Наші вистави про те, що відбувається у нас в країні: інтерв'ю з художнім керівником "DSP"
Фото: фейсбук-сторінка Театральна спільнота DSP
Чим живе театральна спільнота в Києві сьогодні? За відповіддю на це запитання ми звернулися до театральної спільноти DSP, які створюють поетичні вечори, вистави та перфоманси різними мовами.
Алекс Боровенський — художній керівник спільноти розповів нам про перші поетичні вечори, про роботу з Нацгвардією та про жагу до творчості у бійців. Ми також поговорили про поетичні вечори різними мовами та про рефлексію війни у творчому репертуарі спільноти.
Як все почалося?
Театральна спільнота DSP розпочалася десь у 2012 році із серії поетичних вечорів. Я на той час навчався в одній з театральних студій Києва і стало цікаво разом з колегами почитати вірші на широку публіку. П'ять років ми робили різноманітні поетичні вечори, а потім у 2017 році я поставив першу поетичну виставу "Від(ро)дження", ми зафіксували нашу офіційну назву "театральна спільнота DSP" і все почалося по-справжньому.
Фото: DSP
Про місію спільноти
Місія театральної спільноти DSP закладена в її назві. DSP — це абревіатура та парафраз відомого фільму "Спільнота Мертвих Поетів". Ми змінили в англійській назві порядок слів і вийшло DSP, тобто Dead Society Poets — Поети Мертвого Суспільства. Коли ми розпочинали діяльність спільноти, українське суспільство було достатньо інертне, і нам дуже хотілося створити театр з активною громадянською позицією. Усі наші вистави поетичні, але так само усі наші вистави про те, що відбувається у нас в країні, про те що нам болить.
Ну і ще в нас в спільноті є жарт такий: "Для того, щоби твої вірші потрапили в програму театральної спільноти DSP ти маєш бути або вже мертвим, або Жаданом (тобто заочно зарахований до поетів-небожителів)". Ми завжди кажемо: "Читайте гарні вірші" і ось з цими гарними віршами ми й знайомимо глядача.
Хто бере участь у виставах?
Наразі в трупі театральної спільноти DSP близько 20 акторів. Це здебільшого незалежні актори або актори незалежних театрів. У нас грають актори з ProEnglish Theatre, ТоТеатру, театру Veritas, театру на СОЛО, Малого Театру. Зараз один з наших акторів перебуває в лавах ЗСУ, боронить країну зі зброєю в руках (іноді присилає мені вірші, записані на передовій). Прийшло багато нових акторів з різних колективів. Усіх поєднала любов до поезії та України.
Про роботу з Нацгвардією та творчість бійців
З Київським Інститутом Нацгвардії України ми почали співпрацю у 2023 році. Першою виставою, яку ми показали хлопцям і дівчатам з Нацгвардії, стала наша легендарна вистава "Від(ро)дження". Нам видалося, що вистава про трагічну долю поетів Розстріляного Відродження та червоний терор — це те, що майбутні нацгвардійці мають побачити та проговорити.
Нас дивилося більше сотні бійців, після вистави було чудове і глибоке обговорення. Зараз домовилися щомісяця показувати там усі наші вистави з репертуару. Також з наступного місяця починаємо курси психодрами для майбутніх бійців — акторські вправи для упередження ПТСР. Хочемо долучитися до роботи їхнього поетичного клубу (бійці вірші пишуть, уявляєте?) Зараз цей напрям роботи нашої театральної спільноти для мене один з найважливіших та найпріоритетніших.
Світ театру під час війни
Рефлексії на тему війни у нас були задовго до повномасштабного вторгнення. Війна була поруч, війна була у повітрі. Мистецтво не могло цього не відображати. Скажімо, у фіналі вистави "Стусанина" за віршами Василя Стуса на сцені з'являється танк (іграшковий, на радіокеруванні, але все ж). Він переїжджає всіх і вся, але єдине, що він не може переїхати — це українську землю, яка теж є частиною сценографічного рішення вистави. Ми коли грали цю "Стусанину" в Херсоні, то землю для вистави накопали в тому самому парку, де потім русня розстріляла ТРО.
Або, скажімо, вистава "Від(ро)дження". Ми відродили її після повномасштабного вторгнення, не змінили в ній жодного слова, жодної мізансцени, але як вона зазвучала зараз! Коли в передостанньому вірші автор каже: "Чую в тій Бусі забуті слова..." (а вірш написаний Михайлом Семенком ще в 1912 році), або коли акторка в кульмінаційний момент каже пророчі слова Олени Теліги: "У ворогів все та ж мова...".
Про мовну різноманітність у театральній спільноті
Наразі усі чотири вистави з репертуару театральної спільноти DSP — українською мовою. Ми взагалі з 2017 року поетичні заходи російською мовою не проводимо. У мене друг тоді загинув в АТО і війна стала зовсім поруч. Так і до цього часу стоїть.
Іншими мовами ми проводили й проводимо поетичні вечори. У нас були вечори французької поезії, вечори латиноамериканських поетів (ми дуже дружимо з видавництвом Compás і вони підкидають нам актуальні поети Латинської Америки). Але найчастіше, звісно, вистави іншими мовами — це поетичні вечори англійською. У нас навіть фірмова серія є — English Songs as Comedy. Це коли рядки відомої пісні виконуються зі сцени як комедійний скетч. Іноді такі покази збирають більше глядачів, ніж наші поетичні вистави. І мені здається, що це правильно. Ми ж у НАТО і в Євросоюз ідемо. Он і Зеленський вже указ підписав.
Але водночас я бачу колосальний інтерес до культурного продукту українською мовою. Тут і зараз, під час війни, з'являється ціла генерація молодих талановитих поетів. Мова країни міняється тут і зараз. Тому наразі репертуар театральної спільноти DSP на 90% україномовний.
На які вистави нам очікувати влітку
15-16 липня у Києві запланований великий театрально-поетичний фестиваль Українська Поетика в центрі Леся Курбаса, де можна буде побачити усі чотири вистави театральної спільноти DSP.
"КО:ЛІНА" за віршами Ліни Костенко. Вісім дівчат в нічних сорочках, одне двоповерхове ліжко. Історія про віднайдену пам'ять поколінь. Історія про долю Країни через долю Жінки.
"Віч'на'Вічність" за віршами Юра Іздрика. Дослідження стосунків трьох пар через вірші Іздрика. Пристрасть, втрата, втома, жадання. Війна, яка приходить у стосунки.
"Від(ро)дження" за віршами поетів Розстріляного Відродження: Семенко, Зеров, Хвильовий, Плужник та інші. Поетичний квартирник у Харківському будинку Слова, звідки один за одним починають зникати поети. Майже Агата Крісті в Харкові 1920-х.
"Стусанина" — найпопулярніша вистава театральної спільноти DSP. Вірші Василя Стуса під музику Rammstein. Маскулінна вистава, дослідження природи чоловіка та моменту вибору. Вісім напівоголених чоловіків та сцена, засипана українською землею.
А ще на фестивалі будуть поети Олександр Михельсон та Марина Пономаренко, тренінг та фінальний показ Kurbas Lab і багато всілякого цікавого. Читайте гарні вірші. Все буде Україна!
