Драма плавно переходить у трилер: режисерка фільму "Між нами" Соломія Томащук

Кадр із фільму "Між нами". Фото: FILM.UA Distribution

Психологічний трилер "Між нами" вийшов у національний прокат 2 листопада. Фільм режисерки Соломії Томащук розповідає про аб'юзивні стосунки двох жінок, які потрапляють у кримінальну історію. Це одна з найочікуваніших кінопрем'єр місяця. 

Дія відбувається в Києві. Головні героїні — наркозалежна дружина військового Саша та гінекологиня Аня. Перша вагітніє від коханця і хоче таємно зробити аборт. Другій зраджує з молодшою колегою чоловік-лікар. Жінки погоджуються допомогти одна одній, але стають заручницями випадкового вбивства, за сюжетом. 

Саша та Аня потрібні одна одній. Вони стали заручницями обставин і власних рішень, вибору між правдою та брехнею, зрадою й вірністю і таємниці, що є між ними. Незнайомки учора, найрідніші сьогодні. Що так швидко об'єднало геть різних людей? — інтригують в описі. 

Це повнометражний дебют Соломії Томащук. Упродовж 2014-2021 років вона зняла короткі метри Y, "Бідні люди", "Іди по воді" та "Поламані". Сценарій фільму написала разом із чоловіком, оператором Юрієм Дунаєм з об'єднання документалістів "Вавилон'13". Він також працював над такими стрічками, як "Черкаси", "Відблиск", "Звідки куди". 

"Між нами" поєднує драму і трилер. Як каже режисерка, вона хотіла зробити жанрове кіно для широкої аудиторії, бо подібних стрічок у нас бракувало. Водночас картина порушує різноманітні соціальні проблеми. Зокрема, сімейне насилля, наркотична залежність, становище жінки у суспільстві та посттравматичний синдром.

За словами Соломії Томащук, хоча тут немає автобіографічних елементів, колишні нездорові стосунки могли спонукати її до створення такої історії.  

Це нуар, який занурить у заплутану історію з непередбачуваним фіналом. Щоб дізнатися природу взаємин двох героїнь, глядачу варто додивитися до кінця. Адже не все так однозначно, — додає Томащук.

Головні ролі виконали Анастасія Пустовіт, відома за ролями у фільмі "Коли падають дерева" і серіалі "Перші ластівки. Залежні", та Ірма Вітовська, зірка стрічок "Брама", "Мої думки тихі", "Королі репу".

Авторка зазначає, що від початку роботи над проєктом бачила цих акторок у центральних ролях. Адже "харизматична Ірма Вітовська та імпульсивна Анастасія Пустовіт вдало відповідають прописаним образам".

Також у касті — Дмитро Сова, Євген Єфремов, Михайло Дзюба, Сергій Детюк, Євген Ламах.

Музику написав Антон Байбаков, композитор фільмів "Я, Ніна", "Залізні метелики", "Віктор Робот", "Вулкан" і "Брама". Крім того, частиною саундтреку стали пісні гурту "Вагоновожаті". 

Знімальний процес провели у столиці влітку 2020 року. Світова прем'єра відбулася у серпні 2021-го на кінофестивалі Seoul International Women's Film Festival у Південній Кореї. Відтоді стрічку показали ще на кількох міжнародних кінооглядах. Українська прем'єра пройшла на фестивалі глядацького кіно "Миколайчук Open" у червні 2022-го.

"Між нами" номінували на національну кінопремію "Золота дзиґа" за найкращу музику та на премію кінокритиків "Кіноколо" за найкращу акторку. Крім того, картина брала участь у національному конкурсі "Молодості" у Гамбурзі торік.

Більше про фільм мені розповіла режисерка Соломія Томащук після допрем'єрного показу, який відбувся 1 листопада у столичному кінотеатрі "Жовтень".

Про початок проєкту

Початковою точкою нашого з чоловіком сценарію стали головні героїні. Ми зрозуміли, що через цих жінок хочемо показати конфлікт поколінь та його наслідки. Потім почалася робота над самими образами.

У цьому процесі ми перетворили свою історію на трилер, побудований навколо вбивства. Водночас усвідомили, що просто криміналу або детективу буде недостатньо. Так додався акцент на глибинні внутрішні переживання героїнь. 

Про роботу над образами

Під час створення своїх героїнь я багато дивилася, читала, думала. У цих образах є й дещо від мене самої. Під час написання у мене відбувалося переосмислення власного дитинства, колишніх стосунків, особистих пріоритетів та взагалі сенсу життя. 

Багато хто визначає Сашу та Аню як антигероїнь. Я з цим не погоджуюся. Адже в кожної людини завжди є світла й темна сторони. Питання лише в тому, коли яка з них виходить назовні. А це залежить від того, як ми проявляємо себе в тій чи іншій ситуації.

Про героїню Анастасії Пустовіт

У фільмі бачимо зламаних людей. Передусім це стосується Саші. Їй вже не вдається повернутися у стан нормальності. Причини проблем слід шукати у відсутності материнської любові та сильній дитячій травмі. Тому вся її лінія — це фактино пошук матері. Вона не може її віднайти та шукає її образ у кожному персонажі. Через цей незакритий гештальт їй недостатньо любові чоловіка. 

Про героїню Ірми Вітовської

Аня — жінка, яка завжди була під контролем когось. Йдеться не тільки про чоловіка, а й про сина, роботу, правила, соціум. Це така людина в режимі, можна сказати. Вона вариться в цьому, аж поки доходить до точки кипіння, що перетворює її життя та її саму в абсолютно іншу людину. Стан тої самої нелюбові змінює її та змушує стати такою, як бачимо на екрані. 

Про взаємини Саші та Ані

Саша та Аня зустрічаються у переломні моменти свого життя. Між ними формуються взаємини, які можна назвати певною грою. У цій дивній дружбі хтось із них грає жертву, а хтось — маніпулятора. Ці ролі постійно змінюються. Героїні абсолютно різні, але принципи впливу на людей у них однакові. У певний момент пріоритети стають дещо іншими. Кожна починає боротися за щось важливе для себе.  

Про поєднання жанрів

У нас важкі персонажі. Тому знала, що спочатку маю розказати їхню передісторію. Показати, як вони живуть і що думають та розкрити обставини їхнього знайомства. Інакше наступні дії не будуть зрозумілі. А я хотіла, щоб глядач знав, чому героїні мають такі стосунки та чому вони роблять свої вчинки. Якби не було першої частини фільму, то фактично не існувала б друга. 

У такий спосіб ми поєднали жанри. Це драма, яка потім плавно переходить у трилер. Після перегляду в аудиторії можуть бути запитання, але ми старалися розповісти не лише цікаву, а й зрозумілу історію. Щоб глядач не розгадував головоломку, а в усьому розібрався. А водночас щоб у нього залишився емоційний шлейф. 

Про особисті елементи

Не буду говорити, що саме взяла зі свого життя. Просто скажу, що я досить інтровертна людина, яка багато думає. І коли придумувала героїнь, то вклала в них деякі свої риси. Наприклад, якісь мої роздуми про дитячі страхи, які у мене досі є, знайшли своє відображення у Саші. А певний страх нереалізованості — в Ані. 

Про суть історії

Для мене це історія про недолюбов. Коли людина не отримує достатньо любові від своїх близьких, і нестача цього почуття починає виливатися в якісь інші прояви. 

Про особливості зйомки

Багато сцен знімали одним кадром, щоб занурити глядача в атмосферу, ніби він прямує за героїнями. У такий спосіб може не просто побачити, а й відчути, що з ними відбувається.

Під час глибоких драматичних розмов використовуємо здебільшого крупні плани, навіть не переходимо на середні.

Хаотичний внутрішній світ Саші візуалізуємо через різкі монтажні переходи й неонові кольори.

Героїні часто перебувають у різних кутах кадру, і знято з верхніх або нижніх ракурсів. Ми їх розділяємо на екрані, щоб глядач розумів, що вони по різні боки цієї історії й завжди будуть окремо.

Про шлях до кінотеатрів

Упродовж двох років фільм побував на майже десяти міжнародних кінооглядах, зокрема у Південній Кореї, США, Італії, Швеції, Австрії. Але це передусім не фестивальне, а жанрове глядацьке кіно. Тому пріоритет для мене — український прокат. Важливо, скільки людей прийдуть у кінотеатри та як реагуватимуть. 

Стрічка мала виходити на великі екрани 2022 року, але тоді почалося повномасштабне російське вторгнення. Тільки зараз можемо стартувати. Але все має бути добре, бо маємо крутого дистриб'ютора. Я максимально задоволена.

Про очікування від прокату

Подивимося, який буде прокат, але починаю з надією. Тут має значення питання смаку. Якщо люди люблять і хочуть дивитися таке кіно та якщо вони після роботи не втомлені й ще матимуть змогу сходити на наш фільм, то це буде супер. 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter