50 відтінків Дантеса: як в Києві знімали еротичний трилер про винахідника гасової лампи

Фото: пресслужба фільму "В її світлі вони грішили"

У нас для тебе три новини — одна цікавіша за іншу. По-перше, співак DANTES знявся в кіно. По-друге, не просто знявся, а одразу зіграв головну роль. По-третє, це не просто кіно, а еротичний трилер! Ще й про історичну постать — винахідника гасової лампи Йогана Зега. От і маємо історичний еротичний трилер "В її світлі вони грішили"!

Розповідаємо найпікантніші подробиці знімання: як створювали стрічку та як туди потрапив DANTES.

Серед історичних українських постатей, до яких ще не дотягнувся наш кінематограф, продакшн SolarMediaEntertainment раптово виявив Йогана Зега. Львівський фармацевт польського походження 1853 року став винахідником промислового нафтоперероблювання в Україні та світі, а роком раніше винайшов гасову лампу — і ще до винаходу електрифікації допоміг освітити Європу, зберегти тисячі життів під час складних хірургічних операцій тощо.

Але попри те, що винахід потребував боротьби за патент, Зег так і не отримав визнання за свою роботу, а його ім'я залишилося в тіні.

У SolarMediaEntertainment вирішили цю несправедливість виправити й запросили режисерку Ірину Громозду та сценаристів Катерину Маєвську й Сергія Коротуна створити кінематографічну історію про українського науковця.

За словами творців стрічки, жанр трилера обрали не випадково — саме він дозволив показати історію з нового ракурсу.

Позаяк Ірина Громозда відома нам, зокрема, за стрічкою "Кава з кардамоном", не дивно, що в головній ролі нового проєкту ми побачимо акторку "Кави…" — Олену Лавренюк.

Мою героїню намагаються зламати й емоційно, й фізично, тому для мене це складна роль: доводилось входити у складні емоційні стани, — зізнається Олена Лавренюк.

До речі, задля цієї ролі акторка кардинально змінила імідж і з пристрасної брюнетки перетворилася на білявку — це рішення виникло у знімальної групи ще на етапі підготовки до фільмування, і Олена, не задумуючись, пішла на цю жертву.

А от роль чоловіка Амелії дісталася співаку Володимиру Дантесу, який до цього не мав кінематографічного досвіду.

"Зі мною трапилось кіно, — написав співак у себе в Instagram. — Це мій дебют. Головна роль. Багато було пропозицій раніше, але мене не влаштовувало, так би мовити, "продюсерське" кіно. Я мріяв зніматися в команді людей, які горять мистецтвом, а не грошима. І вони зустрілись мені".

"Це важке випробування для психіки, — зізнавався співак згодом. — За короткий термін треба було стати персонажем, який не схожий на мене. Мій персонаж думає, що його не можна любити. Він складний, готовий на все заради досягнення своєї мети й робить жахливі речі.

Входячи в образ, ти починаєш погано розділяти вигадане і справжнє життя. Але навколо були суперпрофесіонали, до висот яких я прагну. В основі історії — проблеми, які ніколи не змінюються: гроші, влада і все, на що люди здатні заради досягнення цього. Ця робота — виклик для мене, але, здається, в мене виходить. Що вийде — покажуть монтаж і відгуки, але поки що те, що я бачу, мені дуже подобається".

На Володимира Дантеса вибір знімальної команди пав через його типажну відповідність персонажу, та й на пробах співак проявив себе дуже органічно.

Проте сам DANTES на роль погодився не одразу та взяв паузу для роздумів — йому потрібно було усвідомити, чи готовий він до акторського виклику. Погодившись, Володимир серйозно підійшов до процесу: відвідував уроки акторської майстерності, брав участь у читках і повністю занурився у сценарій.

Романтика та БДСМ

Роль покоївки Катерини зіграла Оксана Черкашина (володарка нагороди "Золота Дзиґа" за фільм "Клондайк").

А оскільки стрічка еротична, то героїня Черкашиної любить БДСМ, а ще — "постачати заборонені речовини, маніпулювати людьми й не зупиняється перед будь-якими викликами на шляху до успіху". "Я погодилася на участь у фільмі, бо Олена Лавренюк та її команда вміють створювати якісне історичне кіно, — розповідає акторка. — А це дуже складно продукційно й фінансово, особливо в умовах війни. Найцікавіше для мене як акторки це те, що ми знімаємо жанрове історичне кіно з елементами трилеру, горору та детективу".

Олена Хохлаткіна (володарка "Золотої Дзиґи" за фільм "Памфір"), відповідно, зіграла кухарку.

А ще ми побачимо у фільмі Олександра Кобзаря та Даніеля Салема. 

Останній зіграв чоловіка, глибоко закоханого в Амелію, який бореться за її повернення — проте вона залишається вірною своєму чоловікові, навіть попри його жорстокість.

А от самого винахідника гасової лампи ми у фільмі не побачимо, адже на момент подій фільму він вже помер. Основна інтрига стрічки побудована довкола боротьби за патент на гасову лампу, що став об'єктом драматичного конфлікту між персонажами.

Тату під історичним одягом

Оскільки фільм історичний, його сюжет заснований на факті, що Зег не встиг запатентувати свій винахід. У стрічці також є трагедія родини винахідника, яка загинула під час пожежі.

Втім, творці вирішили дозволити собі не дотримуватися історичної достовірності та додали чимало сучасних елементів — мовляв, світ стрічки вигаданий.

Тож численні татуювання Дантеса, які час від часу визирають з-під середньовічних пишних сорочок, замальовувати на постпродакшені не планують.

І, як зізнається Олена Лавренюк, образи акторів — це окрема цінність фільму, адже кожна деталь для кожної сцени створювалася індивідуально. Костюми й грим, упевнена вона, стануть предметом обговорення.

До речі, щодо костюмів: їх спеціально для фільму створила дизайнерка Оксана Берг. За її словами, вони стилізовані під історичні, але водночас містять сучасні елементи.

"Для мене було принципово, щоб костюм у цьому фільмі став не лише візуальним елементом чи декорацією епохи, а повноцінною драматургічною мовою — пластом, через який проговорюються підтекст, напруження, тіні й сутність героїв, — зізнається дизайнерка. — Я працюю з костюмом як із символічною системою, де кожні лінія, фактура й відтінок мають емоційну вагу та допомагають висловити те, що неможливо сказати словами".

Переважна більшість інтер'єрів у фільмі оформлена історичними меблями та автентичними деталями. Подекуди кімнати містили легкі сучасні акценти, проте це було зроблено дуже делікатно, щоб не порушити загальну атмосферу епохи.

Позаяк дія фільму відбувається в одній будівлі, весь знімальний процес проходив на одній локації — в київському Бактеріологічному інституті, який заради цих зйомок повністю перетворили на знімальний майданчик.

"Я люблю фільми, зняті в одній локації. І з мінімальною кількістю героїв, — зізнається режисерка стрічки Ірина Громозда. — Все починається максимально класично для нашого жанру: молоде подружжя приїздить у підозрілий дім, де "щось мешкає" з потойбічного життя. Спогади й реальність зливаються в одну лінію. Еротика та насилля стають рок-н-ролом нашої історії.

Та ближче до фіналу це перетворюється на драму зі світлим кінцем. Від першого кадру цього компактного камерного фільму (впродовж усієї стрічки ми не залишаємо межі будинку, навіть сцени у дворі зняті крізь вікно) ми знаємо, що в будинку є хтось або щось ще. Але потім акцент поступово зміщується з минулого на майбутнє. Точно щось має статися — або жахливе, але абсолютно земне".

Всі в сад!

А що ж з еротикою? "У нашому кіно еротика — це ключ до розкриття душ персонажів", — заявляють творці стрічки. Що ж до еротичних сцен, то під час їхнього знімання була забезпечена максимальна делікатність — на майданчику перебували лише режисерка та оператор — решта знімальної групи залишалася за межами локації. Увесь процес організували так, щоб актори почувалися в безпеці, а атмосфера була зосередженою та професійною.

За свідченням тих, хто перебував на знімальній локації фільму, там завжди панувала напівтемрява, а містична атмосфера стрічки передалася й на знімальний майданчик:

У нас розбивалися гасові лампи, протікала вода з даху та зникало світло, ми увесь день перебували в штучному режимі "ніч" і вже губилися, який реальний час за вікном. Ми всі занурювалися в якусь паралельну реальність, створену сценаристами та режисером.

"Мене тішить, що в цій жанровій кінострічці ми маємо можливість розповісти про нашого видатного винахідника — галичанина. І якщо після перегляду люди зацікавляться й почнуть шукати, хто такий Йоган Зег, для мене це буде означати, що ми досягли нашої мети", — каже Олена Лавренюк.

Чи дійсно творці фільму досягли мети, ми зможемо дізнатись наступного року, коли "В її світлі вони грішили" вийде на екрани.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter