Якщо вам погано — пишіть: текстотерапія від головної редакторки "ТиКиїв" Ольги Безсонової
![Якщо вам погано — пишіть: текстотерапія від головної редакторки "ТиКиїв" Ольги Безсонової](/media/6d5da78f-96b1-41d7-86ef-aaeb2854a641.png)
Якщо вам погано — пишіть! І якщо добре — також пишіть. Це говорить вам завзята супротивниця графоманів, головна редакторка столичного медіа "ТиКиїв" Ольга Безсонова.
Психологи давно розглядають текст як метод арттерапії. У цьому аспекті будь-який авторський текст стає цілющим. Текстотерапія — одна з методик раціонально-емоційно-поведінкової терапії (РЕПТ), та й просто чудовий спосіб розібратися зі своїми почуттями й впоратися з різними життєвими ситуаціями. Як це працює?
![](/media/ckeditor_uploads/2024/04/10/sgiwpl.jpg)
Є 3 основні терапевтичні письменницькі техніки:
- Експресивний лист
Виплесніть на папір (електронний документ комп'ютера) поточні емоції, все, що накопичилося: біль, ненависть, страхи та переживання, називаючи речі своїми іменами. Так відбувається десенсибілізація (зниження чутливості до події, що травмує). Розповівши в тексті про травму, людина поступово звикає до неї, адаптується до емоцій, пов'язаних з нею, приймає цей досвід у своє життя.
Ця практика знижує фонову тривогу, спричинену прихованими переживаннями.
- Аналітичний лист
Потрібно описати свої переживання рівним тоном оповідача, викладаючи факти та констатуючи емоційні реакції на них за спеціальною формулою АВС, де: А — активатор ситуації, В — докладний опис того, що сталося, С — наслідок. Пишіть факти беземоційно, ніби крок за кроком переказуючи зйомку відеокамери.
![](/media/ckeditor_uploads/2024/04/10/cjnwub.jpg)
Приклад:
А — активатор. "Михайло дістав пляшку вина і випив два келихи".
В — пов'язані із цим переживання. "Спиваюся, подумав він. Але полегшало".
С — наслідок (тут опишіть передбачуваний наслідок "активатора", який і викликав почуття). "Ще три тижні без роботи й зіп'юся. Він зрозумів, що не хоче найматися вантажником чи кур'єром, маючи червоний диплом філолога…".
Ця практика допомагає одночасно подивитися на ситуацію очима спостерігача та привласнити собі почуття, висловивши їх.
- Оповідання-історія
Емоції накривають? Не бачите виходу із ситуації? Пишіть розповідь-історію, в якій є зав'язка, кульмінація та розв'язка. Потрібно вловити ключовий конфлікт (зовнішній чи внутрішній), який породив сильні почуття. Тричастинна композиція тексту придумана ще Арістотелем у 4 столітті до н. е. Послідовно викладіть, що сталося до, під час і після конфлікту. Чим завершилася історія?
Така практика допомагає проаналізувати джерело емоцій, перестати зациклюватися на проблемі та рухатися далі до її вирішення.
![](/media/ckeditor_uploads/2024/04/11/yavmuw.jpg)
Спостерігайте за собою. Якщо після письмової практики відчуття тривоги або пригніченості замість того, щоб поступово пройти, наростає, це може бути ознакою глибшої проблеми.
Тепер зрозуміло, чому в Інтернеті зустрічається так багато тролей, які залишають емоційні коментарі-виплески? Або більшає людей, для яких емоційні пости-сповіді в соцмережах вже стали стійким жанром? Фактично це стихійні арттерапевтичні практики.
Ведення щоденника чи блогу, написання віршів, пісень, глибоко інтимних текстів — це особиста терапія автора. Але чи варто обрушувати на соціум такі стихійні акти вашої арттерапевтичної практики, публікуючи все це в соцмережах? Не завжди. Іноді краще звернутися до психолога чи психотерапевта.
Ненадіслані листи
Ненадіслані листи — це один із найпопулярніших щоденникових методів. Вони допомагають висловити глибокі емоції — гнів чи горе. В них можна виразити свою думку, щирі почуття, агресію, обурення, переживання чи суперечливий погляд у безпечних умовах, а також "поспілкуватися" з людиною, з якою перервався зв'язок, навіть з померлою. Вся хитрість ненадісланих листів в одній фразі: "Не надумайте їх відправляти!". Це дозволить вам писати вільно, без ризику чи страху образити когось. Можливо пізніше ви вирішите, чи хочеться вам поділитися з кимось такими записами.
Читай також: Хобі-терапія за типом темпераменту