Київ очима Олександри Екстер 140 років тому: де творила художниця

Фото: колаж "ТиКиїв"

Українська авангардна художниця Олександра Екстер (тоді ще юна Ася Григорович) переїхала з батьками до Києва в 1884 році. Тогочасне місто лише ставало освітнім і культурним центром, а його вигляд і межі були далекими від сучасних уявлень. Яким же побачила його мисткиня понад 140 років тому?

У Києві 1884 року ще не було ані електричних трамваїв, ані метро. Вулиці міста освітлювалися гасовими й газовими лампами, і тільки-тільки з'являлися електричні ліхтарі. Замість каналізації у самому місті був водогін, а воду до нього подавали з Дніпра.

На Шулявці, Солом'янці та Деміївці випасали худобу й садили городину. Ці місцевості ще не входили до меж Києва, проте поступово перетворювалися на промислове передмістя. Саме тут почали з'являтися перші заводи — зокрема машинобудівний (згодом відомий як "Більшовик")...

... та цукрово-рафінадний (він же — сучасна фабрика "Рошен").

Тодішній Поділ був осередком борошномельної промисловості, тож там височіли багатоповерхові млини та ділові будівлі.

Серед центральних районів міста, де жили переважно заможні містяни:

• Фундукліївський (нині — вулиця Богдана Хмельницького);
• Старокиївський;
• Дворцовий;
• Троїцький;
• Печерський;
• Липки.

Цікаво, що в центрі ще не було будівлі Театру імені Івана Франка — на її місці розкинувся ставок, оточений оранжереями та виноградниками. Замість сучасного стадіону "Динамо" виднівся парк відпочинку "Шато-де-Флер", а теперішній Національний художній музей України мав відкритися лише за двадцять років.

Де прогулювалась Екстер

Київські художники XIX сторіччя рідко мали доступ до закордонних референсів — будівель, живопису, архітектури. Олександра Екстер про іноземне мистецтво могла дізнатися хіба з британського художнього журналу The Studio (його можна було знайти в бібліотеці Київського художнього училища) або ж із розмов з товаришем Сергієм Ястрєбцовим, який навчався в Парижі й ділився творчими новинками.

Згодом Асі пощастить, і мистецький простір Парижу вона побачить на власні очі. А де "шукала музу" решта творчих людей Києва? Тогочасні молоді митці й мисткині, ще бувши студентами художнього училища, могли блукати вулицями міста та писати його з натури. Так міський простір ставав джерелом їхнього натхнення. 

Справжнім щасливчикам вдавалося зайти далі — потрапити до будинку Богдана Ханенка, щоб роздивитися колекцію східного й західного мистецтва, або до Духовної академії — помилуватися виставленими іконами. Чому щасливчики? Бо ці два заклади були закритими для сторонніх, і відвідати їх можна було лише за рекомендацією.

Студенти училища також відвідували Музей красних мистецтв та кабінет архітектури Університету Святого Володимира (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка), ходили на пересувні виставки, розглядали унікальні розписи Володимирського собору й Кирилівської церкви, деякі з яких створили їхні викладачі.

Сама ж Олександра Екстер формувала свою творчу надивленість у таких локаціях:

• вулиця Левашовська, 13 (нині — Шовковична). За цією адресою розташовувався дім, у якому минуло дитинство Асі. Саме тут оселилася родина Григоровичів після переїзду до Києва. Будинок не зберігся;
• вулиця Бульварно-Кудрявська, 2. На цьому місці розмістилася чотириповерхова цегляна будівля новоствореного Київського художнього училища, де навчалася Олександра Екстер. Саме тут Ася занурювалася у творчість українських митців і знаходила однодумців, які ставали її друзями на довгі роки. Цікаво, що згодом Олександра покинула навчання — подейкують, через незадоволення освітньою системою;
• вул. Гімназійна, 1 (нині Леонтовича) — дім Олександри та її чоловіка Миколи Екстера. Сюди Ася переїхала одразу після весілля. Квартира з десятьма кімнатами була обклеєна французькими шпалерами й застелена паркетом. З вікон відкривався краєвид на Володимирський собор, а до Хрещатика можна було спуститися екіпажем або трамваєм;

Щойно тут оселилася Олександра, квартира швидко стала місцем зустрічі для творчої інтелігенції. Тут збиралися відомі художники, письменники, музиканти, критики, відбувалися творчі вечори; тут народжувалися нові проєкти, ідеї виставок і видань, — пише Анна Лодигіна у своїй книзі "Історії українських митців. Олександра Екстер".

• вул. Михайла Грушевського, 6 (Національний художній музей України). Саме у стінах Київського художньо-промислового та наукового музею імені імператора Миколи Олександровича (так тоді називався НХМУ) відкрився перший великий проєкт Олександри Екстер — Перша Південноруська кустарна виставка. В експозиції були зразки найрізноманітніших видів українського народного мистецтва, а Ася відповідала за наповнення відділів "Вишивки" та "Гончарства". Проєкт мав шалений успіх — лише за 2,5 місяця виставку відвідали майже 12 тисяч людей!

Життя в Києві 140 років тому було ближчим, ніж здається. Тодішні митці — як і наші сучасники — мріяли, вагалися, творили. І, звісно ж, палко любили Київ!

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter