Що таке амбідекстрія: більше, ніж здатність працювати обома руками
Фото: ZME Science
Лише близько 1% населення світу має амбідекстрію — вроджену здатність однаково добре володіти правою та лівою руками. Доволі корисна та незвична особливість, чи не так? Однак амбідекстрія, при усій її зовнішній привабливості, має і неочевидні прояви: такі люди схильні до внутрішніх суперечностей, вони швидше втомлюються, а в дитинстві можуть мати проблеми з письмом, читанням і мовленням.
Ми дізналися у нейропсихологині Ольги Драговоз, чи завжди володіння обома руками свідчить про вроджену амбідекстрію та як ця здатність впливає на мислення її носія. Також ми поспілкувалися з Дар'єю Грицик — учителькою початкових класів, яка завжди пише правою рукою в зошиті, а для письма на шкільній дошці майстерно використовує ліву.
Норма чи відхилення
За словами нейропсихологині Ольги Драговоз, ведуча рука в більшості дітей формується у віці близько семи-восьми років.
"Цей момент важливий з погляду здоров'я нервової системи, адже саме тоді завершується дозрівання міжпівкульних взаємодій".
Експертка додає, що амбідекстрія буває двох типів:
- Вроджений, коли людина однаково володіє і правою, і лівою рукою. Такий тип зустрічається приблизно в одного відсотка людей і є варіантом норми.
- Компенсаторний, коли до семи-восьми років не сформувалася ведуча рука — ні права, ні ліва.
"Це свідчить про певну незрілість мозкових структур і може бути ознакою проблем розвитку, а не особливого дару. У таких дітей частіше спостерігаються труднощі з письмом, читанням, концентрацією уваги та мовленням", — пояснює нейропсихологиня.
Талановиті, але швидко втомлюються
Ольга Драговоз зауважує, що здатність однаково добре володіти обома руками не завжди свідчить про амбідекстрію.
"Ми можемо плутати амбідекстрію з гарною координацією тіла, коли людина завдяки тренуванням розвинула швидкість реакцій і злагоджену роботу обох рук, що характерно для спортсменів чи музикантів. Це не змінює базової латералізації, але дозволяє легше виконувати побутові завдання та менше виснажуватись", — пояснює експертка.
З погляду нейропсихології, шульгам та амбідекстерам легше опановувати бімануальні види діяльності, як-от гра на музичних інструментах чи спорт. Мислення в таких людей вирізняється більшою гнучкістю — вони використовують різні підходи до розв'язання завдань.
"Водночас їм складніше автоматизувати письмо, читання та мовлення, а через інтенсивніше використання міжпівкульних зв'язків вони швидше втомлюються, — каже Ольга Драговоз. — Дослідження також показують, що у справжніх амбідекстерів мозолисте тіло, яке з'єднує праву та ліву півкулі, зазвичай товстіше і має більше нервових волокон. Це сприяє кращій координації, але й підвищує навантаження на нервову систему".
Чому еволюція вибрала праву руку
Те, що більшість людей на планеті є правшами, пояснюється анатомічними особливостями тіла — сама еволюція посприяла "працездатності" правиці.
"У людини кровообіг у лівій частині тіла, зокрема у верхніх відділах, шиї та голові, значно інтенсивніший, ніж у правій. Це пояснюється тим, що в більшості людей серце розташоване зліва, так само як і підшлункова залоза та селезінка", — пояснює Ольга Драговоз.
Будова людського тіла сприяє тому, що система обмінних процесів у лівій частині верхньої половини тулуба дозріває раніше та формується повноцінніше. З погляду еволюції, ліва півкуля мозку стала домінантною спочатку в руховій сфері, а згодом — і в мовній, яка ґрунтується на руховій активності, що й зумовило її провідну роль у більшості людей.
"Якщо ліва півкуля мозку є домінантною, то саме права частина тіла координується краще, що безпосередньо пов'язано з особливостями роботи нервової системи та перехресною організацією нервових шляхів. Тому більшість людей на планеті — правші, і це є еволюційною нормою", — каже нейропсихологиня.
"На папері пишу правою, а на шкільній дошці — лівою"
Ще в ранні шкільні роки Дар'я Грицик помітила, що її ліва рука — не менш продуктивна, ніж права, а в деяких справах залучати її навіть зручніше.
Коли ти усвідомила свою амбідекстрію?
Насправді я ніколи про це не замислювалась. Але ще в початкових класах однокласники помічали, як я щось роблю лівою рукою, і не могли повторити це. Я ж могла оперувати й лівою, і правою.
Утім, мені здається, що я не той рідкісний вид вродженого амбідекстера, і навички у мене набуті. Більшість творчої роботи (малювати, вишивати тощо) мені зручно робити лівою рукою, а писати чи вирізати зручніше правою. Хоча я ніколи не вміла тримати ручку правильно — у ліву руку вона лягає так, як малюють на плакатах "Пиши правильно".
Чи часто бували ситуації, коли тебе намагалися перевчити працювати лише правою рукою?
Скоріше за все, я народжена шульгою, втім школа внесла свої корективи. Перша вчителька сказала нам: "Хто може, візьміть ручку в праву руку". Я була занадто амбітна та впевнена в собі, щоб подумати: "Не можу".
Тож у школі, тримаючи руку аби-як, я вчилася писати правою рукою.
Інколи брала ручку у ліву, коли втомлювалась писати. Але цей лайфхак не працював у старших класах, бо швидкість письма вже виробилась правою, і лівою вже не вдавалося встигнути за темпом уроку.
Чи траплялися тобі діти з амбідекстрією у педагогічній практиці?
У своїй педагогічній діяльності я не акцентую на цьому — коли починаємо готуватися до письма, просто кажу взяти ручку. Якщо виникають питання, пропоную задіювати саме ту руку, яку зручно. Таким чином дитина надалі пише однією рукою, яку тренує. Такі особливості в дітей часто є непомітними, і стають відчутними лише якщо учень сам демонструє, що в нього виходить щось виконувати по-різному. Думаю, річ у тім, що діти не замислюються, що може бути інакше. Для них їхні особливості — це буденність.
Інколи ми виконуємо вправи, що передбачають синхронність виконання обома руками (дзеркальне малювання тощо), спрямованих на координацію обох півкуль мозку. Однак розвивати дрібну моторику обох рук на однаково високому рівні за мету я не ставлю. Деякі навички ефективніше розвивати однією рукою. Бо, як би це не дивувало, час — це ресурс, якого в дітей не більше, ніж в дорослих.
Як твоя амбідекстрія проявляється у повсякденних звичках?
У повсякденному житті я здебільшого не звертаю на це уваги. Однак є цікавинка: на папері пишу правою рукою, а на шкільній дошці — лівою. Можу й правою, але чомусь автоматично обираю іншу руку.
Кажуть, що амбідекстери краще справляються з багатозадачністю та творчими завданнями. Чи згодна ти із цим?
Згодна, але не впевнена, що справа у можливості змінити руку чи оптимізувати рухи. Скоріш за все, багатозадачність і творче мислення зумовлені особливостями зв'язків між півкулями мозку.
Я і справді є творчою з дитинства — проявляю креативність та пробую себе в різних діяльностях, застосовуючи нестандартні підходи до розв'язання задач.
Дослідження свідчать, що амбідекстерам властиві імпульсивність, дратівливість і внутрішні суперечності. Чи помічала такі риси у себе?
Таке буває, але невідомо, що на це впливає — амбідекстрія, знак зодіаку чи ще щось. Як то кажуть: "художника кожен може образити". Можливо, саме через високий творчий потенціал і креативність дій та мислення такі люди інакше сприймають критику чи мають внутрішні суперечності.
Прямо зараз я вирізаю правою рукою деталі для прикрас, а лівою — оздоблюю їх бісером. Я щохвилини сумніваюся в тому, чи це сподобається комусь. З одного боку впевнена, що це дуже гарно, а з іншого — зневірююсь у тому, що роблю.
Але щиро сподіваюся, що коли наважуся показати це світові, жодна негативна емоція не торкнеться творчої натури! Тож бажаю, щоб усі амбідекстери та амбідекстерки долали "побічні реакції" цієї здатності та знаходили застосування для свого творчого розуму й талановитих рук!
