тобто ті, кому зараз 40 та більше років.
Війна та складна економічна ситуація спонукає зумерів прислухатися до вимог старших менеджерів, які самі звикли працювати багато і важко, але це не надовго... Все частіше в інтернеті ми зустрічаємо відгуки молодих працівників, які не готові до співпраці на умовах, з якими змирилися їх попередники:
Це означає, що роботодавцям доведеться добряче поклопотатись, аби залучити молодь: змінювати умови праці, конкурувати, бо наразі кількість молодих фахівців нечисленна, і більше її не стане. А чи вартує воно того — покаже час.
Текст: Тетяна Пашкіна
