10 фільмів кіностудії ім. О. Довженка, якими ми пишаємося
Нещодавно "ТиКиїв" розповідав про те, як зараз живе славетна кіностудія ім. О. Довженка. А сьогодні ми вирішили згадати фільми, які народились у стінах нашої кіностудії. Серед них — справжні шедеври, які варто подивитися! А кіностудія ім. О. Довженка надала "ТиКиїв" унікальні архівні фото з цих стрічок.
Читай також: Фотій Красицький — той, хто малював Шевченка
"Анничка" (1968)
Режисер: Борис Івченко.
В ролях: Любов Рум'янцева-Чорнова, Грігоре Грігоріу, Костянтин Степанков, Іван Миколайчук.
Про що фільм: 1943 рік, Гуцульщина. Анничка, улюблена донька небідного ґазди Кметя, наречена місцевого поліцая Романа, знаходить у лісі пораненого партизана-ковпаківця Андрія. Вона його лікує, а згодом закохується. Її батько виказує Андрія німцям, але Анничка звільняє коханого й тікає з ним. Кметь не може витримати зради доньки, стріляє услід. Дівчина гине…
Це цікаво! Сценарій фільму 1966 року запропонував кіностудії ім. О. Довженка львівський журналіст Борис Загорулько. Стрічка стала дебютом 29-річного сина режисера Віктора Івченка — Бориса. Він знімав там же, де раніше фільмували "Тіні забутих предків" — на Верховині, біля Жаб'ївського потоку, у справжній гуцульській хаті родини Ласкурійчуків, збудованій 1918 року. Господарі на пів року поступилися нею знімальній команді та переселилися в одну кімнату.
У зніманні брали участь жителі Яремчі й Верховини, зокрема місцеву цілительку Нанашку зіграла 85-річна селянка Ганна Гараджук, яку також множна побачити в "Тінях забутих предків" Сергія Параджанова. Для Івана Гаврилюка, третьокурсника інституту ім. І. Карпенка-Карого, роль Іванка стала дебютом.
Кілька акторів, зокрема Грігоре Грігоріу, під час фільмування говорили російською, тож їх довелося дублювати українською.
"Білий птах з чорною відзнакою" (1970)
Режисер: Юрій Іллєнко.
У головних ролях: Лариса Кадочникова, Іван Миколайчук, Богдан Ступка.
Про що фільм: події відбуваються з 1937 по 1947 рік на Буковині, у селищі на річці Черемош, прикордонні з Румунією. Голод 30-х років і румунізація населення призвели до повсюдного зубожіння населення. Щоб вижити, Дзвонар вирішує віддати синів у наймити.
Старшого, Петра, заарештовують на ярмарку румунські солдати; молодшого, Георгія, бере в працівники місцевий священник, отець Мирон; решта — розходяться по багатих господарствах.
У священника зростає дочка Дана, в яку закохані троє старших братів. Вона не може вибрати когось одного. Ця любов відіграватиме велику роль у житті кожного із синів Дзвонаря, але щастя любові не отримає ніхто.
Це цікаво! Ідею стрічки Юрію Іллєнку підказав Іван Миколайчук, уродженець Буковини. Сценарій Іллєнко та Миколайчук писали разом. Вони хотіли розповісти про долю учасника УПА — не комуніста, а бандерівця.
Юрій Іллєнко згадував: "Весь період зйомок "Білий птах..." знаходився під загрозою закриття. Мене примушували прибирати, переробляти і перезнімати сцени".
За камерою в цьому фільмі стояв самоук Вілен Калюта, який потім стане зіркою серед операторів, а на роль Ореста запросили дебютанта в кіно Богдана Ступку, якому ця роль відчинила двері у великий кінематограф.
"Богдан-Зиновій Хмельницький" (2006)
Режисер: Микола Мащенко.
В ролях: Володимир Абазопуло, Денис Кокарьов, Сергій Джигурда, Білял Білялов.
Про що фільм: він розповідає про один з трагічних моментів визвольної війни українського народу проти панування шляхетської Польщі (1648–1657 рр.) — битву під Збаражем.
Богдан Хмельницький постав перед важким вибором — взяти дорогою ціною перемогу над Польщею, втопивши Україну в крові, або погодитися на принизливі й украй невигідні умови мирної угоди.
Це цікаво! Цей фільм-епопея народжувався 7 років. Спочатку знімали серіал, і одну серію, "Збараж", яку вдалося зняти, було показано на МКФ "Молодість" восени 2002 року. Але від створення серіалу довелося відмовитися через брак фінансування, і він перетворився на фільм.
"Вавілон XX" (1979)
Режисер: Іван Миколайчук.
У ролях: Любов Поліщук, Іван Миколайчук, Лесь Сердюк, Ярослав Гаврилюк, Борислав Брондуков, Анатолій Хостікоєв, Іван Гаврилюк, Костянтин Степанков, Ольга Матешко, Раїса Недашківська.
Про що фільм: спокій мальовничого українського села порушує повернення зі служби матроса-комуніста Клима Синиці. З криками "Полундра!" він підриває скульптури членів царської родини й береться будувати комуну. Місцеві куркулі готують зброю, щоб протистояти народним комісарам. За протиборством старого і нового спостерігає загадковий трунар-філософ Фабіян.
Це цікаво! "Вавілон ХХ" — режисерський дебют актора Івана Миколайчука. Всього він зняв два фільми. І цей — найуспішніший.
Виробництво стрічки було під питанням через цензуру, а ще акторами стали переважно друзі Миколайчука з університетських часів, кожен мав підробіток, і це затримувало фільмування.
Оператор Юрій Гармаш оригінально підійшов до знімання нічних сцен, використавши інфрачервону плівку. У процесі оператор мусив залізти у викопану могилу, де знайшов справжню козацьку труну.
"За двома зайцями" (1961)
Режисер і автор сценарію: Віктор Іванов.
В ролях: Маргарита Криницина, Олег Борисов, Наталія Наум.
Про що фільм: екранізація однойменної комедійної п'єси Михайла Старицького про цирюльника Свирида Голохвостого, який прагне водночас і кохання, і грошей, тому розривається між двома нареченими.
Це цікаво! Режисер Віктор Іванов давно мріяв екранізувати водевіль Михайла Старицького, та кінематографічне керівництво не поспішало запускати фільм. Але режисер знайшов вихід: сказав, що хоче сатирично показати "стиляг". І отримав дозвіл на знімання. Щоб виправдати цей начебто "задум", у фіналі Голохвостий із друзями співає на фоні радянської забудови Києва.
Спершу грати Голохвостого мав Микола Гриценко — зірка московського театру ім. Вахтангова. А Проню мала втілити російська акторка Майя Булгакова. Проте Маргарита Криницина раптово опинилася на студії, коли тривали проби акторів на ролі батьків Проні, й підіграла їм.
І режисер зрозумів, що знайшов Проню. До нової Проні довелося шукати і нового Голохвостого — так у стрічці з'явився Олег Борисов.
До речі, у кадрі актори розмовляли українською, потім стрічку переозвучили російською. Українська версія фільму зникла: її виявили в Маріуполі аж 2013 року.
"Земля" (1930)
Режисер і автор сценарію: Олександр Довженко.
В ролях: Семен Свашенко, Степан Шкурат, Юлія Солнцева, Олена Максимова.
Про що фільм: тут зображені перші роки колективізації в Українській РСР крізь конфлікт колгоспників і куркулів. Водночас Довженко наділив "Землю" символізмом містичного зв'язку українського народу зі своєю землею. За сюжетом землероби ведуть щасливе позачасове життя, спокій якого порушує поява трактора.
Це цікаво! "Земля" — німий фільм, третій з української трилогії Олександра Довженка ("Звенигора", "Арсенал", "Земля"). Сценарій до нього Довженко написав всього за 3 дні.
У фільмі є епізод, який вважають однією з перших оголених сцен в історії радянського кіно: в ньому героїня після втрати коханого з горя рве на собі одяг.
На київських екранах "Земля" йшла всього 9 днів: її зняли з показів через "натуралізм і замах на звичаї".
А от за кордоном стрічка здобула визнання. І наприкінці XX століття європейське міжнародне журі внесло її в десятку найкращих фільмів усіх часів і народів.
"Лісова пісня" (1961)
Режисер: Віктор Івченко.
В ролях: Раїса Недашківська, Володимир Сидорчук, Петро Вескляров, Володимир Рудін, Ада Роговцева й ін.
Про що фільм: це екранізація однойменної драми-феєрії української письменниці Лесі Українки про любов лісової жительки Мавки до людини — хлопця Лукаша.
Це цікаво! екранізувати драму Лесі Українки взявся режисер Львівського театру ім. Заньковецької Віктор Івченко, бо перед тим ставив її на сцені театру. І фільм критикували за "надмірну театральність".
А от 18-річній виконавиці ролі Мавки Раїсі Недашківській, яку Івченко помітив у танцювальній студії, цей фільм приніс шалену славу.
"Тіні забутих предків" (1965)
Режисер: Сергій Параджанов.
В ролях: Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова, Спартак Багашвілі.
Про що фільм: це адаптація роману Михайла Коцюбинського, історія Івана та Марічки, які закохуються попри те, що належать до ворожих гуцульських родин. Після трагічної смерті Марічки Іван одружується з Палагною, але ніколи не зможе забути перше кохання.
Це цікаво! Параджанов вважав зовнішність Івана Миколайчука невідповідною для ліричного героя, тому на головну роль Івана Палійчука спочатку розглядали іншого актора. Але згодом режисер писав: "Я доручив Іллєнку (оператору) провести зйомки проб Івана і пішов із павільйону.
Через кілька хвилин мене наздогнав збуджений Юрій: "Сергію Йосиповичу! Поверніться! Це щось неймовірне! Щось нелюдське! Щось за межами розуміння і сприйняття." Злякавшись, що я пішов, Іван побілів, йому здалося, що він мені не сподобався (так зізнавався актор потім), і в ньому ніби щось прорвалося. Він зачарував нас. Ми були вражені, забули про все, навіть про те, що вже затверджено іншого актора".
А от Ларису Кадочникову затвердили швидко. Побачивши тодішню дружину Юрія Іллєнка на вулиці, Параджанов вигукнув: "О, Марічка!" і вирішив віддати роль їй.
Райдуга (1943)
Режисер: Марк Донской.
У ролях: Наталія Ужвій, Єлєна Тяпкіна, Валентина Івашова, Ніна Алісова, Антон Дунайський, Ганна Лисянська, Ганс Клерінґ.
Про шо фільм: екранізація однойменної повісті Ванди Василевської. Під час Другої світової війни українська селянка Олена Костюк стає партизанкою. Потрапивши в руки ворога, вона витримує нелюдські муки, катування, смерть своєї новонародженої дитини, проте відмовляється видавати своїх товаришів.
Це цікаво! Стрічку було створено у воєнний період — 1943 року. Знімання відбувалося в Ашхабаді, куди була евакуйована Київська кіностудія.
За сценарієм події фільму відбувалася взимку, і замість снігу використовували сіль, а актори змушені були носити зимовий одяг.
"Чорна курка, або Підземні жителі" (1980)
Режисер: Віктор Гресь.
В ролях: Віталій Сідлецький, Лариса Кадочникова, Аристарх Ліванов, Альберт Філозов, Валентин Гафт, Євген Євстигнєєв.
Про що фільм: стрічка створена за мотивами однойменної повісті-казки Антонія Погорєльського. Це незвичайна історія хлопчика Алєксєя Ланського, який потрапляє до Петербурзького пансіону дітей дворянства Росії XVIII ст., гостро відчуває там самотність і грається з курми. Одна з них, Чорнушка, веде його в казку.
Це цікаво! Декорації пансіону, збудованого художником Левченком на студії Довженка, вражають на екрані не менше, ніж вони вражали тих, хто бачив їх на власні очі в павільйоні.
Найвідоміший фільм Віктора Греся завоював безліч міжнародних призів і став його першою повнометражною стрічкою. Від 1966 року Гресь працював на кіностудії ім. О. Довженка і ніколи їй не зраджував. "Я обожнюю територію цієї студії. Я вдячний Богу, який дарував мені такі зустрічі. Тут поряд було стільки дивовижних людей, які залишили слід у моїй душі назавжди", — казав він.
Читай також: Як створювався фільм "Яремчук: Незрівнянний світ краси": містика, війна та штучний інтелект