Єлизавета Зайцева: "Російську мову, як і росіян, виставили за двері"
Акторка Єлизавета Зайцева. Фото: особистий архів Єлизавети Зайцевої
Київська акторка Єлизавета Зайцева (30) знімається з 2012 року. Серед її робіт — серіали "Люся інтерн", "Пробачити себе", "Поговори з нею", "Лікар Ковальчук", "Клан ювелірів". 28 березня у національний прокат вийшла воєнна драма "Лишайся онлайн", де Єлизавета зіграла свою першу головну роль у повнометражному кіно. З нагоди прем'єри ми поговорили з акторкою про знімання під час вагітності, досвід материнства, відчуття віку й роботу в серіалах.
Читай також: Артем Ємцов: "Треба бути голим на сцені — буду"
Лізо, як для тебе минули два роки в умовах повномасштабної війни?
Ох… Це складне питання. Бо всередині так багато болю, що будь-яких моїх слів буде недостатньо, аби описати весь спектр почуттів. Було багато різних подій, але вважаю недоречним розповідати про них. Та й усередині цього всього жахіття відбувалося зародження маленького життя, а потім його народження.
Мій син Марк — це всі мої сенси. Я дуже вдячна йому за те, що він прийшов до нас. Скільки триває війна, стільки цей хлопчик допомагає нам з чоловіком бачити й відчувати прекрасне.
Розкажи про свою акторську діяльність після 24 лютого 2022 року.
За місяць після 24 лютого я завагітніла. Наступні п'ять місяців у мене був токсикоз, мене нудило 24/7, тому було важко займатися чимось ще. А потім я пройшла проби в "Лишайся онлайн", і почався знімальний процес.
Окрім цього фільму, проєктів не було. Я свідомо відмовлялася від проб, бо перший рік материнства дуже непростий, і я справді не розуміла, як можна зніматися в цей час. Дуже хочу набутися із синочком!
"Лишайся онлайн" режисерки Єви Стрєльнікової — один із перших повнометражних фільмів, створених під час повномасштабної війни. Знімальний процес проходив улітку 2022-го.
Єлизавета Зайцева зіграла київську волонтерку Катю. До неї потрапляє ноутбук, який передали для військових. Раптом надходить відеодзвінок від хлопчика, який розшукує батька, попереднього власника пристрою. Той зник під час вторгнення росіян у Бучу. Ризикуючи життям, Катя погоджується допомогти.
Частину стрічки фільмували у форматі скринлайф. Для деяких сцен записували відеодзвінки героїні на екрані ноутбука.
Як ти потрапила до проєкту "Лишайся онлайн"?
Усе дуже прозаїчно. Мені прислали сценарій, я його прочитала, він мені сподобався, розчулив до сліз. Потім прислали сцену для самопроб, я її зняла вдома, відправила, і за деякий час мені зателефонували.
Далі був ще десь місяць проб: ми зідзвонювалися в Zoom із режисеркою й акторами та знімали різні сцени. Увесь кастинг проходив онлайн. Ну а потім мені повідомили радісну новину про затвердження на роль.
Розкажи про свою героїню. Як ти готувалася до ролі, яку назвала найскладнішою у своїй кар'єрі?
Катя — звичайна дівчина, яка до війни працювала майстринею манікюру. У неї були певні мрії, але, на жаль, росія внесла свої корективи. Катя добра й чуйна, більш чуттєва, ніж інші, тому війна ламає її. Думаю, ми з героїнею схожі добротою, але вона відчайдушніша за мене. Не можу розповідати більше, бо тоді викрию сценарій.
Нас оточує війна, тож я готувалася до ролі, занурюючись в обставини. Дивилася багато контенту на YouTube про Бородянку й Бучу. Вишукувала трагічні історії людей, аби бути ще більш емпатійною до кожного й розхитати свій психоемоційний стан.
Знімальний процес фільму ти описувала як такий важкий, що після нього "збирала себе по крихтах". Які були особливості та виклики? Як це відчувалося — грати події, які відбулися буквально кілька місяців тому?
Знімальний процес цього фільму відрізнявся від звичайного, бо на майданчику завжди була лише я: всі інші актори були на екрані, а я, по суті, грала сама. У цьому складність і сильне навантаження, бо зазвичай у тебе є партнер, а тут поруч тільки режисерка.
Грати було важко й через кількість горя у стрічці. А от щодо обставин війни, гадаю, навпаки. Я розуміла, про що йдеться, була в контексті, тому це вийшло природно.
Який фідбек про стрічку та свою роль ти вже отримала?
Відгуки на кінофестивалі Fantasia в Монреалі, де відбулася світова прем'єра, були чудові. Я ніколи не чула щодо себе та своєї роботи так багато теплих слів і вдячності. Мої колеги в Україні, які вже бачили фільм, також мені дякували.
Раніше в серіалах я зазвичай грала стерв або комедійних персонажів. Мені ніколи не давали щось драматичне. Тому ніхто й не знав, що я так можу. Дуже вдячна режисерці Єві Стрєльніковій та співпродюсеру і співсценаристу Антону Скрипцю за те, що вони в мене повірили й відкрили мене з цього боку.
Який свій проєкт за 12 років акторської кар'єри ти назвала б найпопулярнішим? А який — улюбленим?
Думаю, найпопулярніший — мелодрама "Клан ювелірів", одна з перших моїх великих робіт. Серіал був доволі популярним в Україні, мене й досі за ним упізнають на вулиці.
Ксенія із ситкому "Люся інтерн" — моя улюблена серіальна роль. Вважаю цей проєкт недооціненим. Він добрий, веселий і глибокий. Обожнюю жанр драмеді: тут можна плакати і сміятися одночасно. У нас були неймовірні тексти та чудова команда. Користуючись можливістю, закликаю: подивіться "Люся інтерн", він зігріє ваше серце в ці нелегкі часи.
Ти казала, що перед повномасштабним вторгненням у тебе кар'єра була на першому місці, ти мріяла про круті україномовні проєкти. Яка раніше була ситуація з мовою на телебаченні?
З мовою ситуація була русифікована. Проєкти знімалися на два ринки — український та російський. У нас працювало багато росіян, на жаль. Але це все тепер позаду. І російську мову, як і росіян, виставили за двері. Вірю, що назавжди!
До великої війни я знімалася в україномовній "Люсі". Також ми зняли українською неймовірний комедійний пілот дуже смішного серіалу, де зі мною грали Валерія Ходос та Надія Хільська, і це був крутий досвід. Сподіваюся, проєкт колись заживе.
До 24 лютого дедалі більше з'являлося суто українського продукту. Вірю, що наше виробництво розквітне, бо в нас дуже талановиті та працьовиті люди.
Що взагалі думаєш про нинішній рівень українських серіалів? І що змінилося в індустрії за останні два роки?
Я думаю, що над серіалами треба працювати... Але в нас є гідні проєкти, як-от "Спіймати Кайдаша" та "Перші ластівки". Цього року вийшла "Перевізниця" — колеги пишуть, що гарний продукт. Ну а після 24 лютого принципово відпав російськомовний контент, ну і, звичайно, співпраця з москалями.
Єлизавета Зайцева у шлюбі з графічним дизайнером Олександром Кагором. Вони познайомилися на зніманні серіалу "Люся інтерн" 2021-го, а одружилися 17 вересня 2022-го. 2 грудня того ж року в них народився син Марк.
Розкажи про атмосферу вдома...
Атмосфера вдома чудова: у любові ростимо нашого Маркусика. Сашко завжди й в усьому мене підтримує, так само з вихованням малюка. Це наша спільна дитина, тому й усі обов'язки ділимо навпіл. Ми — злагоджена команда, яка працює як годинник.
Поки що я не знімаюся. Тільки материнство. Годую грудьми, тому я вдома, але планую влітку ГВ закінчувати.
Чи є в тебе нині вільний час?
Майже нема! У Марка є графік, в який вписані якісь мої потреби. От коли він спить, я тренуюся. Потім, коли Саша його перехоплює, вчу англійську. І так усе розписано. Дні — рутина, все передбачувано, але я люблю цю рутину.
З чим у тебе найбільше асоціюється Київ? Де любиш бувати у столиці?
Київ асоціюється з прогулянками на Золотих воротах. Обожнюю Рейтарську, велотрек, ну і, звичайно, Поділ. А ще — весну у столиці та довоєнні літні теплі ночі.
5 січня тобі виповнилося 30 років. Чи важлива для тебе ця дата?
Після повномасштабного вторгнення я перестала відчувати свято цього дня. Тому якось не відчуваю свого віку. Що 29, що 30 — яка різниця?
Чи плануєш повертатися до знімань?
Так, звичайно, планую. Тоді, коли мені сподобається сценарій, і я зрозумію, що заради цього можу пожертвувати часом із дитиною. Хочеться комедію. Звісно, я готова знову взятися й за щось драматичне та трагічне.
Яким уявляєш день перемоги України у війні?
Я не романтизую перемогу. Кінець війни не означатиме, що ті, хто загинув, повернуться, а ті, хто травмовані психічно й фізично, одразу стануть здоровими. Війна закінчиться, а біль залишиться. Це буде день зі сльозами на очах і болем у серцях...
