Алкоголізм - це хвороба. Як працює мозок людини з цією залежністю?
Фото з ресурсу America's Rehab Campuses
"Не кожна людина залежна, але кожен залежний — людина" (автор невідомий)
З початком повномасштабного вторгнення близько 30% українців зізналися в тому, що стали частіше вживати алкоголь. В цьому ж опитуванні 82% респондентів зазначили, що вони п'ють алкогольні напої.
За припущенням, до 1 млн українців має алкогольну залежність. Станом на 2020 рік майже 441 тис. осіб були під наглядом в диспансері з розладами психіки та поведінки через алкоголізм. Щороку від пияцтва помирає більш як 40 тисяч осіб.
Ми вирішили розібратися в тому, як виникає алкогольна залежність, які процеси та структури мозку пошкоджує тривале вживання алкоголю.
Пояснити нам, як працює мозок залежного, ми запросили Вадима Мельника, голову секції залежностей УАКПТ (Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії), психолога, що спеціалізується на терапії залежностей, співзасновника Центру "СВІТИ".
Вадим Мельник Голова секції залежностей УАКПТ (Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії), психолог, що спеціалізується на терапії залежностейБудь-яка залежність — це хвороба, бо з її перебігом виникають зміни в роботі головного мозку і в психологічному стані. Через вживання в людини змінюється характер, з'являється нова, надалі девіантна (соціально небезпечна) поведінка, погіршується загальний стан здоров'я та добробуту. Вживання однією людиною має згубний вплив як на близьких родичів, так і на оточення в цілому.
Психофізіологічний розвиток залежності
Важливо розуміти, що алкогольна залежність розвивається за певним фізіологічним механізмом.
Вона вражає мезолімбічний шлях ("шлях винагороди") у передньому мозку. Коли ми робимо щось приємне, з мезолімбічного шляху вивільняється дофамін. Цей нейромедіатор одночасно відповідає як за задоволення, так і за мотивацію.
В нормі, людина може контролювати процес отримання задоволення через насичення. Поївши піци чи погравши в комп'ютерну гру, ти припиняєш це робити, коли відчуваєш насичення. Частина мозку, яка відповідає за це рішення — лобна кора. Вона також відповідає, зокрема, за усвідомлене мислення та здатність контролювати свої дії.
Однак, у залежного цикл "дія-насичення-зупинка дії", коли людина отримала достатньо задоволення, порушується. Це пов'язано з тим, що мезолімбічний шлях сполучає дві частини мозку: вентральну область покришки та смугасте тіло базальних гангліїв. З часом та за регулярного вживання, базальні ганглії більше не активуються іншими збудниками, окрім речовини. Залежна людина перестає контролювати пияцтво, бо просто не відчуває насичення.
В цьому механізмі залучена також амигдала, або мигдалеподібне тіло — структура мозку, що відповідає за страх та відіграє значну роль у формуванні емоцій. Алкоголь у великих дозах пригнічує нашу емоційність. При цьому у тверезому стані залежні часто відчувають стрес, дискомфорт і бажання знову випити, через перезбудження амигдали.
Які виділяють стадії залежності?
Їх три. Перша стадія — це зловживання. Коли процес залежності ще знаходиться на психологічному рівні й описані вище структури задіяні, але мезолімбічний шлях не порушений, лобна кора контролює насичення та розпізнає сп'яніння. Однак людина вже має емоційний потяг до випивки та прагне вживати. Фізіологічно організм вже звикає до речовини, при цьому росте його толерантність до кількості алкоголю. Тобто людина швидше п'яніє.
Також вона починає втрачати дозовий та ситуаційний контроль: може випивати частіше, ніж раніше, або почати вживати кожного дня після роботи. Або збільшувати дозу, умовно, не дві пляшки пива, а вже чотири чи більше. Чи хотіти випити в ситуаціях, що цього не передбачають, наприклад, під час зустрічей з друзями в кафе, коли є вибір.
На розвиток алкоголізму на цій стадії також вказують такі ознаки: в людини погіршується блювотний рефлекс при алкогольному отруєнні; на ранок після пиятики вона не пам'ятає, скільки випила та що робила після певної дози.
Про початок другої стадії свідчить абстинентний синдром, який з'являється в залежних на ранок або під час тверезішання. В народі це називають похміллям: коли для того, щоб пройшли неприємні відчуття, треба ще випити. Це вже ознака фізіологічної залежності й порушення роботи мезолімбічного шляху. Часто детоксикація та реабілітація в центрах лікування залежності починаються саме на цій стадії. Нагадаємо, раніше ми робили підбірку київських центрів, де лікують залежності.
І третя стадія — розвиток алкогольних енцефалопатій. Тобто незворотних змін в структурах мозку, що запускають розлади мислення, мовлення, координації, саморегуляції, й вже переважно не лікуються. Але, примітно, що людина з тривалою залежністю швидше помирає від супутніх хвороб, ніж досягає третьої стадії залежності. Вона спочатку втрачає працездатність та дієздатність від наслідків енцефалопатій.
Чи допомагає алкоголь долати стрес?
Так, оскільки алкоголь змінює діяльність амигдали, то при сп'янінні людина менше відчуває стрес, тривожність та страх. Це одна з причин, чому люди з психологічними травмами, розладами, чи ветерани з ПТСР, схильні до вживання. Однак це спосіб допомогти собі тут і зараз зі шкідливою перспективою. Адже, мозок залежного накопичує перезбудження від нездорової діяльності різних структур, задіяних в "шляху винагороди". Таке перезбудження шкідливе і з часом вимагає все більшої кількості речовини для його підтримки.
Коли людина вживає, то їй стає простіше. Але в довгостроковій перспективі це призводить до розвитку розладів, — зі слів Вадима Мельника.
З початком повномасштабного вторгнення люди стали більше вживати, однак це не означає, що у всіх розвинеться алкоголізм. Оскільки алкогольна залежність, на відміну від інших, може формуватися десятиліттями.
Про те чому залежному важко перестати вживати та як лікують алкогольну залежність ми зробили окремий матеріал, також за участі Вадима Мельника — психолога, що спеціалізується на терапії залежностей.
