Спецпроєкт "Уроки життя": Маша Кондратенко, Анна Трінчер та TOM SODA
Колаж: "ТиКиїв"
Чи пам'ятаєш ти свою першу вчительку? Перший дзвоник, шкільних друзів? У спецпроєкті "Уроки життя" до Дня знань разом із відомими людьми ми пригадали ті особливі моменти, коли шкільні уроки ставали уроками життя…
Анна Трінчер, співачка, 23 роки
Я погано пам'ятаю перші роки у школі, але мою першу вчительку звали Тамара Олексіївна. Вона була надзвичайною людиною: її доброта, терпіння та здатність знаходити підхід до кожного учня залишилися в моєму серці. Вона завжди створювала в класі атмосферу довіри й підтримки, що було дуже важливо для маленьких дітей. Хоча я не пам'ятаю першого уроку до дрібниць, але мені він запам'ятався, як день великої кількості квітів, усмішок і нових облич. Для мене це був початок нового етапу в житті, сповненого очікувань і хвилювань.
Моїми улюбленими предметами в школі були українська та зарубіжна літератури. Вони відкривали переді мною двері у світ, де я могла поринути в думки й почуття інших людей, де я вчилася розуміти різні погляди на життя. Наша викладачка літератури була неперевершеною! Хоча, на жаль, я вже не пам'ятаю її ім'я, але її уроки згадую з теплотою. Вона вміла зробити так, щоб кожне заняття було не просто сухим аналізом тексту, а живою, емоційною бесідою, в якій кожен учень міг висловити свою думку. Вона часто пропонувала нам обговорювати не лише твори, але й вчинки героїв, їхні мотиви та почуття. Це були справжні уроки психології, які формували в нас здатність розуміти інших, а також розвивали емоційну чутливість. І, можливо, саме завдяки цим урокам я згодом знайшла себе в акторстві, де літературні герої стали для мене реальністю під час знімання серіалу "Школа".
Найважливіше, що я винесла зі школи — усвідомлення того, що кожен з нас унікальний і кожна людина має право на свої погляди, навіть якщо вони не збігаються з нашими. Цей урок був не з легких, адже іноді критика й нерозуміння з боку однокласників боляче ранили. Але саме завдяки цим складним моментам я навчилася бути сильною та впевненою в собі.
Сьогодні я вдячна шкільному досвіду за те, що він допоміг мені сформувати стійкість до критики та вміння йти своїм шляхом, не обертаючись на думку інших. Якби я мала можливість зустрітися з моїми вчителями зараз, то насамперед подякувала б їм за те, що вони зробили для мене. Вони не просто передавали знання, а вкладали частинку себе в кожен урок, виховували в нас людяність і доброту. Зараз, озираючись назад, я розумію, що школа була не тільки місцем, де ми здобували освіту, але й простором, де формувалися життєві цінності. Я б хотіла сказати вчителям, що їхній вплив на моє життя був набагато більшим, ніж вони могли собі уявити.
Маша Кондратенко, співачка, 24 роки
З моєю першою вчителькою ми й дотепер підтримуємо контакт. Її звати Оксана Володимирівна Сметана. З молодшої школи — тільки найприємніші спогади. Коли в нас був випускний після 4 класу, я весь концерт проплакала та співала пісні крізь сльози, бо не хотіла переходити далі в іншу школу. Перший урок в житті не пам'ятаю детально, але пригадую, що в той момент я відчувала сильну відповідальність і наближення дорослішання та нового життєвого етапу.
Улюблений мій урок в школі — французька мова. В мене була чудова викладачка, яку я сильно любила. До того ж ми обидві грали в театрі й нам навіть окрім уроків було про що поговорити — саме вона прищепила мені любов до французької мови й ми спілкуємося досі. Марина Юріївна Козюліна — лав!
Вважаю, що треба розвивати комунікабельність із дитинства. Я багато пропускала занять через свої виступи, конкурси й концерти. Звичайно, вчилася, була майже відмінницею, але навички просити про якісь відкладені контрольні роботи, щось здати трохи пізніше. мені дуже допомогли. Дякую своїм учителям за прекрасні шкільні роки, які я згадую з усмішкою! Іноді дуже хочу повернутися в той час.
TOM SODA, співак, 32 роки
Пригадую, як на 1 вересня мама з сусідкою пошили мені гарну форму, а брат подарував 5 гривень на морозиво. Перший урок — це про ранкове сонце в ще незнайомому, теплому та яскравому класі, яке відблискує на щойно пофарбованих партах. Пам'ятаю, тоді перша вчителька Наталя Євгенівна з чарівною посмішкою вчила нас підписувати зошити. Вони були в усіх одного кольору та пахли свіжою поліграфією. Я ще тиждень не міг "в'їхати", що таке "класна робота". Чому це робота і що робить її класною? Поки не задали першу домашку.
Улюблений предмет у школі — малювання. Я малював краще за всіх у класі, це підвищувало мою самооцінку, адже важко було виділятися серед мажорів та переможців олімпіад із математики.
Минуло більше за 15 років, але я пам'ятаю багатьох учителів, адже з ними ти проводиш іноді більше часу, ніж з батьками. Тільки зараз розумієш, скільки любові тобі віддали ці люди. Найбільше мені запам'ятався вчитель фізики Нікіфоров Ігор Ігорьович. Його урок завжди перетворювався на якусь науково-гумористичну презентацію.
А найважливіші життєві уроки зі шкільних років: на нуль ділити не можна; не оцінка (однокласників, вчителів, навколишніх) визначає твої здібності й успіх; ідея та натхнення здатні змусити творити неймовірні речі; вчитися ніколи не пізно!
Зараз я би сказав своїм вчителям слова вдячності, що зробили моє дитинство яскравим, цікавим і щасливим!
