Вас вітає Київ: які вакансії є для переселенців і скільки платять
Фото: ТиКиїв/Ігор Кузнєцов
Одним із основних критеріїв переїзду вимушених переселенців до міст-мільйонників є пошук роботи. "ТиКиїв" з'ясував: які вакансії пропонують ВПО в столиці, кого охоче беруть на роботу й що пропонують.
За даними Міжнародної організації міграції, кількість внутрішніх переселенців в Україні на кінець 2023 року становила 3,689 млн людей. Із них майже половина — це люди із Харківської та Донецької областей. Найчастіше, за статистикою, вони втікають від війни до Дніпропетровщини, Харківщини та Києва.
Столиця — не гумова, але місця всім вистачить?
Із державного бюджету на виплати для переселенців торік пішло близько 73 млрд грн. Та вже цього року політику держави зосередили на тому, щоб спонукати людей шукати роботу на новому місці. Під час соцопитувань, люди, які втратили дім, все частіше зазначають, що вичерпали свої заощадження, а отже, мають шукати заробіток. Чим більший мегаполіс, тим вищі шанси влаштуватися за фахом та знайти варіанти із гідною оплатою праці.
За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, у Києві проживає більше ніж 400 тисяч громадян України зі статусом ВПО. На обліку їх вполовину менше. У порівнянні з попереднім роком, це число дещо знизилося, зазначають на сайті Київської міської державної адміністрації.
Ми провели аналіз обліку та звітності кількості внутрішньо переміщених осіб, які зареєструвалися в Києві після початку повномасштабного вторгнення. Зафіксували, що внаслідок повернення на попереднє місце проживання, зняття з обліку, міграції та інших причин, кількість ВПО з чинними довідками зменшилася на 85 тисяч. На сьогодні на обліку в Києві перебувають майже 207 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Із них — понад 45 тисяч дітей. Найбільше внутрішньо переміщених осіб зареєстровані в Дарницькому районі — майже 34 тисячі, Дніпровському — 27 тисяч і Солом'янському — понад 23 тисячі, — зазначила заступниця голови КМДА Марина Хонда.
Які вакансії пропонують переселенцям?
За даними Київського міського центру зайнятості, за два роки повномасштабного вторгнення до них у пошуках роботи, звернулося майже 8 тисяч переселенців (7,7 тис.). Усі вони із різних областей України. Завдяки ваучерам і навчальним центрам, із них роботу отримали понад 2 тисячі людей зі статусом внутрішньо переміщеної особи.
Найбільше працевлаштовували у сфері торгівлі та освіти, на підприємствах переробної промисловості, в закладах охорони здоров'я, у державному управлінні й обороні,
Близько 230 внутрішніх переселенців змінили сферу роботи й навчилися нового фаху. Залучають ВПО й до громадських та інших тимчасових робіт, щоправда, поки що не масово. Статистика центру свідчить — долучили лише 31 людину.
Серед галузей для працевлаштування, переселенцям, які переїхали до Києва, пропонують в основному: роботу в гуртовій та роздрібній торгівлі та сфері обслуговування.
Шукають роботу переселенці не лише в Центрі зайнятості, але й на спеціалізованих сайтах. Ринок праці по всій Україні адаптувався до їхніх потреб, тож деякі організації пропонують вакансії одразу із житлом.
У Києві таких пропозицій на OLX (вкладка "Робота") ми знайшли щонайменше 20. Тут пропонують влаштуватися хостес, прибиральниками, працівниками в мережу пралень, адміністраторами. Чимало пропозицій роботи в хостелі, де людині пропонують опікуватися іншими мешканцями й слідкувати за порядком, надаючи при цьому койкомісце.
На порталі work.ua окремої категорії для переселенців немає, проте є чимало пропозицій для людей з інших регіонів. Їх пропонують у вкладці "Без резюме". Тут є більше за 9 тисяч вакансій. Здебільшого некваліфікованих: водії, прибиральниці, продавці в магазини одягу й косметики, майстри манікюру, перукарі, комплектувальники, експедитори, вантажники, інженери, касири, кухарі тощо.
В чергу за ВПО?
Уряд всіляко вдосконалює механізми, аби переселенці змогли знайти роботу на новому місці. Так роботодавців по всій Україні заохочують працевлаштовувати ВПО, отримавши за це компенсацію від держави.
Кабінет Міністрів збільшив загальну тривалість надання компенсації витрат з двох до трьох місяців роботодавцю за працевлаштування ВПО та до пів року — за працевлаштування ВПО з-поміж осіб з інвалідністю.
Влаштуватися можна за трудовим договором, за сумісництвом чи гіг-контрактом. Це — особлива форма залучення спеціалістів, яка поєднує ознаки трудового та цивільноправового договорів. Іншими словами, це система роботи, коли співробітників не приймають у штат, а запрошують на конкретні проєкти, де вони за визначені строки вирішують певні завдання. Сума компенсацій у 2024-му році теж зросла.
Якщо раніше компенсації виплачувалися, виходячи із суми 6700 грн на місяць, то відтепер такі компенсації прив'язали до розміру мінімальної зарплати, яка з 1 січня становить 7100 грн, а з 1 квітня — 8000 грн. Тобто, якщо роботодавець приймає на роботу ВПО, то наступного року він отримає право на компенсацію до 24 тисяч гривень за таку особу. Якщо це буде ВПО з-поміж осіб з інвалідністю, то такі виплати можуть сягати до 48 тисяч гривень на кожного відповідного працівника, — пояснила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна.
За даними Мінекономіки, у 2024 році держава виплатить роботодавцям 660 млн грн компенсації за облаштування 10 тисяч робочих місць для людей з інвалідністю.
Не всі готові працевлаштовувати переселенців?
Відверто — так, адже чимало працедавців невпевнені у тому, що переселенці затримаються на посаді довше ніж на місяць-два й не поїдуть назад у рідні міста. Особливо із проблемою постійного потоку кадрів зіштовхуються в сфері обслуговування й в б'юті-сфері. Так, Оксана Палагеча — власниця та директорка першого в Україні Центру підбору та навчання персоналу для індустрії краси розповідає, що через війну рівень фахівців значно знизився.
Із початком повномасштабного вторгнення величезна кількість і підприємців, і майстрів виїхали за кордон. Тобто головний ресурс цієї галузі поїхав. Залишилися майстри, які або нижчої кваліфікації, або менш досвідчені і так далі. Але водночас попит на б'юті-процедури в Україні впав, прослідковується така тенденція, що все більше клієнтів з середнім доходом (та нижчим за нього) роблять б'юті-процедури вдома, – розповідає Оксана Палагеча.
Загалом же переселенців-працівників б'юті-сфери (до решти сфер це теж релевантно) ділять на дві категорії: наймані працівники та підприємці. Й нині на нових місцях друга категорія все частіше перетворюється на першу. Хоч спроб релокувати бізнес теж чимало.
З початком повномасштабного вторгнення працедавці готові були брати всіх, потім була така тенденція, що майстрів-переселенців не дуже хотіли наймати, тому що вони не прив'язані до місця: вони сьогодні працюють, завтра — зібралися, поїхали і вже в іншому місці. Були періоди, коли спостерігалася міграція майстрів, які переїхали, приміром, з Харківської, Херсонської, Запорозької, Дніпропетровської областей. Більшість цих майстрів, спершу зупинялася, наприклад, в Києві, а потім їхала на захід України. Тобто це нестабільний кадровий склад, – пояснює директорка першого в Україні Центру підбору та навчання персоналу для індустрії краси.
Ті, хто були власниками чи керівниками бізнесу за можливості перевозять обладнання салонів — організовують та відкривають підприємства у нових містах (релокуються). Порахувати перевезені бізнеси — непросто, адже головним маркером підрахунку є реєстрація ФОП: його реєструють за місцем прописки, а діяльність можна здійснювати по всій Україні.
Кожна робота має свою вартість
Зарплата у столиці й регіонах відрізняється. Детально про оплату праці й потребу в кадрах ми розповідали у матеріалі "Шукаємо роботу в Києві: вакансії та зарплати на столичному ринку праці 2024". Лише зазначимо, що чимало працедавців готові наймати переселенців навіть без досвіду роботи й допомагають адаптуватися на новому місці (окрім житла, деякі компанії пропонують новим колегам роботу із психологом і медичний пакет).
Столична служба зайнятості пропонує громадянам зі статусом ВПО, незалежно від віку, отримати ваучер на навчання — документ, що дає змогу безоплатно підвищити кваліфікацію або отримати новий фах за затвердженим переліком зі 124 професій і спеціальностей. Подати заявку можна в паперовому або електронному вигляді. Після проходження навчання видають диплом державного зразка про освіту.
Тим, хто не готовий іти в найм, держава пропонує низку варіантів, як заново відкрити свою справу.
У межах реалізації урядового проєкту "єРобота" служба зайнятості супроводжує дві грантові програми, якими можуть скористатися ВПО: "Власна справа" — розмір мікрогрантів становить від 50 до 250 тис. грн та "Грант для ветеранів" — передбачає три варіанти надання безповоротних коштів на суми, які не можуть перевищувати 250 тис. грн, 500 тис. та мільйона грн відповідно. Впродовж трьох років підприємець "повертає" отриману суму коштів, сплачуючи податки та збори за працевлаштованих.
Текст: Ксенія Середа
