Якщо вам погано — пишіть: текстотерапія від головної редакторки "ТиКиїв" Ольги Безсонової
Ольга Безсонова. Фото: колаж "ТиКиїв"
Якщо вам погано — пишіть! І якщо добре — також пишіть. Це говорить вам завзята супротивниця графоманів, головна редакторка столичного медіа "ТиКиїв" Ольга Безсонова.
Психологи давно розглядають текст як метод арттерапії. У цьому аспекті будь-який авторський текст стає цілющим. Текстотерапія — одна з методик раціонально-емоційно-поведінкової терапії (РЕПТ), та й просто чудовий спосіб розібратися зі своїми почуттями й впоратися з різними життєвими ситуаціями. Як це працює?
Є 3 основні терапевтичні письменницькі техніки:
- Експресивний лист
Виплесніть на папір (електронний документ комп'ютера) поточні емоції, все, що накопичилося: біль, ненависть, страхи та переживання, називаючи речі своїми іменами. Так відбувається десенсибілізація (зниження чутливості до події, що травмує). Розповівши в тексті про травму, людина поступово звикає до неї, адаптується до емоцій, пов'язаних з нею, приймає цей досвід у своє життя.
Ця практика знижує фонову тривогу, спричинену прихованими переживаннями.
- Аналітичний лист
Потрібно описати свої переживання рівним тоном оповідача, викладаючи факти та констатуючи емоційні реакції на них за спеціальною формулою АВС, де: А — активатор ситуації, В — докладний опис того, що сталося, С — наслідок. Пишіть факти беземоційно, ніби крок за кроком переказуючи зйомку відеокамери.
Приклад:
А — активатор. "Михайло дістав пляшку вина і випив два келихи".
В — пов'язані із цим переживання. "Спиваюся, подумав він. Але полегшало".
С — наслідок (тут опишіть передбачуваний наслідок "активатора", який і викликав почуття). "Ще три тижні без роботи й зіп'юся. Він зрозумів, що не хоче найматися вантажником чи кур'єром, маючи червоний диплом філолога…".
Ця практика допомагає одночасно подивитися на ситуацію очима спостерігача та привласнити собі почуття, висловивши їх.
- Оповідання-історія
Емоції накривають? Не бачите виходу із ситуації? Пишіть розповідь-історію, в якій є зав'язка, кульмінація та розв'язка. Потрібно вловити ключовий конфлікт (зовнішній чи внутрішній), який породив сильні почуття. Тричастинна композиція тексту придумана ще Арістотелем у 4 столітті до н. е. Послідовно викладіть, що сталося до, під час і після конфлікту. Чим завершилася історія?
Така практика допомагає проаналізувати джерело емоцій, перестати зациклюватися на проблемі та рухатися далі до її вирішення.
Спостерігайте за собою. Якщо після письмової практики відчуття тривоги або пригніченості замість того, щоб поступово пройти, наростає, це може бути ознакою глибшої проблеми.
Тепер зрозуміло, чому в Інтернеті зустрічається так багато тролей, які залишають емоційні коментарі-виплески? Або більшає людей, для яких емоційні пости-сповіді в соцмережах вже стали стійким жанром? Фактично це стихійні арттерапевтичні практики.
Ведення щоденника чи блогу, написання віршів, пісень, глибоко інтимних текстів — це особиста терапія автора. Але чи варто обрушувати на соціум такі стихійні акти вашої арттерапевтичної практики, публікуючи все це в соцмережах? Не завжди. Іноді краще звернутися до психолога чи психотерапевта.
Ненадіслані листи
Ненадіслані листи — це один із найпопулярніших щоденникових методів. Вони допомагають висловити глибокі емоції — гнів чи горе. В них можна виразити свою думку, щирі почуття, агресію, обурення, переживання чи суперечливий погляд у безпечних умовах, а також "поспілкуватися" з людиною, з якою перервався зв'язок, навіть з померлою. Вся хитрість ненадісланих листів в одній фразі: "Не надумайте їх відправляти!". Це дозволить вам писати вільно, без ризику чи страху образити когось. Можливо пізніше ви вирішите, чи хочеться вам поділитися з кимось такими записами.
Читай також: Хобі-терапія за типом темпераменту
