Кракен, Пірола та Флірт: чому штами коронавірусу мають такі дивні назви
Фото: Freepik
У Києві зростає кількість тяжкохворих на COVID-19. КМДА повідомляє, що за останню добу до столичних лікарень надійшли 34 пацієнти! У місті найбільше лютують штами "Омікрон" та "Флірт". Але звідки всі ці назви? З'ясуймо!
Читай також: Де і чим вакцинуватися від COVID-19
Минуло 4,5 року, відколи в Україні зареєстрували перший випадок коронавірусної інфекції. Пандемія завершилася — проте хвороба нікуди не зникла і стала радше сезонною, як-от грип. Як пояснює Мінздоров'я України, актуальні рекомендації такі:
- людям віком до 75 років та без супутніх захворювань варто отримати одну дозу вакцини без ревакцинації;
- люди з груп ризику потребують ревакцинації кожні 6-12 місяців.
Вірус SARS-CoV–2, який спричиняє COVID-19, постійно мутує. Тож за останні чотири роки ми познайомилися з безліччю його різновидів: Альфа, Дельта, Омікрон, Кракен, ба навіть ФЛіРТ...
Усе почалося з А і В — двох найперших форм SARS-CoV–2, які були виявлені в Китаї наприкінці 2019 року. Проте вони поширювалися і мутували — так вірус набував варіантів і субваріантів. Тому до їхніх назв експерти з Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) додавали цифри: A.1, B.2.27, B.1.351 тощо.
Така система неймінгу давала зрозуміти, від якого підвиду походить той чи інший штам вірусу. Вченим таких найменувань було достатньо. А ось далекі від науки люди часто плутали ці назви. Тому й почали вигадувати спрощені означення варіантів та субваріантів. Приміром, так з'явилися "британський" і "південноафриканський" варіанти — бо саме в цих регіонах їх виявили вперше.
Утім, такі "географічні" назви могли затаврувати цілі країни. У роки пандемії саме COVID-19 став причиною антиазіатського расизму та ксенофобських нападів через походження хвороби. У США вихідців зі Східної Азії переслідували за буцімто поширення "китайського вірусу".
А в березні 2021 року сталася масова стрілянина в Атланті, внаслідок якої загинуло вісім осіб східноазіатського походження. І президент США Джо Байден підписав закон про запобігання злочинам на ґрунті ненависті, пов'язаним із COVID-19.
Отож у 2021 році ВООЗ мусила оновити систему неймінгу. Тоді найбільш загрозливим варіантам COVID-19 присвоювали назви з літерами грецького алфавіту. Це спростило комунікацію з населенням, хоч у наукових назвах вірус досі містив багато чисел.
Звідси й назви Альфа, Бета, Гамма і Дельта. Водночас окремі літери довелося відкинути, зокрема:
- ті, що могли спричинити плутанину — наприклад, Nu (англійською звучить як "новий");
- букви, чутливі для певних частин світу — як-от Xi, суголосне з прізвищем голови Китаю Сі Цзіньпіна.
Зрештою система неймінгу дала збій. Чому? Бо з'явився новий штам — Омікрон. Він об'єднав чимало інших мутацій, що легко передавалися, швидко еволюціонували та вміли долати імунітет. Наприклад, XBB.1.5 був також субваріантом Омікрону. Щоб не плутати населення, цей підвид назвали Кракен — на честь агресивного морського чудовиська зі скандинавського фольклору.
Передостанньою неофіційною назвою, поширеною і в Україні, стала Пірола (BA.2.86). Цей субваріант назвали так не тому, що він сильно розповсюджувався (як Кракен), а тому, що мав 30 мутацій. Пірола — це астероїд. А водночас — поєднання двох літер грецького алфавіту: Пі та Ро.
То звідки назва "ФЛіРТ"?
Як не дивно, тут жодної романтики — суто наука. Назву "FLiRT" придумав доктор філософії, професор еволюційної біології в Університеті Гвельфа в Онтаріо Т. Раян Грегорі. Вона позначає мутації в шиповому білку (S-білку або спайк-білку), який дозволяє вірусу прикріплюватися до клітин тіла людини.
Штам FLiRT науковою мовою — це F456L, V1104L і R346T. Або:
- фенілаланін (F);
- лейцин (L);
- аргінін (R);
- треонін (T).
Вчені припускають, що мутації FLiRT дозволяють вірусу краще уникати нашого імунітету. Тому, якщо тобі зле, і ти почуваєшся якось незвично — не слід затягувати з візитом до сімейного лікаря!
Читай також: Від яких хвороб можна вакцинуватися безплатно
