5 вистав, які варто переглянути до закриття сезону

Фото: molodyytheatre.com

Щороку влітку більшість театрів йдуть на канікули. Але ти ще можеш встигнути переглянути перлини сезону. Які саме? Ось п'ять вистав, які варто відвідати до кінця літа!

Кабаре

"Кабаре" — бродвейський мюзикл 1966 року за п'єсою Джона Ван Друтена "Я — камера", яка своєю чергою була створена на основі роману Крістофера Ішервуда "Прощавай, Берліне". Мюзикл здобув численні нагороди, зокрема кілька премій "Тоні". 

Сюжет розгортається на початку 1930-х у Берліні. У час, коли нацизм захоплює свідомість німців, молодий письменник Кліф Бредшоу приїздить з Америки та знайомиться з артисткою кабаре Саллі Боулз у Kit Kat Club — місці, де дозволено все. Історія їхніх стосунків розвивається одночасно з історією іншої пари — господині пансіону фрау Шнайдер та власника фруктової крамниці гера Шульца. Ці дві драматичні лінії переплітаються та несподівано обриваються на тлі феєричного шоу кабаре Kit Kat Club.

На цей світовий бестселер відомий український шоубалет Freedom спільно з Молодим театром замахнувся ще торік: вперше масштабність сцени, режисуру Олени Коляденко, гру оркестру під керівництвом Дмитра Саратського, пристрасну хореографію від Freedom ballet, авторські костюми від Дарії Білої та гру акторів Молодого глядачі оцінили в листопаді. І ліцензію театр має всього на 20 показів мюзиклу. Тож поспішай: щоразу можливостей переглянути всесвітньо відомий мюзикл стає все менше!

Намалюй мені літак

Вистава від режисера Михайла Урицького в Театрі драми і комедії на лівому березі створена на основі оповідання Еріка-Емманюеля Шмітта з циклу "Помста і пробачення".

"Намалюй мені літак" — це історія про маленьку Дафну (Юлія Шаповал, Катерина Качан), яка познайомилася зі своїм 93-річним сусідом Вернером (Олег Стефан) — колишнім пілотом. У першу їхню зустріч дівчинка попросила старого намалювати їй літачок, адже "малює дуже добре, от тільки не вміє малювати літаки", а після цього пообіцяла повертатися, аби сусід "ще більше вдосконалювався". Так між ними зав'язується дружба, на тлі якої розкривається доля колишнього пілота. 

До речі, в одному з акторських складів сина Вернера грає Дмитро Олійник — Акімов з фільму "Будинок "Слово".

Сойчине крило

Балет за мотивами новели Івана Франка "Сойчине крило" в Київському академічному театрі опери та балету, як і оригінальний твір, розкриває історію кохання двох сердець, які постраждали через особисту нерозважливість. 

За сюжетом, напередодні Нового року Хома отримав листа від "Сойки" з Порт-Артура. У ньому було сойчине крило і лист-сповідь Марії — дівчини, яка раніше раптово покинула коханого в мить найвищого їхнього щастя. Вона просила її пробачити. 

Аби осмислити свої душевні страждання, Хома вирішує занотувати свої відчуття. Так ми дізнаємося про події, які вразили головного героя. 

Через пів століття після виходу новели композитор Анатолій Кос-Анатольський написав музику до балету за її сюжетом. Прем'єра твору відбулася на сцені Львівського театру опери та балету 1956 року. За 68 років після цієї прем'єри герої новели "Сойчине крило" повернулися на сцену в Київській опері на Подолі. 

Театр в описі до вистави зазначає, що сенс новели для них розкрила повномасштабна війна: "Це історія про повернення до рідного дому! Цей сюжет — про повернення втраченого раю!"

Три товариші

Шоста постановка на сцені Театру ім. Івана Франка Юрія Одинокого — заслуженого артиста України, лауреата дев'яти премій "Київська пектораль". Одинокий звернувся до культового роману Еріха Марія Ремарка про дружбу трьох тридцятирічних чоловіків ще наприкінці 2016-го, після Революції Гідності, анексії Криму та розгортання бойових дій на сході нашої держави. А за сьогоднішніх обставин вистава викликає особливо багато рефлексій. 

Роберт Локамп (Євген Нищук), Отто Кестер (Андрій Романій) і Ґотфрід Ленц (Олександр Печериця) потрапили на фронт Першої Світової війни у віці від 14 до 18 років і нині намагаються знайти порятунок від жахів минулого одне в одному, в роботі та гучних вечірках. 

Постановник прагне провести в цій виставі паралелі із сучасними подіями в Україні: засвідчити жагу до життя людини в будь-який час. А ще переймається соціальним і психологічним адаптуванням солдатів після війни. На особливу увагу заслуговує сценографія Андрія Александровича-Дочевського.  

Королева краси

Вистава за п'єсою ірландського драматурга Мартіна Мак-Дони "Королева краси з Лінана", переклад якої здійснив Олекса Негребецький.

"Королева краси з Лінана" була написана всього за 8 днів, і сувора британська преса одразу охрестила її "дивом сучасного театру".

У центрі сюжету побутове пекло, яке створили 70-річна мати Мег (її грає актор Театру ім. Франка Олександр Ярема) та її самотня 40-літня донька Морін (Катерина Вишнева). Одного разу на вечірці Морін зустрічає своє перше кохання, чоловіка, з яким не бачилася майже двадцять років. Вони переспали тієї ж ночі, й після того жінка мріяла, що коханий забере її з собою до Бостона. 

Поки Морін намагалася знайти краще життя, її мати прагнула втримати доньку біля себе. Ця страхітлива та іронічна п'єса про старість, самотність та примарне щастя, яке вислизає з рук, сподобається тим, кого захоплює споглядання внутрішніх трансформацій, що не завжди ведуть до позитивного розвитку персонажа. 

Цей список, звісно, короткий, але кількість якісних вистав у театрах столиці не може не тішити. Тут хочеться процитувати художнього директора Малого театру й сказати: "Під час повномасштабної війни похід до театру — це не просто похід до театру. Це маніфест життя!"

Текст: Альона Лозовенко

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter