5 книг про українських митців, яких ми маємо знати

Колаж: "ТиКиїв"

Роботи цих майстрів — це те, чим можна пишатися. Їхні дивовижні, прекрасні розписи, мозаїки, кераміка, гобелени давно зараховані до золотої скарбниці українського мистецтва.

Досліджуй своє, пишайся своїм (не через географічне походження, а тому ще це дійсно рівень!). Отже, п'ять альбомів про митців, чиї імена варто вже знати! 

Галина Севрук

У творчому доробку Галини Сильвестрівни — понад 500 керамічних пластів з історії України (зберігаються як у наших музеях, так і за кордоном). Вона створювала українських козаків, князів та видатних постатей нашої історії. Проте найбільший її творчий успіх — керамічне панно "Місто на семи пагорбах", яке ще донедавна прикрашало хол київського готелю "Турист".

Це панно, присвячене Києву, власники готелю демонтували. На щастя, його не спіткала доля багатьох інших монументальних робіт українських художників, які були повністю знищені. Художники-реставратори Національного заповідника "Софія Київська" відновили шедевр (зібравши його по шматках), тож сьогодні його можна побачити у стінах будинку консисторії Софійського архітектурного ансамблю. 

Микола Стороженко

Що мене завжди дивувало, так це спроможність наших митців творити у будь-якій царині: створювати скульптури, працювати з металом, склом чи деревом. Вони вміли все! І робили це так, що і сьогодні дивуєшся, з якою майстерністю та глибиною це зроблено! Таким майстром був і Микола Андрійович.

Серед його робіт — численні церковні розписи та мозаїки (на вулиці Малишка та в інтер'єрах інституту фізики ім. Боголюбова).

Іван-Валентин Задорожний

З київських монументальних робіт Задорожного кияни пречудово знають вітражі, що прикрашають верхню станцію фунікулера. 

Особисто я у захваті (та насправді майже від усіх робіт майстра) від дерев'яного оздоблення ресторанної зали у готелі "Либідь" (на жаль, нічого не збереглося — все було викинуто на смітник).

Це було щось зовсім незвичайне — до Задорожного в Києві ніхто подібного не робив: оформити залу у давньослов'янському стилі (разом із тогочасними богами!). Це було сміливо та оригінально.

Олександр Міловзоров

Ще один вдумливий і тонкий майстер на всі руки! Усім відомі його рельєфи на спортивні теми та "вогняна" мозаїка на станції метро "Олімпійська".

А також ковальські решітки та вітраж у головній дитячій бібліотеці, оформлення станції метро "Тараса Шевченка" тощо. А в його гостинній майстерні на Андріївському узвозі, гадаю, перебувало пів Києва!

Людмила Жоголь

Складно уявити хоч якусь громадську споруду, яку б донедавна не прикрашали гобелени майстрині Людмили Жоголь! Це були центральні готелі, київська державна адміністрація на Хрещатику, бібліотеки, театри та музеї. 

На жаль, більшість робіт мисткині втрачено. Ідеологічні — зі зрозумілих причин не витримали випробування часом. А ліричні (квіти, дерева — найулюбленіша тема художниці) або просто познімали зі стін і відправили у запасники, або за наказом якихось невігласів повикидали на смітники. Мовляв, у нас тут євроремонт, навіщо нам ці "ганчірки". 

Про втрачене українське мистецтво варто написати окрему книгу. Але то буде вкрай драматичне читання.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter