Хіти, прем'єри й 50-хвилинний блекаут: яким був концерт Макса Барських у Палаці спорту

Фото: пресслужба Макса Барських

Якщо в тому, що в грудні випаде сніг, нині впевненим бути не можна, то в тому, що в середині грудня в столичному Палаці спорту відбудеться концерт Макса Барських, завжди можна бути впевненим на сто відсотків.

Цьогоріч один із головних хітмейкерів країни традиції зраджувати не став і призначив своїм фанатам побачення на тому самому місці. Звісно, "ТиКиїв" не зміг пропустити цю подію.

Не знаємо, чому Макс Барських досі не взявся побити рекорди своїх колег, що збирають по декілька Палаців спорту поспіль: здається, із заповненням залу в нього б теж проблем не було. Нескінченна ріка шанувальників Макса текла від метро й вулиць, близьких до Палацу спорту, а в самому Палаці перетворилася чи на бурхливе море, чи то навіть океан: в якісь моменти здавалося, що будівля просто лусне від кількості любителів творчості Барських.

І не дивно, що благодійний збір, що передував концерту, за якісь 15 хвилин обернувся на 292 тисячі грн на користь Сил Оборони. У такий спосіб, надсилаючи донати, охочі виборювали свій шанс отримати боксерську рукавичку з підписом Олександра Усіка.

Сказати чесно, цього разу Макс здивував навіть тих, хто давно знає його звичку дивувати: замість того, щоб спуститися зі стелі й одразу зарядити мегахіт, Барських у рожевій сорочці просто стояв посеред високої трави й разом із шістьма музикантами, що нагадували ВІА 1970-х — 1980-х, спокійно співав нову пісню — але настільки проникливу, що будь-які спецефекти цієї миті були б зайві.

"Знаю, ви звикли до "Бух-бух-бах! — виступає Макс Барських!" — посміявся артист, вітаючись із публікою. — Але я сьогодні вирішив поділитися історіями, які прийшли до мене з минулого, і презентувати мініальбом "Місто дощів". Створюючи його, я наче не належав сам собі: через мене просто йшов якийсь потік інформації — наче сам Бог вирішив зі мною чимось поділитися".

І Макс, що виконував пісні з нового альбому, був зовсім новим — ліричним, дуже глибоким, відвертим, і цю музику хотілося слухати ще й ще.

"Я завжди намагаюсь створювати динамічні пісні, тому цей мініальбом незвичний для мене: у ньому щось дуже інтимне і чесне — від мого серця до вас", — зізнався співак. — Скільки сліз я пролив, поки записував його! Але я вірю, що через сльози ми відновлюємось".

Підозрюємо, що сльози співак лив, створюючи, зокрема, пісню "Спи", присвячену "душам, що останнім часом покинули нас". Тут на словах "А ти лети у найкращий світ, де немає зла і болю,
Передавай усім привіт, хто нас чекає вже давно" плакав уже майже весь зал.

Виконавши загалом п'ять пісень з нового мініальбому, Барських раптом зник "під травою" (насправді спустився під сцену), і… світло в залі зникло.

Щури перегризли проводи?

Спочатку це сприймалося як частина режисерського задуму: один блок скінчився, зараз почнеться інший. Проте інший блок все не починався, а світло в залі все не з'являлося… За пів години стало зрозуміло, що це, напевно, не задум режисера, а черговий прояв київського блекауту. Проте любов публіки до Макса Барських була настільки сильною, що розходитись ніхто й не думав.

Серед тих, хто й не думав розходитись, були й колеги Макса: Анна Трінчер, Маша Кондратенко, Хаят, гурт "Молоді", Раміна Есхакзай та інші зірки.

Потім голос продюсера Барських, Алана Бадоєва, повідомив, що чекати лишилося ще трошки — треба насамкінець перевантажити великий екран, з яким теж щось сталося — і за ще хвилин 10-15 шоу нарешті відновилося.

"Я дуже перепрошую, просто треба було зганяти додому, поставити прання, бо світло вимикають. Ви хоч поїсти встигли?" — як міг, спасав ситуацію співак, що тепер стояв на сцені у чорному шкіряному костюмі. — "А ще кажуть, щури перегризли проводи…"

І почалося те шоу, за яким ми давно знаємо Барських: шикарний відеоряд, багато світла, потужна хореографія. І, звісно, хіти, які Максу, в принципі, можна було й не співати: зал міг усе зробити за нього.

Відверто кажучи, якби використати ту енергію, що виробляли фанати Барських під "Я вже не ти", "Береги", Bestseller, "Танцювати", "Тумани", "В твоїх очах" тощо, проблему зі світлом можна було розв'язати набагато раніше.

Мені так подобаються дівчата, які сходять з розуму, і хлопці, які думають: "Нащо я її сюди привів? — сміявся співак.

Свою любов публіка дійсно не стримувала: початок майже кожної пісні супроводжувався потужним ревом, а коли Барських після чергового танцю спитав, чи є в когось серветочка, щоб витерти лоба, його буквально закидали пачками серветок.

Хтось подарував співаку подушку із його зображенням у повний зріст (той одразу зізнався, що спати "сам на собі не буде і віддасть дарунок мамі"), а хтось навіть презентував йому… труси зі своїм обличчям.

"Хочеш бути в мене на трусах? — здивовано спитав співак у дарувальниці. — Після концерту зайди до мене, поговоримо…"

Він, може, й пожартував… Але ж, підозрюємо, дівчина пропозицією скористалася — цікаво, що було далі?..

А родзинкою програми став дует Барських із маленькою дівчинкою, що підійшла до сцени з квітами: Макс попросив підняти її до нього, огорнув її в український прапор і попросив заспівати щось із його пісень.

Маленька фанатка довго роздумувати не стала й сміливо проспівала всю "Я вже не ти" під "бек-вокал" усього залу. Але йти зі сцени вона не поспішала: виявилось, що в неї є ще сестричка, і вона образиться, якщо їй теж не дадуть заспівати.

Ображати дитину добрий дядечко Макс не став і підняв на сцену ще й сестричку, яка впевнено виконала… пісню "Колишній", яку Барських взагалі-то мав заспівати як прем'єру. Така вона, фанатська любов!

Після дівчинки "Колишнього" презентував нарешті сам співак, а потім пообіцяв, що наступного року на нас чекає багато сюрпризів. Вже чекаємо!

"Вже не Брітні Спірс"

Далі Макс відривався за всі 50 хвилин "простою": декілька разів перевдягався — був і в золотій куртці на голе тіло, в якій продемонстрував усі вісім кубиків преса, і в стриманому чорному, і в штанах із лелітками.

І диригував залом, наказуючи співати в потрібних місцях, і підіймався наверх, і знову спускався під сцену — на що глядачі благали повернутися скоріше, бо ще одного очікування вони не витримають.

І, звісно, багато й потужно танцював, водночас жартівливо скаржився на те, як йому це важко дається: "Ой, у боці коле від танців… Я ж уже не Брітні Спірс… Хоча мені здається, що Брітні Спірс. Кажуть, що я старію… Це правда? Я не вірю!" — кокетував співак — і знову видавав чергову порцію танців.

Та й взагалі його англомовний блок більше скидався на латиноамериканський, а там рухатись довелося багато.

Винятком стала хіба що ще одна прем'єра — повільніша й жорсткіша пісня SLAY. І це знову ж таки був експеримент для Барських — наскільки вдалий, слухай і вирішуй особисто.

А перед піснею Tekila Sunrise Макс зізнався: "Після концерту нап'юся в дрова — бо такого стресу ніколи не переживав!"

Ну, стрес — не стрес, а запалював Барських на повну. І, звісно, попри купу новинок, без старих-добрих хітів він публіку не залишив: були й "Зорепад", який супроводжували феєрверки, і "Подруга-ніч", і "Замало", і "Лий, не жалій".

Дуетну з Надею Дорофєєвою "Ритми" довелося виконати без Наді, проте дівочий хор в залі її цілком замінив.

І, звісно, прозвучала "Буде весна" — вже своєрідний гімн нашої незламності. Макс виконав її, виїхавши з-під сцени з українським прапором, і весь зал співав в унісон. Заради таких моментів варто терпіти навіть 50-хвилинні паузи.

Пісень "на біс" було цілих три. Здавалося, зупинити цей концерт могла лише комендантська година — щоправда, Макс завершив трошки раніше.

Проте певною мірою виступ продовжився в метро, де щасливі глядачі співали, здається, все, що щойно почули.

Отже, справжнє мистецтво не зупинять жодні щури й жодні блекаути. Що ж: до наступного грудня у Палаці спорту.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter