"Я вірю, що зможу вплинути на показник читання в Україні". Інтерв'ю із засновником книгарні Readeat
Фото: Ігор Кузнєцов
У Києві нарешті відкрилася одна з найбільших книгарень України — Readeat (вул. Антоновича, 50). Це двоповерховий простір, де на полицях стрункими рядами виставлено приблизно 8 000 книг. А ще тут роблять каву (у власній кав'ярні), продають смаколики та проводять музичні вечори. Ми поспілкувалися із засновником книгарні Дмитро Феліксовим.
Дмитро, у своїх соцмережах ви постійно називаєте себе мрійником та романтиком. Але ви ще й успішний бізнесмен. Окрім того, я пам'ятаю як ви писали, що за усіма дослідженнями, Україна посідає чи не останнє місце за кількістю придбаних книжок на душу. То як ви на це все наважилися?
У цих дослідженнях багато відносних показників: кількість населення, видавництв, проданих видань тощо. І дійсно, фінальні результати були не на нашу користь — картина, як то кажуть, плачевна. Але чому я все ж таки взявся за цю справу: бо я побачив у цих невисоких показниках потенціал. Поміркуй сам, от що робити на ринку, який вже сформований, де клієнти визначені?..
Тобто ви хочете самі формувати ринок?
Так! Я хочу сам впливати на його розвиток. І найголовніше — я відчуваю як це зробити. Взагалі, книжковий ринок — він достатньо немалий, експерти оцінюють його в $100 млн. І хоча це показники ще довоєнні, проте вже у цьому році ринок майже відновився. І ці показники ще будуть зростати.
Тобто, з точки зору бізнесу я бачу в цьому певні можливості. Я знаю, що у нас є категорія людей, яка читає багато. Але існує й друга категорія, яка перебуває від цього в одному кроці.
То треба їх підштовхнути?
Так. Мені було дуже цікаво, чому вони не читають. І я зрозумів, вони просто не можуть знайти відповідь на просте запитання: "Що почитати?".
Ви думаєте, що отак все просто?
Я в цьому впевнений! Бо питання дійсно просте, але вони не отримують на нього належної відповіді. Не знаходять її ні ззовні, ні всередині себе. Тож я, разом із Readeat, допомагатиму їм у виборі.
Водночас я не збираюся бути ментором чи провідником, я просто створюю приязний інтерфейс, у якому і запит формується, і відповідь знаходиться. Але ми не є авторами відповіді, і я не претендую на експертність у цьому питанні. По типу, вам потрібно прочитати ось це, щоб… Ні. Я лише буду ділитися власним досвідом.
Щось на кшталт, книги, які вас сформували, як підприємця?
В точку. Можу одразу назвати декілька. Це трилогія Теодора Драйзера ("Фінансист", "Титан", "Стоїк"), це книга Філа Найта "Взуття-буття", книга Говарда Шульца про розбудову Starbucks — "Усе починалося з чашки кави". І це все книги про підприємців, які не боялися мріяти. Мріяти й працювати.
Я б сказав, що це класика.
Саме так. Це книги про людей, які мали щось на меті, мали потужне бажання змінити реальність. Тобто вони певним чином створювали магію.
Всього три складові: у тебе повинен бути хист, ти маєш цим захоплюватися, і ти маєш творити магію. В книгах про все це є.
Щодо мене, то я вмію розбудовувати сервісні бізнес-моделі, я реально захоплююсь книгами, а коли тримаєш у руках книгу — то і є магія, бо ти ніби потрапляєш в інший вимір.
Тож моя головна обіцянка: ви залишитесь задоволені своїм вибором. Ми вам у цьому допоможемо. А от яку саме книгу ви візьмете — то вже буде питання вашого внутрішнього запиту.
Я вірю, що зможу вплинути на показник читання в Україні! Мені цього хочеться.
Як людина, що зважено підходить до всього, ви, напевно, розуміли, з якими проблемами доведеться зіштовхнутися на шляху до власної суперкнигарні. Чи було щось таке, чого навіть ви не очікували?
Співробітництво з видавництвами. На мою думку, вони повинні бути більш доброзичливі щодо новостворених незалежних книгарень. Ми всі розуміємо, що це бізнес. Продавці захищають свою підприємницьку діяльність, тому висувають певні умови для співробітництва. І ці умови в переважній більшості (не хочу зараз нікого образити!) доволі непрості.
Проте я провів велику кількість перемовин, і багато хто пішов мені назустріч. Далі мені ті умови, якими я дуже сильно задоволений. Але якщо брати ситуацію загалом, то над цим треба ще багато працювати. Важливо, щоб на цьому ринку були умови, які не топитимуть бізнеси фінансово. Адже книгарні мають велику собівартість. Це і оренда, і комунальні сплати, і заробітна платня працівникам. Тож, повторюся, все непросто. Але дуже цікаво (сміється).
Як ви формуєте свої полиці?
О, це процес нескінченний, як мені здається. Ми перед самісіньким відкриттям ще продовжували отримувати від видавництв книги. Ми їх, звісно, розклали, але, думаю, поки що неідеально. Будемо надолужувати у процесі.
До речі, на першому поверсі у нас створено 36 комірок — за жанрами, де ми репрезентуємо найцікавіше. За це відповідають мої котики-працівники. Вони самі обирають що і як. На свій смак. Влада на полицях належить лише їм.
А яка ваша загальна цінова політика?
Ми продаємо книги виключно за цінами видавця. Тобто він нам каже: "Вартість цієї книги 300 грн" — за ці гроші ми її й продаємо. А заробляємо ми на внутрішній знижці, яку вони нам надають. Ця маржа, звісно, інколи дуже недостатня. Але маємо те, що маємо.
До речі, на сайті й у магазині у нас одна ціна на книги. Це наша принципова політика.
