Захмарна конкуренція: чи варто сьогодні йти в IT?
На ринку праці завжди були сфери, які лідирують за кількістю вакансій та рівнем зарплат. Приміром, у 2000-х це була банківська справа. Утім, галузь IT — вільна від зайвої бюрократії, ще й здобрена європейськими зарплатами, — перехопила тоді пальму першості. А ось чи втримує її сьогодні? З'ясуємо!
Свіжа кров: які шанси стати студентом IT
Бум IT-сфери збігся з початком війни в Україні. Школярі затято пробивалися на технічні факультети вишів, часто — з метою шукати щастя за кордоном. Шалений попит мали такі напрямки: прикладна математика, програмування, комп'ютерна інженерія тощо. Авжеж, і конкурси були нещадними: за даними КПІ, у 2014 році "Економічна кібернетика" посіла друге місце за прохідним балом, а вступ на "Комп'ютерну інженерію" з балом ЗНО, нижчим за 570 — шанс на мільйон.
Домінування IT не вщухало аж до кінця 2010-х: як підрахувало Міністерство освіти і науки України, аби пройти на бюджет за спеціальностями "Право", "Інженерія програмного забезпечення", "Економіка", "Сфера обслуговування" або "Філологія", треба було скласти ЗНО бодай на 180 балів! Як варіант — податися в регіональні виші, де прохідний мінімум не такий високий. Приміром, власні цифри наводив Центральноукраїнський національний технічний університет у Кропивницькому.
Середній бал ЗНО на бюджетні місця в ЦНТУ (2019 / 2020):
- “Комп'ютерна інженерія” — 156.83/161.67
- “Кібербезпека” — 176.17/163.73
Ті, кому не пощастило з бюджетом, завжди мали змогу піти на контрактну форму навчання — авжеж, за умови, що сімейний гаманець витримає щорічну оплату в 40–50 тис. грн.
Навіть щасливим власникам дипломів про вищу освіту усе одно не уникнути регулярних курсів з перекваліфікації: від тижневих марафонів до державних ініціатив. Така вже динаміка розвитку IT — нові дива техніки з'являються щодня.
Фінансова "корона": як IT осідлали пандемію
А як щодо 2020-х? Чи похитнув лідерство IT-спеціальностей сумнозвісний коронавірус? Як не дивно — зовсім ні! Навпаки, як показала статистика, пандемія COVID-19 лише зміцнила позиції інформаційних технологій. Найдужчого удару тоді зазнали туризм та готельно-ресторанна справа — натомість вимушена діджиталізація вивела на ринок праці сотні тисяч молодих розробників, дизайнерів та тестувальників.
Під час карантину українські аутсорсери зірвали справжній куш із грандіозних прибутків міжнародних техногігантів. Як з'ясувала Wall Street Journal, грошовими лідерами стали Apple, Microsoft, Amazon, Meta (материнська компанія Facebook/Instagram) та Google: їхній сукупний дохід виріс на 20%, а прибуток — на 24! Корпорації суттєво заробили на e-commerce, у якій працювало чимало наших співгромадян. Цей фактор неабияк поліпшив становище українського сегмента ІТ.
E-commerce (електронна комерція) — це галузь економіки, відповідальна за купівлю-продаж в Інтернеті: просування продуктів, рекламу, фінансові транзакції та торговельні угоди.
За даними DealBook 2021, наші технологічні компанії у 2020 році залучили рекордні $571 млн інвестицій! Як наслідок, IT-царина потребувала все більше спеціалістів. Тоді був чи не найсприятливіший момент для "входу в ІТ": на щомісячні 10–12 тис. вакансій порталу DOU відгукувалася лічена кількість фахівців. Рекрутери морочилися з тим, як заманити людей на нові проєкти. Ринок був перегрітий, платня — на рівні керівників не-ІТ компаній.
From russia with Love: чи вбила війна український сектор IT
Утім, пандемія зі світового лиха за два роки перетворилася на сезонну застуду. Компанії почали активно повертати працівників у офіси: за іронією долі, цю тенденцію у 2021 році започаткували ті самі гіганти, які випускали сервіси для віддаленої роботи, навчання, шопінгу та розваг. Ринок діджитал-продуктів почав стрімко обвалюватися, і боси взялися скорочувати персонал. Контракти не подовжили й аутсорсерам — це зменшило кількість вакансій і в українських ІТ.
За даними спеціалізованого сервісу Layoff.fui, у 2023–2024 роках ситуація лише загострилася: торік 263 тис. IT-фахівців по всьому світу втратили роботу, а з початку 2024 року вже скоротили 56 тис. айтівців.
Ще сильніше сферу похитнуло повномасштабне вторгнення. Міжнародні клієнти не бажали ризикувати, співпрацюючи з державою, де триває гаряча фаза війни. Блекаути, мобілізація, заборона чоловікам перетинати кордон, що зробило неможливими відрядження для наших програмістів — усі ці чинники буквально знищували український ІТ-сегмент.
Однак чи винищили? І чи поменшало охочих долучитися до "професії майбутнього"? На це питання лаконічно відповіли аналітики Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського. Статистика "вишу № 1 в Україні" за рейтингом "Євроосвіти" засвідчила: саме у 2022 році "Інженерія програмного забезпечення" нарешті обігнала багаторічну лідерку — "Журналістику".
Бакалаври vs. самородки: чому IT-освіта — вже не перевага
Ба більше, рік по тому лідерство з попиту в ІТ-роботодавців несподівано перехопили нетехнічні спеціальності. У топи сервісів з пошуку роботи різко ввірвалися відповідні фахівці — фінансисти, юристи, ейчари тощо. До прикладу, маркетологам у 2023 році загалом пропонували понад 500 вакансій — а це втричі більше, ніж мали в доступі DevOps-інженери!
DevOps (development + operations) — це методологія, спрямована на взаємодію програмістів і системних адміністраторів, аби підвищити частоту випуску продуктів.
DevOps engineer — фахівець, який автоматизує життєвий цикл продукту (проєктування, розробка, тестування, підтримка тощо).
Чому так? Річ у тому, що донедавна найбільше вакансій продукували аутсорсери, байдужі до нетехнічних посад. Однак за останні роки побільшало компаній, які готові створювали нові продукти з тими хто наразі "на бенчі", тобто на лаві запасних — без проєктів. Такий формат якраз потребує бухгалтерів, менеджерів з продажу й маркетологів. Саме тому в фаворі тепер вони, а не розробники чи тестувальники. І цей тренд триває донині.
Відтепер ІТ доступні для всіх: навіть люди без спеціалізованої освіти можуть пробитися в ІТ-компанії на нетехнічні посади, а розробники — стати частиною ІТ-підрозділів великих банків або Tech-компаній мобільних операторів, ритейлерів тощо.
І хоч досвідчені програмісти досі з ностальгією згадують часи, коли за ними шикувалися черги рекрутерів — нині змінилося все. Тепер навіть новачок складає повноправну конкуренцію — ним можеш стати й ти. Успіху!
Тетяна Пашкіна