5 фактів про День Соборності, які має знати кожен українець

Фото: Getty Images

22 січня ми відзначаємо одне з найважливіших державних свят — День Соборності України. Розберімося, в чому суть цього свята! 

1. Що саме святкуємо

День Соборності відзначають з 1999 року на честь проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Ця подія відбулась 22 січня 1919 року та ознаменувала об'єднання двох українських держав (а за рік до цього, 21 січня, був проголошений IV Універсал УЦР про повну незалежність України).

День тоді видався погідний і злегка морозний, весь Київ був прикрашений синьо-жовтими прапорами та гербами, а в церквах правили святкові богослужіння. Головні урочистості відбувались на Софійській площі, де зібралась величезна кількість народу. У документі, який зачитали перед натовпом, йшлося:

Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.

Тоді єдина Українська держава проіснувала не довго. Вже за кілька років росія (тепер вже не імперська, а комуністична) розв'язала криваву війну, щоб знову насильно приєднати до себе українські землі. А після Другої світової війни СРСР поглинув і решту України.

2. Соборність та незалежність

Чому ми взагалі святкуємо Дні Соборності та Незалежності окремо, якщо обидва ці поняття означають приблизно одне й те саме — відновлення Української державності? Однак ідея соборності полягала не тільки у тому, щоб Україна стала незалежною державою, а й у тому, щоб ця держава об'єднала українські землі, поділені між сусідніми імперіями.

Свого часу це намагалися зробити гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко та Пилип Орлик. Після падіння Російської та Австро-Угорської імперій такий шанс з'явився знову, і ним скористались УНР та ЗУНР, а сучасна Україна виникла на уламках СРСР. Та росія і тепер ніяк не заспокоїться та знову намагається відірвати шматок нашої держави.

3. "Живий ланцюг"

Перший та наймасовіший "живий ланцюг Соборності" українці утворили 21 січня 1990 року. Тоді, за різними оцінками, в акції взяли участь від пів мільйона до трьох мільйонів людей, а ланцюг простягнувся від Києва до Івано-Франківська та Стрия.

У 2000-х, коли День Соборності визнали державним святом, "живі ланцюги" стали одним з його атрибутів. Кілька разів їх утворювали на київському мосту Патона, символічно об'єднуючи правий та лівий береги Дніпра. Звісно, акції проводили не тільки в Києві, а й у багатьох інших містах. А у 2022 році в ланцюг стали навіть українські полярники в Антарктиді та ще й запросили до нього колег із Франції. Під час повномасштабної війни "живі ланцюги" українці утворювали в інших країнах, зокрема в Канаді та Чехії.

4. Перше офіційне святкування

Вперше свято Соборності на офіційному рівні відзначили не у 1999 році, а за 60 років до того — у 1939-му.  Звісно ж, за радянських часів усі свята, хоча б якось пов'язані з ідеєю незалежної України, були під забороною. Але то на підконтрольній радянській владі території. Місто Хуст, де і відбулось святкування, у той час було столицею Карпатської України — автономної республіки у складі Чехословаччини. Відзначити 20-річчя соборності з'їхалися близько 30 тисяч українців з усієї автономії, і святкували вони з неабияким розмахом.

Сотні, ба тисячі синьо-жовтих прапорів по вулицях, ці дві барви сьогодні домінують. Уніформи, народні одяги з різних околиць по хустських вулицях маком цвітуть. Зразу можна розрізнити з одягу: Гуцульщина, Хустщина, Волівщина, Севлющина і т. д. Навіть із далекої Ужанщини та Середнянщини людей повно. Це ж річниця української соборності, велике свято! — писав журналіст Василь Ґренджи-Донський.

5. Спроба перейменувати свято

За часів свого президентства, у 2011 році, Віктор Янукович вирішив об'єднати День Соборності з іншим святом — Днем Свободи, який тоді відзначали 22 листопада на честь Помаранчевої революції. Фактично своїм указом він скасував ці два свята та створив нове — День Соборності та Свободи, яке святкували 22 січня. Таке рішення (як і взагалі багато рішень Януковича), звісно ж, викликало критику з боку опозиційних політиків та активістів, які назвали дії президента "обмеженням рівня свободи".

Після Революції Гідності та втечі Януковича його наступник Петро Порошенко у 2014 році відновив День Соборності, а замість Дня Свободи запровадив День Гідності та Свободи.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter